Документування розкрадання сільськогосподарської продукції.

Практика діяльності апаратів по боротьбі з економічною злочинністю, відомчих контролюючих органів свідчить про різнома­нітність способів створення лишків сільськогосподарської продук­ції з метою подальшого її розкрадання та способів розкрадання матеріальних цінностей у різних галузях сільського господарства. Протиправні дії щодо майна сільськогосподарських підприємств можуть скоюватися на будь-яких етапах виробничого процесу.

У період підготовки насіння до сівби розкрадання скоюються як матеріально відповідальними особами, так і працівниками, що беруть участь в обробці насіння.

Лишки насіннєвого зерна створюються;

а) шляхом складання підроблених актів на обробку насін-
ня, яка в дійсності не проводилася,

б) шляхом завищення даних про кількість відходів, одер-
жаних при обробленні насіннєвого зерна.

Використання документів при виявленні розкрадань зерна, здійснених цими способами, полягає в пошуку й аналізі документів, які відображають відповідні протиправні господарські операції. До таких документів належать:

• акт на оброблення зерна (насіння),

• наряди на виконані роботи,

• журнали обліку роботи сортувальних та зерноочищувальних машин,

• книга складського обліку.

Виявлені невідповідності у кількості обробленого насіння, яка відображена в акті і нарядах, а також невідповідність дати роботи машин і дати складання акта можуть свідчити про ознаки скоєння розкрадань посівного матеріалу та грошових коштів. Для підтвердження версії про розкрадання необхідно в агронома-насіннєвода затребувати сортові посвідчення на оброблюване насіння, в яких містяться дані про відповідність насіння вимогам посівного стандарту за вологістю і чистотою. Аналіз цього документа дозволить визначити доцільність оброблення насіннєвого зерна. Виявлення розкрадань, що скоюються вищенаведеними способами, передбачає, крім того, проведення інвентаризації насіння, відходів, механічних домішок, а також обов'язкове документування збування зерна шляхом застосування оперативно-розшукових заходів.

У сільськогосподарських підприємствах розкрадання зерна і грошових коштів може здійснюватися шляхом приписок посівних площ. Викриття таких злочинів передбачає одночасне документування розкрадань, які скоюються шляхом завищеного списання насінна на сівбу, а також шляхом неповного оприбуткування зерна нового врожаю. Виявлення цих способів розкрадань залежить від того, коли оперативний працівник одержав відомості про їх скоєння.

Документування розкрадання зерна і грошових коштів шляхом приписок посівних площ здійснюється за допомогою таких документів, як:

• лімітно-забірні картки;

• внутрішньогосподарські накладні;

• акт розходу насіння на сівбу, в якому містяться дані про кількість витраченого насіння та розміри посівної площі;

• заключний звіт про посівні площі, ф. 4-сг.;

• обліковий лист тракториста-машиніста на посівні роботи (у цьому документі містяться дані про посівну площу, витрати пального, нараховану заробітну плату за день);

• облікові листи тракториста-машиніста на попередньо проведені сільськогосподарські роботи (орання, внесення добрив тощо).

При необхідності можна призначити агрономічну експертизу, а також використати дані сівозмін.

Шляхом аналізу наведених документів можна встановити факти створення лишків насіння і приписок посівних площ. Але для підтвердження версії про розкрадання необхідно продовжувати пошук даних про кількість зерна, яке оприбутковане (неоприбут-коване) після збирання врожаю, а також про протиправне його збування.

Повнота оприбуткування зерна, яке надійшло від нового врожаю, визначається шляхом зустрічної перевірки документів по прийманню, транспортуванню зерна і по оплаті праці, а саме:

• талонів комбайнерів та водіїв;

• реєстрів прийомки зерна;

• облікових листів тракториста-машиніста;

• дорожніх листів шоферів;

• зважу вальної книги;

• відомостей руху зерна та іншої продукції;

• складської книги;

• бухгалтерських записів на синтетичному рахунку № 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» та відповідних аналітичних рахунків та регістрів.

У разі підтвердження відомостей про неповне оприбуткування зерна нового врожаю необхідно документувати його збування. Каналом збуту лишків зерна може бути протиправна реалізація зерна на колгоспному ринку, підприємствам райспоживспілки та у власному господарстві. Залежно від каналів збуту використовуються відповідні методи та заходи.

Для документування збування лишків зерна через рай заготконтору використовуються такі документи:

• приймальна квитанція або заготівельна відомість,

• звіт заготівельника,

• дорожні листи,

• товарно-транспортні накладні,

• приймальний акт або приймальні накладні на оприбуткування сільськогосподарської продукції,

• видаткові касові документи заготівельної організації,

• платіжні відомості сільськогосподарського підприємства,

• квитанції поштових переказів.

Аналізуючи документи, необхідно мати на увазі, що приймальні квитанції або закупівельні відомості можуть складатися на родичів, знайомих і навіть на неіснуючих осіб (залежно від форми розрахунків за зерно).

Крім того, у процесі документування розкрадання зерна доцільно проводити інвентаризацію на складі заготівельної організації та ревізію за ініціативою органу внутрішніх справ.

Найбільш криміногенною галуззю сільського господарства є тваринництво. На його долю припадає більше 30 відсотків всіх зареєстрованих у сільському господарстві злочинів.

У сільській місцевості значного поширення набуло приймання сільськогосподарськими підприємствами молока від громадян з подальшою реалізацією його молокозаводам. При цьому трапляються випадки одержання нетрудових доходів збиральниками молока, матеріально відповідальними та посадовими особами молокозаводів та сільськогосподарських підприємств.

Ознаки розкрадань можна виявити шляхом аналізу бухгалтерської та статистичної звітності по району, сільгосппідприємству, сільській Раді. Для цього в динаміці зіставляються два показники: обсяг зданого індивідуальними здавальниками молока і кількість корів, що у приватних господарствах громадян. У разі встановлення тенденції збільшення кількості молока, зданого приватними особами за певний період часу, при одночасному зниженні поголів'я корів те чи інше підприємство визнається криміногенним.

Відомості про загальну кількість зданого молока і суми грошей, виплачені здатчикам, концентруються в бухгалтерії сільгосппідприємства, а дані про наявність корів в індивідуальному секторі -у сільській Раді.

Для виявлення розкрадань грошових коштів, вчинених збиральниками молока, матеріально відповідальними особами сільськогосподарських підприємств та молокозаводів, аналізуються такі документи:

• книжки обліку прийомки молока від громадян;

• журнал обліку прийомки молока від громадян (у збиральника);

• приймальна квитанція;

• дорожній лист;

• спеціалізована товарно-транспортна накладна;

• звіт збиральника молока;

• розрахунково-платіжні відомості, квитанції поштових переказів.

Обов'язковим є опитування осіб, які здали молоко, з метою перевірки документальної інформації про його кількість, якісну характеристику, суму одержаних за молоко грошей.

При підтвердженні ознак скоєння розкрадань доцільно за ініціативою органу внутрішніх справ призначити ревізію на молокозаводі, а також провести оперативно-розшукові заходи щодо викриття осіб, причетних до злочинних дій.

Розкрадання сільськогосподарської продукції шляхом приховування від обліку народженого молодняку тварин виявляється на підставі аналізу таких документів:

• акт на оприбуткування приплоду тварин;

• відомість витрат молока по фермі;

• наряди на оплату праці дояркам;

• книга обліку руху тварин та птиці;

• звіт про рух худоби та птиці;

• статистичний звіт про стан тваринництва, ф. 24 - сг,;

• бухгалтерські записи по рахунку № 21 «Тварини на вирощу­ванні та відгодівлі» і відповідні бухгалтерські регістри по цьому рахунку.

Разом з аналізом зазначених документів обов'язково проводиться раптова інвентаризація поголів'я худоби на фермі – Документування збування молодняка тварин здійснюється шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Розкрадання продукції тваринництва часто здійснюються шляхом приписок живої худоби, що знаходиться на відгодівлі

Для виявлення ознак цих розкрадань використовуються такі документи:

• відомість зважування тварин;

• акт переважування тварин при постановці на відгодівлю та знятті з неї;

• наряди на оплату праці працівників, які обслуговують тварин на відгодівлі;

• звіт про рух худоби та птиці;

• гуртова відомість;

• відомість витрат кормів;

• статистичний звіт про стан тваринництва, ф. 24 - сг.;

• бухгалтерські записи по рахунку № 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» і відповідні бухгалтерські регістри по цьому рахунку.

При необхідності проводиться контрольне зважування тварин на відгодівлі.

У разі підтвердження відомостей про скоєння розкрадань продукції тваринництва даним способом доцільно призначити ревізію за ініціативою органів внутрішніх справ.

За даними МВС України, за час дії Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 3 грудня 1999 року № 1529 викрито понад 12 тис. корисливих злочинів, з яких 4,7 тис. розкрадань державного та колективного майна, вчинених посадовими та матеріально-відповідальними особами. Тільки у 2001 р. в агропромисловому комплексі було викрито понад 6 тис. корисливих злочинів. За даними слідчо-оперативної практики, в період реформування агропромислового комплексу способи скоєння корисливих злочинів дещо змінюються і пов'язані, головним чином, з порушенням вимог чинного законодавства, яке регулює питання реорганізації підприємств, розпаювання землі, оренди земельних ділянок, приватизації майна державних сільськогосподарських підприємств.

Для виявлення та документування корисливих злочинів такого характеру необхідно аналізувати такі документи:

• державний акт на право колективної власності на землю, у тому числі додаток до акта, який містить список членів колектив­ного сільськогосподарського підприємства, що мають право на отримання земельного паю (частки);

• уточнені списки членів колективного сільськогосподарсько­го підприємства, що мають право на отримання земельного паю (частки), які включені до них комісіями з реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства, і які затверджені рішенням загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства. Ці списки знаходяться у районних відділах земельних ресурсів, сільрадах, на території яких розташовані колективні сільськогосподарські підприємства;

• книга протоколів засідань правління колективного сільськогосподарського підприємства;

• книга протоколів загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства;

• журнал реєстрації заяв членів колективного сільськогосподарського підприємства;

• книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), яка видана районною державною адміністрацією;

• відомості відділу кадрів про кількість працюючих (а також пенсіонерів, студентів, військовослужбовців строкової служби), табеля обліку (робочого часу, розрахунково-платіжні відомості тощо.

Основну увагу оперативні працівники повинні приділяти викриттю осіб, які безпідставно включені до списків членів колективного сільськогосподарського підприємства, з метою незаконного отримання земельної частки (паю).