Особливості організації бухгалтерського обліку в сільському господарстві.

Сучасна аграрна політика нашої держави є важливим напрямом переведення економіки на ринкові відносини. Вона спрямована на удосконалення виробничих відносин в агропромисловому комплексі шляхом упровадження різноманітних форм оренди, кооперації, підряду тощо. Нові методи господарювання активно втручаються в життя села, дають потужні імпульси для його соціально-економічного розвитку.

Суть аграрних відносин, як суспільних відносин щодо володіння, користування і розпорядження землею, завжди визначається па­нуючою формою власності на землю як головний і не відтворюва­ний засіб виробництва.

Відповідно до п. З ст. 78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Усі форми власності є рівноправними. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Право власності на землю гарантується законом.

Суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади,– на землі державної власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

г) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

На період до 1 січня 2010 р. громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.

На сучасному етапі розвитку аграрного сектору економіки, серед суб'єктів господарювання в сільському господарстві крім колективних сільськогосподарських підприємств з'явилися десятки тисяч нових аграрних формувань ринкового типу, зокрема, приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства, акціонерні товариства та інші.

Глибокі соціально-економічні перетворення на селі, спрямовані на перехід сільського господарства до ринкових відносин. Сільське господарство є найважливішою складовою частиною агропромислового комплексу України. Воно відіграє вирішальну роль у забезпеченні населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною. Успішний розвиток сільського господарства створює передумови для ефективної діяльності багатьох підприємств різних галузей народного господарства.

За таких умов проблема збереження сільськогосподарської продукції та боротьба з розкраданням і безгосподарністю набуває державного значення.

Для попередження й оперативного виявлення корисливих злочинів, що скоюються в агропромисловому комплексі, і зокрема в сільському господарстві, працівники органів внутрішніх справ повинні знати особливості сільськогосподарського виробництва, методи обліку та документування господарських операцій у цій галузі.

Сільське господарство має ряд особливостей (насамперед природного характеру), які визначають специфіку завдань бухгалтерського обліку в цій галузі.

Основним засобом виробництва в сільському господарстві є земля, у зв'язку з чим одним із важливих завдань бухгалтерського обліку є забезпечення точної реєстрації земельних угідь, а також додаткових капітальних вкладень у землю, що мають метою підвищення її родючості.

Виробничі процеси у сільському господарстві пов'язані з використанням специфічних, притаманних тільки цій галузі засобів виробництва – живих організмів (тварин і рослин), внаслідок чого діяльність сільськогосподарських підприємств визначається як економічними, так і біологічними законами.

Природні фактори значною мірою впливають на тривалість процесу виробництва у сільському господарстві: виробничий цикл може виходити за межі календарного року, а період виробництва – не збігатися з робочим періодом. Так, робочий період у рослинництві переривається природними процесами росту та розвитку рослин. Виходячи зцього у бухгалтерському обліку виникає необхідність розрізненого обліку витрат за виробничими циклами, наприклад, витрат минулих років під врожай поточного року, витрат поточного року під врожай майбутніх років.

Сільському господарству властива сезонність, тобто піднесення, спади й припинення виробничого циклу в окремі періоди року. Цей фактор визначає нерівномірність облікової роботи, наприклад, збільшення її обсягу в період збирання врожаю та посівної компанії.

Продукція сільського господарства може призначатися як для виробничого, так і для власного споживання в підприємстві. Наприклад, продукція рослинництва може бути використана як насіння, корм для худоби, а також як натуроплата для членів господарства. Продукція тваринництва - це корм для худоби, добрива і продукти харчування. У зв'язку з цим виникає потреба чіткого відображення у бухгалтерському обліку продукції на всіх етапах внутрішньогосподарського обігу.

Наведені особливості виробничої діяльності значною мірою визначають специфіку бухгалтерського обліку в сільському господарстві. Разом з тим, бухгалтерський облік у цій галузі, як і в будь-якій іншій, ґрунтується на єдиному уніфікованому плані рахунків, застосовує загальні методи і форми організації-облікових робіт, що дає підстави вважати його складовою частиною бухгалтерського обліку народного господарства України.

Кожний факт господарської діяльності у сільськогосподарських підприємствах відображається у первинних документах, які мають єдину уніфіковану форму. Покажемо, як за допомогою первинної документації здійснюється контроль за збереженням і використанням різних видів сільськогосподарської продукції.

Залежно від конкретних умов діяльності сільськогосподарсь­ких підприємств, а також від організації технологічного процесу первинний облік надходження зерна в процесі збирання врожаю може здійснюватися кількома методами.

При першому методі первинним документом по обліку зерна є реєстр відправлення зерна та іншої продукції з поля. При цьому бухгалтерія господарства перед початком збирання зерно­вих та інших культур видає кожному комбайнеру під розписку блокноти реєстрів. У реєстрах відображаються такі реквізити, як: назва господарства, особовий номер комбайнера, його прізвище, ім'я та по батькові, номер комбайна. Блокноти реєстрів, які видаються комбайнерам, обов'язково реєструються в спеціальній книзі або журналі.

При відправленні автомашини від комбайна на тік комбайнер заповнює три примірники реєстру із зазначенням у ньому дати, номера автомашини, прізвища шофера, виду та бункерної ваги продукції. Перший примірник комбайнер залишає в себе, а другий і третій передає шоферу. Приїхавши на тік, шофер передає завідуючому током два примірники реєстру. На підставі даних зважування завідуючий током вписує у реєстр вагу брутто і нетто, при цьому він розписується у примірнику реєстру (про приймання зерна), який передає шоферу, а шофер розписується у примірнику (про здачу зерна), який залишається у завідуючого током.

Наприкінці робочого дня реєстри здаються в бухгалтерію. Перші примірники реєстрів разом з обліковими листами трактористів-машиністів здають комбайнери, другі примірники разом з дорожніми листами - шофери, треті примірники разом з відомістю руху зерна - завідуючий током.

Другий метод обліку надходження продукції з поля передбачає використання путівки на вивіз продукції з поля. Застосування цього первинного документа не має будь-яких суттєвих відмінностей від вищеописаного методу.

При третьому методі обліку надходження зерна від комбайна на тік застосовуються талони шофера і комбайнера. Ці талони виготовляються друкарським способом, можуть відрізнятися за кольором, що полегшує облікову роботу. Кожний талон відповідає одному бункеру зерна. У талони (як і в реєстри та путівки) бухгалтерією господарства вписуються такі відомості: назва господарства, номер талону, особовий номер комбайнера (водія), його прізвище, ім'я та по батькові. Талони підписуються головним бухгалтером господарства, скріплюються печаткою і реєструються в журналі. Оформлені талони – видають під розписку комбайнеру та шоферу, які зайняті на збиранні врожаю.

Суть цього методу полягає в тому, що при кожному відвантаженні повного бункера зерна в автомашину комбайнер і водій обмінюються своїми талонами. У разі відвантаження повного бункера зерна записи в талонах не роблять. Якщо в автомашину відвантажується половина або чверть бункера, то комбайнер у талоні відображає кількість (0,5 бункера, 0,25 бункера), ставить дату і підпис. Аналогічні записи робить шофер у своєму талоні і передає його комбайнеру.

Зерно, що надійшло на тік, зважують. При цьому шофер передає завідуючому током талони, отримані від комбайнера. Завідуючий током записує в реестр прийомки зерна номери талонів, прізвище шофера, номер автомашини, а також фактичну масу зерна і ставить свій підпис. Комбайнер після закінчення роботи передає всі талони завідуючому током і отримує від нього виписку з реєстру про намолот зерна, яку підписує завідуючий током.

На підставі даних реєстрів прийомки зерна завідуючий током складає відомість руху зерна та іншої продукції і записує ці дані в книгу складського обліку. Наступного дня завідуючий током передає відомість разом з реєстрами і талонами у бухгалтерію господарства. Водії передають в бухгалтерію дорожній; лист та реестр, комбайнер, відповідно, обліковий лист тракториста-машиніста та виписку з реєстру. Після перевірки даних реєстрів і талонів у бухгалтерії господарства блокноти чистих талонів можуть бути видані під звіт шоферу і комбайнеру для подальшого використання.

Останній метод обліку зерна при надходженні від комбайна на тік досить поширений і є найбільш прогресивним.

Облік продукції овочівництва, садівництва тощо здійснюється з використанням щоденника надходження сільськогосподарської продукції. У процесі збирання врожаю продукцію, що надходить від сільськогосподарських працівників* комірник або бригадир зважує і (партіями) записує в щоденник для подальшого визначення суми заробітку.

Документами по оформленню відпуску сільськогосподарської продукції є лімітно-забірні картки і внутрішньогосподарські накладні. Разова видача матеріальних цінностей, що споживаються в господарстві, оформлюється на підставі накладної. При систематичному відпуску застосовують лімітно-забірні картки. Видача кормів для годівлі тварин зі складів або інших місць зберігання оформлюється відомістю витрати кормів, яка виписується бухгалтерією на підставі раціонів годування, складених зоотехніком господарства. У цій відомості ведеться щоденний облік фуражного поголів'я худоби, а також відображається кількість витрачених кормів. Затверджена керівником господарства відомість витрати кормів є підставою для їх списання з підзвіту матеріально відповідальної особи у кінці місяця.

Первинним документом з обліку витрат насіння та садивного матеріалу на сівбу або садіння сільськогосподарських культур є акт витрати насіння та садівничого матеріалу.

Статистичною формою звітності про посівні площі є заключний звіт про посівні площі ф. 4-СГ

Первинним документом по обліку молока є журнал обліку надою молока, який ведеться в одному примірнику завідуючим фермою або старшою дояркою. Цей журнал призначений для щоденного обліку молока, надоєного кожною дояркою від закріпленої групи корів так і в цілому по фермі. Узагальнені відомості про рух молока по фермі заносяться у відомість руху молока, яка склада­ється на підставі документів щодо його надходження та витрат. Відомість складається у двох примірниках, один з яких після закінчення звітного періоду разом з прибутковими та видатковими документами подається у бухгалтерію. Другий примірник залишається в матеріалах ферми і є підставою для відображення надходження та списання у видаток молока по книзі складського обліку.

Кількість вовни, її якість відображається в акті настригу та прийомки.

Оприбуткування яєць та іншої продукції тваринництва оформлюється у щоденниках надходження сільськогосподарської продукції.

Важливе значення з позиції забезпечення збереження громадського поголів'я тварин має своєчасний облік одержаного в господарстві приплоду тварин та птиці. Народжених телят, ягнят, поросят, козенят оприбутковують у день отелення, опоросу, окоту. Курчат, каченят, гусят оприбутковують через добу після виведення.

Основним документом по обліку приплоду більшості сільськогосподарських тварин є акт на оприбуткування. В акті вказується кількість народжених тварин, їх вага, стать, матеріально відповідальна особа, за якою була закріплена матка тощо. Дані акта завіряються підписами матеріально відповідальної особи, завідуючого фермою, зоотехніка, ветеринарного лікаря.

Для визначення приросту живої маси необхідно проводити систематичне (щомісяця) зважування тварин, результати якого відображаються у відомості зважування тварин. Зважування тварин обов'язкове також при народженні, купівлі молодняку, переводі його з групи в групу, ставленні на відгодівлю або знятті з неї, при забої, а також у разі надходження зі сторони.

Якщо в сільськогосподарському підприємстві використовуються такі форми організації праці, як оренда, підряд тощо, тоді немає необхідності в щомісячному зважуванні тварин, які знаходяться на відгодівлі, оскільки колективи робітників одержують заробітну плату за кінцевими результатами праці, тобто в кінці періоду визначеного договором. У такому випадку приріст живої ваги тварин на відгодівлі оформлюється актом переважування.

Переведення тварин в інші групи оформлюється актом про переведення, в якому відображаються відомості про тварин, вказується прізвище робітника, за яким вони були закріплені, а також прізвище робітника ферми, під чию відповідальність тварини передані.

Падіж худоби (у тому числі й молодняку), вимушений забій, а також забій тварин на внутрішньогосподарські потреби оформлюються актом на вибуття тварин та птиці. В акті обов'язково відображуються відомості про тварини (птицю), що вибули, причина вибуття, дані про види і кількість продуктів забою. Акт підписується матеріально відповідальною особою, завідуючим фермою, зоотехніком і ветеринаром. Продукти забою здаються на склад або в комору господарства за накладною, один примірник якої з підписами комірника додається до акта і передається в бухгалтерію.

Усі зміни у русі тварин на фермі, зафіксовані в первинних документах, записуються в книгу обліку руху тварин та птиці. Щомісячно підсумки з цієї книги переносяться у звіт про рух худоби та птиці на фермі. Звіт складається у двох примірниках: один передається разом з первинними документами до бухгалтерії господарства, другий залишається на фермі.

Передачу молодняку тварин працівникам сільськогосподарських підприємств для вирощування оформлюють договором, а в разі одержання відгодованого молодняку складають акт на закупівлю тварин за договорами з громадянами. Прийомна від населення тварин з метою подальшого їх продажу державі оформлюється приймально-розрахунковою відомістю.

Основною формою державної статистичної звітності по тваринництву с звіт про стан галузі ф. 24-сг.

Усі первинні і зведені документи з обліку продукції рослинництва і тваринництва надсилаються до бухгалтерії у строки, передбачені планом документообігу, який складається головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства.

Синтетичний облік продукції сільського господарства, одержаної від різних галузей виробництва, здійснюється на балансовому рахунку №27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». У відношенні до балансу цей рахунок є активним. У випадках, коди готова продукція використовується безпосередньо у вигляді сировини, насіння, кормів, то по рахунку № 27 її не відображають, а оприбутковують на відповідних субрахунках -№208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», № 201 «Сировина та матеріали». •;•

Облік сільськогосподарської продукції в межах рахунка № 27 здійснюється на таких субрахунках:

1. Продукція рослинництва.

2. Продукція тваринництва.

3. Продукція промислових, допоміжних та обслуговуючих виробництв,

На першому субрахунку № 271 «Продукція рослинництва»» відображається рух продукції, що надійшла від галузей рослинни­цтва (овочівництва, садівництва тощо). На кожний вид продукції відкривають аналітичні рахунки, в яких облік ведеться у натурально-вартісній оцінці.

На другому субрахунку № 272 «Продукція тваринництва» обліковують продукцію, отриману від різних видів сільськогосподарських тварин, птиці, бджіл тощо (молоко, вовна, мед і т. ін.). Аналітичний облік ведеться за видами продукції з урахуванням сорту, кондицій тощо.

Третій субрахунок № 273 «Продукція промислових, допоміжних та обслуговуючих виробництв» призначений для обліку продуктів, які отримані у результаті переробки в господарстві продукції рослинництва і тваринництва (сир, сухофрукти, борошно тощо, а також м'ясо та інші продукти забою худоби). На цьому субрахунку обліковують також продукцію хлібопекарень, майстерень і таке інше. Аналітичний облік здійснюється так само, як і на другому субрахунку.

На субрахунку № 218 «Худоба, прийнята від населення для реалізації» відображається худоба, яку здає населення для реалізації у встановленому порядку. її облік ведеться за кожним її видом окремо з обов'язковим відображенням живої ваги тварин, їх вартості, а також прізвища конкретних осіб, які здали продукцію для реалізації.

Витрати на виробництво продукції рослинництва і тваринництва обліковують на калькуляційному рахунку № 23 «Виробництво» за субрахунками, аналогічними з вищенаведеними.

Для наочності наведемо приклади найтиповіших господарсь­ких операцій по обліку сільськогосподарської продукції:

1. Оприбутковано за плановою собівартістю 250 ц зерна пшениці, яка отримана від врожаю поточного року:

Дебет рахунка 271 «Продукція рослинництва»

Кредит рахунка 231 «Витрати на виробництво продукції рослинництва».

По цій операції відкривається аналітичний рахунок «Озима пшениця», в якому відображається кількість зерна та його вартість.

2. Одержано від власного виробництва 370 ц молока за плановою собівартістю:

Дебет рахунка 272 «Продукція тваринництва»

Кредит рахунка 232 «Витрати на виробництво продукції тваринництва».

Витрати продукції сільського господарства, насіння і кормів відображають по кредиту рахунків №27 «Продукція сільського­сподарського виробництва, № 208 «Матеріали сільськогоспо­дарського призначення» та дебету рЬних рахунків, залежно від напряму її використання.

Сільськогосподарську продукцію, реалізовану державі, іншим організаціям, на ринку і таке інше, списують по дебету рахунка № 70 «Доходи від реалізації» і кредиту рахунка № 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

При відображенні у бухгалтерському обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі враховується їх подвійний характер: з одного боку вони належать до незавершеного виробництва, з другого - до матеріальних запасів.

Рух молодняка тварин, тварин на відгодівлі, молодняка птахів, кроликів, сімей бджіл у бухгалтерському обліку відображається на активному балансовому рахунку № 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі». Аналітичний облік по цьому рахунку ведуть за субрахунками (виходячи з наявності видів тварин, їх статі, вікових груп, технологічних операцій) з відображенням породи, живої ваги, вартості тварин.

Надходження молодняка продуктивних тварин від основного стада в господарстві оформлюється бухгалтерською проводкою:

Дебет субрахунка 211 «Молодняк тварин на вирощуванні».

Кредит рахунка 23, субрахунок «Витрати на виробництво продукції тваринництва».

Приріст молодняка тварин та птиці, а також приріст тварин на відгодівлі оформлюється записом:

Дебет субрахунка 212 «Тварини на відгодівлі»

Кредит рахунка 232 «Витрати на виробництво продукції тваринництва».

У сільському господарстві основною формою бухгалтерського обліку є журнально-ордерна, тобто діяльність підприємства відображується у журналах-ордерах, допоміжних відомостях і регістрах, Головній книзі, за допомогою якої складається звітний баланс.

Матеріально відповідальні особи щомісячно здають у бухгалтерію господарства звіти про рух матеріальних цінностей, які містять відомості про рух кожного виду сільськогосподарської продукції. У бухгалтерії дані звітів звіряють з іншими регістрами. Відображені у звітах залишки по кожному виду продукції на кінець звітного періоду повинні відповідати залишкам на відповідну дату, зазначеним у картках або книгах складського обліку матеріально відповідальних осіб.

Узагальнені дані всіх звітів у грошовому виразі заносяться до журналу-ордера № 10-1 і відомості № 10а по рахунках виробничих запасів. У журналі-ордері в розділі «Кредит» відображаються напрями витрачання сільськогосподарської продукції, у відомості в розділі «Дебет» записуються джерела надходження продукції, зазначені у звітах. За прибутком і видатком підраховують підсумки і визначають сальдо (кінцевий залишок) на кінець місяця. Кредитові обороти в цілому і по кореспондуючих рахунках із журнала-ордера переносять у Головну книгу.

Облік молодняку тварин і тварин на відгодівлі на фермах сіль­ськогосподарських підприємств ведеться в книгах обліку руху тварин та птиці.

Завідуючий фермою за даними книги щомісячно складає звіт про рух худоби та птиці. У бухгалтерії дані звітів узагальнюють в цілому по господарству за місяць і записують у журнал-ордер № 9, відомість № 9а, які відкривають по рахунку № 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі».

Журнал-ордер № 9 та відомість № 9а являють собою єдиний регістр, який складається з лицевої частини і внутрішніх розгорток. У лицевій частині (журналі-ордері) наводяться зведені обороти за кожний місяць по дебету і кредиту рахунка № 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі» з поділом на кореспондуючі рахунки. У внутрішніх розгортках регістра (відомість № 9а) містяться дані про рух тварин і птиці за статтю та віковими групами. Відомість складається з дебетової і кредитової частини. У дебетовій частині відображаються відомості про наявність тварин на початок звітного періоду та про їх надходження (за кількістю, вагою, вартістю) з вказівкою джерел надходження тварин, тобто з кореспондуючих рахунків. У видатковій частині фіксуються кредитові обороти, тобто вибуття тварин за напрямами. На кінець звітного періоду на підставі даних відомості про надходження та вибуття обчислюють залишок тварин.

Після перевірки бухгалтерських записів та їх звірення з іншими регістрами підсумкові суми, згруповані по кореспондуючих рахунках по дебету і кредиту, переносять у лицеву частину регістра. Потім зведений кредитовий оборот з лицевої частини і по кореспондуючих рахунках переносять у Головну книгу.

Date: 2016-07-20; view: 636; Нарушение авторских прав