Приклад графіка навчально-творчої діяльності студентів

(ХНАУ ім. В. В. Докучаева, 4 курс, спеціальність «Менеджмент організацій»,

дисципліна «Аграрний менеджмент»)

6.7. Кредитно-модульна технологія навчання

Кредитно-модульна технологія навчання (КМТН) за­проваджується з метою подальшої гуманізації і демократизації навчального процесу; організації найбільш раціонального і ефек­тивного засвоєння знань, умінь та навичок з максимальним вико­ристанням індивідуальних, індивідуально-групових форм на­вчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці через вільний вибір навчальних дисциплін для самостійно-

п*

го вивчення, створення найбільш сприятливих умов для якомога повнішого засвоєння студентами навчального матеріалу, органі­зації модульного контролю і перетворення його у дійовий меха­нізм управлінського процесу.

Кредитно-модульна технологія — це форма організації навча­льного процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних техноло­гій та використання залікових одиниць — залікових кредитів.

Заліковий кредит — це одиниця виміру навчального наванта­ження, необхідного для засвоєння кредитних (залікових) модулів, або блоку кредитних модулів. Специфічний термін «кредит» в англійському оригіналі близький до поняття «довіра» (від лат. «creditum» — довіра). У свідомості ж слов'ян слово «кредит» тіс­но пов'язане із фінансовою сферою. Тому європейські навчальні кредити у нас неправильно трансформувалися в «залікові одини­ці». В університетах Європи, навпаки, атестація студентів за на­вчальною дисципліною визначена у вигляді закінчених предмет­них курсів — «кредитних модулів». Якраз ці модулі і дають змогу врахувати прослуханий в іншому ВНЗ навчальний матері­ал, що вирішує проблему мобільності. Система кредитних моду­лів також дає змогу налагодити систему дистанційного навчання.

Заліковий (кредитний) модуль — це програмно-змістовна оди­ниця завершеного циклу навчання (розділ дисципліни), яка харак­теризується дидактичною адаптованістю цілей, форм, методів та засобів навчання і закінчується контрольною акцією — модульним контролем. Його основними ознаками є: 1) самостійність, яка ви­значається програмним, інформаційним та дидактичним блоком; 2) адаптованість елементів знань до суб'єктів навчання; 3) спро­можність їх засвоєння за виділений проміжок часу.

Студент, ознайомлюючись із заліковим (кредитним) модулем, повинен мати змогу отримати інформацію про цілі навчання і змістовну складову дисципліни; визначити індивідуальні (най­більш прийнятні) форми і методи опанування змістом навчально­го курсу; самостійно планувати особисту стратегію навчання; проводити самоконтроль рівня сформованості знань, вмінь та на­вичок. Отже, заліковий модуль повинен стати елементом програ­много управління самоосвітою студента, системою навчально-методичного та індивідуально-психологічного забезпечення яко­сті освіти.

Кредитно-модульна технологія навчання є основним дидакти­чним засобом Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Ця система створена для забезпечення єдиної міждержа­вної процедури виміру й порівняння між закладами освіти ре-

зультатів навчання студентів, їх академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами [34].

Система ECTS заснована на оцінюванні всіх видів роботи сту­дента, необхідних для досягнення цілей, зазначених у навчальній програмі. ECTS базується на тому принципі, що студент за на­вчальний рік повинен отримати 60 кредитів. Кредити в даній сис­темі можна отримати лише при успішному виконанні роботи, пе­редбаченої навчальним планом. Робоче навантаження студента в системі ECTS складається з відвідування лекцій, семінарів, само­стійних та індивідуальних занять, підготовки власних проектів, складанні іспитів тощо. Система ECTS ґрунтується на трьох ос­новних елементах:

• інформації про навчальні програми та досягнення студентів,

• яка викладена в інформаційному пакеті;

• взаємній угоді між навчальним закладом та студентом;

• рейтинговому оцінюванні за заліковими кредитами.

Інформаційний пакет містить загальну інформацію про уні­верситет та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, відо­мості про форми та умови проведення контрольних заходів та си­стему оцінювання якості освіти відповідно ECTS-оцінкам.

Угода про навчання — це документ, який укладають студент та вищий навчальний заклад з визначення прав та обов'язків сто­рін при навчанні за кредитно-модульною системою. Угоду про навчання також можуть укладати між собою заклади освіти (пар­тнери) у разі здійснення частини навчання тим чи іншим студен­том в іншому навчальному закладі. У такій Угоді зазначається перелік дисциплін, які студент буде вивчати в закладі-партнері, права та обов'язки цих закладів.

ECTS передбачає введення системи обліку навчального наван­таження, зрозумілого для всіх європейських країн. Кредити ECTS відображають загальне навантаження студента при вивченні пев­ного курсу або якоїсь його частини (блоку). Кредити враховують усі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, екзамени, практика тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента. Складовою системи ECTS є не тільки кредити, а й уніфікована шкала оцінювання знань студентів, яка наведена в табл. 9.

Слід зауважити, що університети Європи мають досить різ­номанітні схеми кредитних систем. В Україні склалася подібна ситуація. Багато навчальних закладів мають власні системи оці­нювання досягнень студентів, однак усі вони не мають при­в'язки до CCTS. Це стосується ндсамперед часу, відведеного на один кредит. Наприклад, у США він не включає самостійну ро­боту студента (якщо у США 1 кредит охоплює ЗО ауд. год, то згідно з CCTS він дорівнює близько 60 год з урахуванням само­стійної роботи).

Таким чином середня тривалість навчального курсу у США становить 3—4 кредити, а в Європі 6—8. Існує також відмін­ність у системі контролю успішності студента. Рівні FX та F за шкалою CCTS передбачені для неуспішних студентів. Рівень FX означає, що студент має виконати певну додаткову роботу для успішного складання іспиту. Рівень F вказує, що необхідна зна­чна подальша робота (проходження курсу повторно). У США ці рівні відсутні. Загалом, якщо рівень засвоєння матеріалу студен­том оцінюється значенням D або Е, це означає необхідність по­вторного курсу, або додаткової роботи над навчальною дисцип­ліною (табл. 22).

Таблиця 22

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Розроблення рейтингової шкали оцінки, адаптова­ної до системи «ECTS»

Одним з найважливіших завдань проблеми стандартизації освіт­ніх систем на етапі входження України до Болонського процесу є уніфікація моделей контролю якості навчання. Необхідно знайти відповідність між традиційною чотирибальною оцінкою та рейтин-говою шкалою за кредитно-модульною системою (КМС) навчання відповідно до вимог Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

Тому першим кроком на етапі впровадження ECTS повинне стати розроблення шкали переведення національних оцінок на оцінки ECTS. Болонська концепція передбачає оцінювання будь-якої дисципліни за 100-бальною рейтинговою шкалою, яка дає можливість диференційовано оцінити усі змістовні модулі за 7 рівнями знань (А, В, С, Д, Е, FX, F). Однак такий підхід має суттєві недоліки — не враховуються особливості структури та змісту того чи іншого курсу, збільшуються трудовитрати викла­дача на процес контролю, унеможливлюється принцип диферен­ціації оцінки. Крім того, в такому випадку складно врахувати по­точні зміни у викладанні дисципліни (проведення наукових семінарів, скорочення термінів навчання тощо).

Виходячи з цього, пропонується інтеграційний підхід: дис­ципліна оцінюється за двома шкалами: традиційною рейтинго­вою шкалою та 100-бальною шкалою за вимогами Болонської системи. За модульно-рсйтинговою технологією бали рейтингу за кожним видом діяльності студента відповідно певного рівня якості визначаються трудомісткістю виконання завдання. За одиницю виміру трудомісткості зручно взяти одну пару (дві академічні години), а за базову оцінку одиниці трудомісткос­ті традиційну 5-бальну рейтингову оцінку. Тоді, якщо задати певний рівень складності завдання та необхідний час на його виконання, можна розрахувати рейтингову оцінку кожного еле­мента навчально-творчої діяльності (НТД) — реферату, науко­вої роботи тощо:

РО= БТ-БО, (6.7)

де РО — рейтингова оцінка певного елемента НТД;

БТ — базова трудомісткість певного елемента НТД;

БО — базова оцінка одиниці трудомісткості (5 балів).

Наприклад, щоб визначити рейтингову оцінку реферату, необ­хідно його базову трудомісткість (2—3 пари) помножити на ба­зову оцінку одиниці трудомісткості (5 балів), що дорівнюватиме

де РОб — рейтингова оцінка за Болонськими стандартами, бали;

РО_т— рейтингова оцінка за традиційним модульно-рейтин-говим підходом, бали;

КР — критеріальний рейтинг (найвища сума балів, яка відпові­дає оцінці «відмінно» за модульно-рейтинговою програмою);

100— максимальна рейтингова оцінка за Болонськими стан­дартами.

Наприклад, якщо: КР дорівнює 500 балів, РО_г студента — 470 балів, тоді РОб дорівнюватиме відповідно 94 бали (470 / 500 х х 100), що відповідає рівню знань «А» (90—100 балів) — оцінка «відмінно» з незначними помилками.

Отже, технологія розроблення адаптованої рейтингової шкали повинна включати такі етапи:

1) визначення змісту дисципліни;

2) визначення видів навчально-творчої діяльності студента; •

3) визначення мінімальних трудовитрат за кожним елементом навчально-творчої діяльності;

4) визначення базового критерію оцінки трудовитрат за кож­ним елементом навчально-творчої діяльності;

5) розроблення шкали рейтингової оцінки трудовитрат за ко­жним видом навчально-творчої діяльності;

6) розроблення шкали рейтингової оцінки навчально-творчої діяльності студентів за дисципліною;

7) розроблення плану індивідуальної стратегії студентів.
Використання двох шкал та уніфікація рейтингової оцінки має

такі переваги:

• студент у будь-який час має можливість більш диференційо­вано бачити свій рейтинг у параді успішності;

• викладач має можливість більш диференційовано оцінити рівень засвоєння студентами дисципліни або її частини — моду­ля за диференційованим рейтингом;

• деканат у підсумку має можливість порівнювати успішність студентів за окремими дисциплінами, враховуючи однакову для кожної дисципліни 100-бальну критеріальну оцінку;

• навчальний заклад має можливість встановлювати кумуля­тивний рейтинг студента, за яким оцінюється його рівень фахової та професійної підготовки.

У табл. 23 наведено приклад уніфікованої рейтингової шка­ли оцінок за модульно-рейтинговою технологією (МРТ) та CCTS.

Таблиця 23

ПРИКЛАД УНІФІКОВАНОЇ РЕЙТИНГОВОЇ

ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ»

ЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЮ

ТЕХНОЛОГІЄЮ (МРТ) ТА CCTS

Організація навчального процесу за КМСН

Організаційно-методичне забезпечення КМТ включає скла­дання індивідуального навчального плану (ІНП) студента. ІНП складає студент з допомогою викладача-куратора на кожний на­вчальний рік. В ІНП зазначаються нормативні і вибіркові навча­льні дисципліни, які студент обирає самостійно. Індивідуальний навчальний план підписують декан факультету, завідувач профі­люючої кафедри, викладач-куратор, студент і затверджує прорек­тор з навчальної роботи.

Навчальна дисципліна складається з декількох залікових (кре­дитних) модулів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий модуль складається з модулів навчально-творчої діяльності, які, в свою чергу, містять змістовні модулі (табл. 24)..

Таблиця 24

СТРУКТУРНА СХЕМА ДИСЦИПЛІНИ ЗА КМСН

Розподіл балів рейтингу може варіювати залежно від змісту дисципліни, її наукової й практичної спрямованості тощо. Частка кожного з модулів НТД визначається також концепцією форму­вання творчої особистості фахівця-професіонала. Беручи до ува­ги численні рекомендації, а також враховуючи особистий досвід автора, можна запропонувати орієнтовну структуру рейтингової оцінки НТД студентів (див. табл. 23).

Самостійна, індивідуальна й наукова робота в сукупності ста­новитиме близько 40 % рейтингу. Стільки ж — аудиторна робо­та. Контроль займає близько 20 % балів. Причому можливий ва-

ріант, коли контроль як окремий елемент навчальної діяльності відсутній. Конкретна модель розподілу балів залежить від обсягу аудиторних годин дисципліни, дидактичних цілей і особливостей навчального процесу. Навчальний час СР регламентується і по­винен становити не менше ніж 50 % загального обсягу трудоміс­ткості навчання.

Самостійна робота (СР) — це форма навчального процесу у ВНЗ, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Індивідуальна робота (IP) — це форма навчального процесу у ВНЗ, яка передбачає створення умов для розкриття індивідуаль­них творчих здібностей студентів. Студент може виконувати IP у формі індивідуальних занять як під керівництвом викладача або самостійно в позааудиторний час за окремим графіком з ураху­ванням особистих потреб і можливостей. Індивідуальні заняття можливі в таких видах: консультації, індивідуальні навчально-дослідні завдання, підготовка рефератів, складання тематичних кросвордів тощо.

Розрахунок індивідуального рейтингу студента за заліко­вим (кредитним) модулем (Рм) здійснюється за формулою

Рм = М₀ + Б,_р + Б_с._р + Б,_н,._д + £К,...К₆, (6.9)

де М₀ — вагова оцінка модуля в балах;

Б_ар — бали рейтингу за аудиторну роботу студентів (навчаль­на діяльність на практичних заняттях оцінюється за 5-бальною шкалою);

Б_с.р — бали рейтингу за самостійну роботу студентів;

Бі.н.т.д — бали рейтингу за індивідуальну науково-творчу дія­льність;

К)...К₆— бальні коефіцієнти, які враховують організаційну складову навчальної діяльності студентів (наведені в табл. 15).

Рейтинг — це комплексний показник, що залежить не тільки від предметних знань студента. Складовими частинами рейтингу є: активність студента, його організованість, прояви творчих зді­бностей, самостійна робота тощо. Врахування цих якостей гар­монізує структуру особистості кожної людини, підвищує інтерес до вивчення дисципліни, мотивує студентів до продуктивної ро­боти.

У табл. 25 наведено приклад відомості модульного контролю студентів за підсумками складання залікової одиниці навчально­го матеріалу, а в табл. 26 — відповідний рейтинг.

Ш

Таблиця 26

ПРИКЛАД РЕЙТИНГУ СТУДЕНТІВ ЗА ПІДСУМКАМИ

СКЛАДАННЯ ЗАЛІКОВОГО МОДУЛЯ «КАДРОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» (ХНАУ ім. В. В. Докучаева,

студенти 4 курсу 1 групи спеціальності «Менеджмент організацій», 2004 р.)

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Концепція модульно-рейтингового навчання.

2. Відмінні риси модульного навчання.

3. Навчальний модуль.

4. Модульний контроль.

5. Рейтинг успішності студентів і організація його форму­вання.

6. Принципи модульного навчання.

7. Методика побудови модульних програм.

8. Формування змісту навчальних модулів.

9. Створення умов для організації модульно-рейтингового
навчання.

10. Зворотний зв'язок у модульно-рейтинговому навчанні.

11. Рівні засвоєння знань.

12. Методика рейтингового оцінювання.

13. Розроблення плану індивідуальної стратегії навчальної діяльності студентів.

14. Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу.

15. Заліковий і кредитний модулі.

16. Структура кредитного (залікового модуля).

17. Система ECTS та її основні елементи.

18. Інформаційний пакет та угода про навчання.

19. Індивідуальний навчальний план студента.

20. Структурна схема дисципліни за КМСН.

21. Розробка рейтингової шкали оцінювання, адаптованої до системи ECTS.

22. Уніфікована рейтингова шкала оцінювання за націона­льною шкалою та шкалою CCTS.

23. Організація навчального процесу за КМСН.

24. Розрахунок індивідуального рейтингу студента за залі­ковим (кредитним) модулем.

«Педагогічна творчість — це здатність

допомогти людині пізнати свій внутрішній

світ, перш за все свій розум, допомогти

їй напрягти інтелектуальні сили, навчити

його розуміти і створювати прекрасне

своєю пацею, своїми зусиллями...»

В. О. Сухомлинський

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (НТД)

Date: 2016-07-05; view: 302; Нарушение авторских прав