Типові способи скоєння корисливих злочинів.

Практика діяльності контролюючих органів, а також органів внутрішніх справ по попередженню і викриттю корисливих зловживань на промислових підприємствах свідчить про те, що часто об'єктом злочинних посягань стають основні засоби, сировина і матеріали, які знаходяться на підприємствах.

До найпоширеніших способів скоєння корисливих правопорушень належать:

Розкомплектування окремих інвентарних об'єктів, які знаходяться на складі або в експлуатації

Дії оперативного співробітника щодо підтвердження або спростування відомостей про скоєння такого правопорушення полягають у вивченні й перевірці таких документів, як:

• акт приймання-передачі;

• товарно-транспортна накладна (залізнична або водна);

• • технічна документація на об'єкт;

• паспорт технічного засобу (характеризує його комплект-ість);

• інвентарна картка;

• рахунок-платіжна вимога;

• відомість амортизаційних відрахувань.

Доцільно організувати й провести технічну експертизу за участю спеціаліста, відібрати пояснення від осіб, причетних до скоєння цього правопорушення.

За допомогою оперативно-пошукових методів відпрацьовується (встановлюється) місцезнаходження частин розкомплектованого об'єкта.

Розкрадання матеріальних цінностей шляхом передчасного списання їх з балансу.

Для документування цього способу скоєння розкрадань обов’язково аналізуються такі документи:

• акт приймання-передачі;

• товарно-транспортна накладна;

• інвентарна картка;

• рахунок-платіжна відомість;

• акт ліквідації основних засобів з описанням причин ліквідації;

• відомість амортизаційних нарахувань (перевіряється правильність застосування норм амортизаційних нарахувань);

• накладна на оприбуткування придатних матеріалів;

• накладні на здачу лому до організацій Вторчермет, Вторресурси;

• акт оцінки зношених основних засобів;

• заява особи про придбання інвентарного об'єкта;

• прибутковий касовий ордер про оплату в касу підприємства вартості придбаного об'єкта.

Від осіб, причетних до скоєння правопорушення, у тому числі й членів ліквідаційної та оціночної комісій, беруться пояснення.

У кожному конкретному випадку оперативний співробітник повинен мати на увазі, що рішення про реалізацію особі зношеного об'єкта приймається не одноособово, а колегіально (правлінням, трудовим колективом, адміністрацією разом із профспілковою організацією). У противному разі списання можна розглядати як ознаку отримання особою, що дає дозвіл на придбання майна, певної винагороди.

Розкрадання сировини, матеріалів шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників

Ознакою скоєння правопорушення вказаним способом є встановлення оперативним співробітником у бухгалтерії підприємства або в юридичному відділі, відділі по претензійній роботі незадоволених рекламацій постачальником на «недовантаження» або «недовіз» матеріальних цінностей.

Підтвердження або спростування відомостей про розкрадання матеріальних цінностей таким способом передбачає використання таких документів, як:

• договір постачання;

• товарно-транспортна накладна (залізнична або водна);

• акт приймання матеріалів;

• комерційний акт (з додаванням пломби);

• рахунок-платіжна вимога;

• звіт про рух тари;

• виписки банку;

• записи по кредиту рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками»;

• навантажувально-розвантажувальні документи;

• договір про матеріальну відповідальність.

Крім того, необхідно організувати і провести інвентаризацію на складі сировини і матеріалів, при необхідності - комісійну прийомку і відвантаження товарно-матеріальних цінностей, взяти пояснення від осіб, причетних до скоєння протиправних дій. За ініціативою органу внутрішніх справ при наявності підстав за відповідний період призначається ревізія, у тому числі ревізія розрахунків із постачальниками.

Потрібно також провести оперативно-розшукові заходи щодо документування збування матеріальних цінностей (починаючи з протиправного вивозу лишків з території підприємства, відпрацювання каналів реалізації тощо).

Утворення лишків матеріальних цінностей для подальшого їх розкрадання за рахунок списання сировини у виробництво не за фактом їх витрачання, а за нормами (коли фактичні витрати менші від нормативних)

Для документування цього способу скоєння зловживань аналізуються:

• товарно-транспортні накладні;

• лімітно-забірна картка;

• журнал начальника виробничого цеху;

• рапорт про виробництво продукції;

• вагова книга;

• реєстр відважувань;

• накладна на передачу готової продукції до складу.

Оперативний співробітник повинен також організувати і провести:

• інвентаризацію матеріальних цінностей на складі сировини;

• інвентаризацію у виробничому цеху;

• інвентаризацію на складі готової продукції;

• контрольний запуск сировини у виробництво.

Необхідно відібрати пояснення в осіб, причетних до скоєння протиправних операцій. При наявності підстав за ініціативою оперативного співробітника або слідчого (після порушення кримінальної справи) призначається ревізія. Документування збування лишків сировини або готової продукції проводиться за допомогою оперативно-розшукових заходів.

При виявленні та розслідуванні розкрадань майна у великих та в особливо великих розмірах, способи скоєння яких пов'язані з використанням технологічних виробничих процесів, аналіз та дослідження документів промислового підприємства завжди повинні доповнюватися документами підприємств та організацій інших галузей народного господарства, які можуть мати певне відношення до підприємства, в якому скоєно злочин.