Добова активність жаби трав’яної.

В період розмноження для проведення підрахунків найкращим часом вважаються ранішні години, при наявності тихої і теплої погоди. Будучи пойкілотермними тваринами, земноводні надзвичайно різко реагують на метеорологічні умови, тому потрібно в більшій мірі керуватись температурою ніж календарними датами адже кожен рік вони не співпадають [26, 33, 58, 71].

Довжина і ширина сектора в значній мірі залежить від місцевості. В біотопах з відкритою не зарослою рослинами, місцевістю, ширина сектору може сягати 6–8 м., а на місцевості, яка погано проглядається ширина сектору зменшується до 1–3 м.. Довжина сектору рівна 100 м. Під час обліку по береговій лінії довжина маршруту 100 м., а ширина 1–2 м.[69].

Також застосовувався підрахунок кількості особин на 1км маршруту. Цей метод доцільно було застосовувати при проведені досліджень в місцях де густина особин рівна приблизно 2–3 ос/га. Тобто в місцях не типових для життя земноводних або в не сезон нересту [45, 54].

Перед початком біометричних досліджень нами були визначені певні показники, яких доцільно дотримуватись перед початком проведення роботи для отримання більш точних та достовірних даних. У нашій роботі ми виділяємо такі:

1. Дослідження проводяться в період розмноження (у визначені дати притаманні кожному окремому виду).

2. У час найбільшої добової активності виду.

3. За певної оптимальної температури води та повітря.

4. У притаманних виду місцях нересту, адже кожен вид має певні вимоги щодо біотопу в якому будуть проходити нерестові процеси.

Дотримуючись даних параметрів ми отримали уявлення про чисельність виду в даній водоймі або на суші на відстані до 200м від водойми. А також це дозволяє отримати на 80–90% точні біометричні данні.

Підрахунок кількості кладок проводився з берега в перерахунку на 1 м². (Писанець 2007). Досліджувана територія поділена на три ділянки, в межах яких знаходився ареал мешкання земноводних та притаманні їм біотопи.

Для визначення кількості ікринок в кладці ропух ми «розмотували» їх стрічкоподібну кладку і підраховували їх кількість. Кладки ж зелених жаб які знаходяться у воді у вигляді грудки притягуються до берега і рахуються.

Також для порівняння використовувався секторальний метод підрахунку кількості ікринок у кладці. Суть методу полягає в наступному: – визначається приблизний об’єм кладки тобто її довжина, ширина, висота. Далі виділяється сектор висота та ширина якого 5см, а довжина 10см тобто 250см³. Рахується кількість ікринок у секторі. Далі складається пропорція:

250см³ – Х (кількість ікринок в сетрорі)

Vсм³ (об’єм кладки) – У (кількість ікринок у кладці), або за рівнянням:

У = Vсм³*Х/250см³

У нарис виду включено екологічні (біотоп, сезонність, чисельність, добова активність особин виду) та морфологічні ознаки (забарвлення видів). Цифрові дані біометричних показників опрацьовані статистично (П.Рокицький, 1961; М.Деркач, 1963). Для аналізу складу і структури угруповань земноводних на підставі проведених обліків (березень – липень) за наявністю та чисельністю дорослих особин в їх типових місцях оселення створено таблиці [46]. Та для опису екологічного стану земноводних на досліджуваних ділянках та в середньому по україні застосовані різні індекси:

1) Індекс співвідношення видів (індекс Сімпсона)

К= n\N*100%, де

n ­ – кількість особин певного виду;

Date: 2016-07-22; view: 327; Нарушение авторских прав