Педагогіка як наука, основні етапи її становлення.

Педагогіка – наука про виховання людини.(І.П.Підласий).

Педагогіка –це сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процес виховання, навчання і розвиток особистості дитини (М.М.Фіцула).

Педагогіка – «пайдос» - дитя, «аго» - вести – дітоводження, мистецтво вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту.

Сучасна педагогіка – це наука про навчання, виховання, розвиток, формування і самовдосконалення особистості (андрогогіка, антропогогіка).

Предметом педагогіки є дослідження сутності розвитку та формування особистості людини і визначення на цій основі теорії та методики виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.

Виховання:

- у широкому соціальному значенні, коли йдеться про виховні впливи на людину всього суспільства і всієї діяльності;

- у широкому педагогічному значенні, коли мається на увазі виховання у навчальних закладах;

- у вузькому педагогічному змісті, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю, щоб досягти певної мети в колективі учнів, чи вирішуються конкретні завдання виховання чи перевиховання.

Завдання педагогіки:

Загальним завданням педагогіки є виявлення, вивчення та обґрунтування законів і закономірностей формування та розвитку людської особистості, розробка на цій основі теоретико – методологічних і методичних основ виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.

Конкретними завданнями педагогіки є:

- обґрунтування парадигми педагогічної теорії та практики, яка на сучасному етапі має бути гуманістичною і забезпечувати особистісний розвиток вихованця;

- обґрунтування законів і закономірностей педагогічного процесу;

- вивчення і осмислення процесу розвитку особистості, а також залежностей між її формуванням, розвитком, вихованням;

- визначення мети, завдань, змісту і результатів навчання і виховання;

- обґрунтування сучасної ефективної та водночас гуманістичної педагогічної технології

- вивчення та узагальнення практики та передового досвіду педагогічної діяльності;

- впровадження результатів і рекомендацій педагогічних досліджень у практику;

- прогнозування розвитку педагогічної теорії та практики.

Етапи розвитку педагогіки як науки:

· 1 етап – педагогічні знання донаукового періоду (первіснообщинний лад; рабовласницький лад: виникнення перших шкіл; афінська та спартанська системи виховання; древній Рим; феодальне суспільство: лицарська система виховання; міські школи; монастирська система виховання; перші університети).

· 2 етап – період виникнення теоретичних концепцій виховання і освіти для побудови цілісної системи світського виховання (класична педагогіка): Епоха Відродження – Вітторино да Фельтре, Еразм Роттердамський, Франсуа Рабе, Томас Мор, Томаззо Кампанелла; Епоха капіталізму - Ян Амос Коменський, Джон Локк, Жан Жак Руссо, Йоган Генріх Песталоцці, Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег.

· 3 етап – становлення педагогіки як наукової системи, методологічною основою якої став діалектичний підхід до теорії розвитку особистості, суспільства і людства, цілісний всебічний підхід до формування особистості людини.

Вітчизняна педагогіка пройшла такі стадії розвитку:

- народна педагогіка – галузь педагогічних знань і педагогічного досвіду народу, що проявляється в домінуючих поглядах на мету, завдання, засоби, методи і результати виховання і навчання;

- козацька педагогіка – частина народної педагогіки – теорія і практика виховання і навчання підростаючих поколінь у Запорізькій Січі;

- духовна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду виховання особистості засобами релігії;

- світська педагогіка –це:

1) наука, яка має свої закономірності; 2) практика, яка вказує застосування теоретичних положень; 3) мистецтво, яке вимагає творчого натхнення вчителя.

Структура педагогіки як навчального предмету:

- загальні основи педагогіки;

- теорія навчання (дидактика);

- теорія і методика виховання;

- школознавство;

- історія педагогіки.

______________________________________________________________________________