Соціальне значення логічного нормування повідомлення

Перевіряючи тексти відповідно до норм логіки, ми маємо можливість впливати на інформативність конкретного повідомлення. Однак, розглядаючи з цього погляду діяльність працівників інформаційних служб, і насамперед, журналістів, слід звернути увагу на ще один аспект, який має винятково соціальну значущість. У сучасному суспільстві ЗМІ утворюють найширшу і мабуть найдієвішу основу логосфери, під впливом якої формуються логіко-операційні навички людини.

Тексти, що циркулюють в соціальних комунікаціях, володіють особливоюлогіко-формуючою, логіко-навчальною силою, що пояснюється, по-перше, їхньою винятковою екстенсивністю (направленістю величезній кількості потенційних споживачів) і, по-друге, соціальним авторитетом ЗМІ. Тому удосконалюючи логічну організацію конкретних повідомлень, журналіст і редактор тим самим покращують і логіко-формуючу функцію тексту, а отже, по можливості, сприяють підвищенню рівня логічної культури особистості й суспільства в цілому. Адже редакції, видавництва, телестудії є тими пунктами, де схрещуються потоки інформації, де сконцентровані можливості цілеспрямованої її обробки. Саме тому удосконалення логічної організації повідомлення (тексту) журналістом має широке соціальне значення.

ЛЕКЦІЯ 2

ТЕМА: Закон тотожності і його вимоги до суджень у творах журналістики

ПЛАН

1. Характерні ознаки закону тотожності.

2. Основні вимоги закону тотожності від редактора

1. Сучасна логіка визначає закон мислення як завжди істинне висловлювання(формулу).

Загальність універсальність законів логіки виявляється в тому, що вони діють у всіх сферах людського мислення. Досліджуючи правильне мислення, Аристотель відкрив риси правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечливість, доказовість; і сформулював 3 основні закони формальної логіки: закон тотожності, закон несуперечності (протиріччя), виключення третього. Четвертий закон логіки, як вважають деякі науковці, сформулював Г. В. Лейбніц: закон достатньої підстави.