ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.

1. Найбільша перевага цього освітнього продукту полягає в тому, що це не звичайний електронний підручник на електронному носії, а цілісна програма, яка поєднує теоретичні та практичні питання, віртуальні лабораторні роботи та практикуми, має електронний журнал успішності, конструктор уроків, комп’ютерні анімації фізико-хімічних процесів, інтерактивні і тестові завдання та багато інших можливостей.

2. ППЗ є не тільки економічно вигідними, але і зрозумілішими для сучасної молоді, робота з ППЗ активізує самостійне мислення учнів.

3. З розвитком науки й техніки навчальна інформація може змінюватись швидкими темпами, тому використання саме інтернет-орієнтованих електронних підручників дає ще одну перевагу — їх легко оновлювати, не зазнаючи при цьому істотних витрат.

4. ППЗ передбачають велику кількість і високу якість ілюстративних матеріалів (рисунків, графіків, карт, схем, фотографій, відеофрагментів, звукових рядів, інтерактивних моделей, тренажерів, 2D-, 3D-анімацій та ін.), що сприяє високому рівню ефективності навчання.

5. ППЗ дозволяють об'єктивно та достовірно визначати рівні навчальних досягнень учнів за допомогою різноманітних багаторівневих тестів, завдань, тренажерів.

6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.

7. ППЗ надає можливість організувати віртуальну лабораторну роботу, яку з тих чи інших причин неможливо провести в реальній обстановці.

8. Індивідуальний темп навчання — і це не тільки «індивідуалізація» за часом, оскільки навчання за класно-урочною системою підпорядковано жорстким часовим рамкам, але і варіантність розгорнення навчального матеріалу, врахування типу пам’яті, темпераменту і мислення учня.

Технічний опис педагогічного програмного засобу (ППЗ):

1. Структура ППЗ забезпечує можливість ефективного досягнення навчально-виховної мети та має у свєму складі:

· змістовну частину;

· програмну частину;

· конструктор уроку;

· методичні рекомендації для вчителя;

· методичні рекомендації для учня;

· посібник користувача для адміністратора локальної мережі комп'ютерного класу або системного адміністратора навчального закладу.

2. Складові змістовної частини:

· зміст;

· теоретична та практична частини;

· інтерактивні моделі;

· статичні ілюстрації (схеми, графіки, карти, таблиці та ін.);

· інтерактивні ілюстрації (схеми, графіки, карти, таблиці, діаграми та ін.);

· фотографії;

· відеофрагменти;

· звукові ряди;

· 2D-, 3D-анімації;

· словники термінів і понять (глосарій);

· історичні довідки;

· контрольні питання та завдання;

· тестові завдання різних типів для поточного, тематичного й підсумкового контролю.

Навчальний матеріал структурований на розділи, теми, уроки.

3. Засоби програмної частини:

· відображення змістовної частини, що включає тексти, медіаоб’єкти, завдання в текстовій формі;

· навігація;

· пошук навчального матеріалу;

· робота із закладками;

· програмно-методичне забезпечення для підготовки, обробки, передачі та відображення статистичних відомостей про рівень навчальних досягнень і результатах тестування учнів;

· конструктор уроку;

· елементи керування та навігації стандартні, інтуїтивно зрозумілі, мають єдині розміри, «спливаючі підказки» їхнього призначення;

· електронні підручники забезпечують можливість демонстрації на екрані монітора комп’ютера, на звичайному екрані за допомогою мультимедійного проекту, на інтерактивній дошці;

· конструктор уроку забезпечує створення окремих екранів (кроків), створення нових уроків, доповнення до створеного уроку та видалення з уроку окремих екранів (кроків);

· імпорт, експорт створеного уроку або певного медіаоб’єкта в обрану користувачем папку;

· інтегроване застосування всіх засобів конструктора для створення окремих тем уроків різних типів, екранів (кроків) і навчального курсу в цілому;

· створення й видалення тестів і завдань;

· форматування текстової інформації, абзаців, написання формул і т.д.;

· форматування графічної інформації;

· збереження створеного уроку при виході з конструктора в окремо створеної користувачем папці.

4. Методичні рекомендації для вчителя містять опис типових сценаріїв проведення уроків.

5. Методичні рекомендації для учнів мають опис основних прийомів роботи під час самостійної (індивідуальної) роботи.

6. Посібник користувача для адміністратора локальної мережі комп’ютерного класу або системного адміністратора навчального закладу містить опис дій з інсталяції, деінсталяції, експлуатації в різних режимах, настроювання програмного продукту для роботи в локальній мережі, можливих проблем і шляхів їхнього рішення, опис способів збору (збереження) і статистичної обробки інформації про результати діяльності учнів.

7. Інтерфейс оболонки ППЗ забезпечує зручну навігацію по змісту, роботу з усіма компонентами.

8. Оболонка ППЗ забезпечує роботу в режимах використання на окремому комп’ютері, на декількох комп’ютерах, які з’єднані локальною мережею (під керівництвом учителя), а також роботу через Інтернет.

9. Процеси інсталяції та деінсталяції ППЗ і його робота не порушують функціонування операційної системи та прикладного програмного забезпечення.

10. Забезпечується можливість вибіркової інсталяції та деінсталяції окремих модулів ППЗ.

11. Інсталятор забезпечує:

· використання режиму автозапуску;

· перевірку відповідності апаратного комплексу мінімальним вимогам з повідомленням про порушення;

· перевірку наявності необхідних програмних компонентів, запит на доповнення та, після отримання підтвердження, установлення необхідних для роботи ППЗ модулів;

· усі компоненти електронного підручника інстальовані у власну (обрану) папку;

· оптимальне використання дискової та оперативної пам’яті;

· можливість автозапуску ППЗ після інсталяції;

· запуск ППЗ через установлення ярлика на Робочому столі.

12. Деінсталятор може повністю видаляти всі інстальовані компоненти ППЗ:

· додаткові програмні модулі;

· драйвери, що створені при інсталяції;

· папки, які використовувалися в процесі роботи ППЗ.

13. Деінсталятор повністю звільняє дисковий простір і операційну систему від компонентів, які пов’язані з даним ППЗ.

14. Після завершення інсталяції ППЗ не має потреби в CD, DVD або іншому електронному носії та додатковому програмному забезпеченні.

15. Під час використання ППЗ можна:

· автоматично встановлювати режим монітора для повноекранної візуалізації (з можливістю відключення цієї функції користувачем);

· паралельно працювати в операційній системі;

· забезпечувати максимальну при даній конфігурації системи швидкість відповіді на запит користувача;

· забезпечувати розподіл прав доступу та надійну ідентифікацію користувача.

16. Для роботи в локальній мережі ППЗ забезпечує:

· трансляцію з комп’ютера вчителя на учнівські комп’ютери уроків, створених за допомогою конструктора;

· моніторинг роботи учнів у локальній мережі з робочого місця вчителя;

· збір даних про результати роботи учнів з тестовими завданнями;

· збереження інформації про відповіді учнів;

· вивід зібраної інформації на екран монітора, роздрукування або копіювання на будь-який електронний носій.

17. ППЗ передбачає забезпечення віддаленого супроводу, підтримки користувачів, одержання рекомендацій щодо установки та експлуатації, розсилання інформації про будь-які зміни через Інтернет-портал.

Мета курсу “Шкільний курс інформатики з методикою викладання в початковій школі” – сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для навчання основам інформатики та обчислювальної техніки, ефективного використання засобів сучасної інформаційної технології при викладанні інших предметів, для управління навчальним процесом, при його підготовці, супроводі, аналізові, коригуванні, для формування через предмет інформатики елементів інформаційної та загальної культури учнів початкових класів, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.

Для досягнення мети курс повинен в першу чергу розв’язувати завдання:

1. розкрити значення основ інформаційної культури у загальній і професійній освіті людини, вплив засобів сучасної інформаційної технології на науково-технічній і соціально-економічний розвиток суспільства, з’ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, взаємозв’язки шкільного курсу інформатики з іншими навчальними предметами, показати практичну значимість методів і засобів сучасної інформаційної технології, можливості їх застосування до розв’язування найрізноманітніших гуманітарних, технічних і наукових проблем;
2. забезпечити ґрунтовне вивчення студентами шкільних програм, підручників, навчальних і методичних посібників з інформатики, способів використання в навчальному процесі шкільної комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення, розуміння методичних ідей використання методів і засобів сучасної інформаційної технології;
3. виховати у майбутніх вчителів творчий підхід до розв’язування проблем викладання інформатики та використання засобів НІТ у своїй майбутній діяльності, сформувати знання, вміння і навички, необхідні для самостійного аналізу навчального процесу, дослідження різноманітних методичних проблем та психолого-педагогічних ситуацій, розвинути здатність до постійної самоосвіти, наукового пошуку шляхів удосконалення процесу навчання основам інформатики;
4. сформувати у студентів знання, вміння і навички, необхідні для практичного проведення навчально-виховної роботи в умовах широкого використання нової інформаційної технології в навчальному процесі.

Програма курсу

Зміст і структура шкільного курсу інфор­матики. Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики. Проблема пропедевтики курсу інформатики. Інформатика як наука та навчальний предмет у початковій школі. Мета викладання інформатики в початковій школі. Аналіз програм з ОІОТ: зміст навчання, вимоги до знань і вмінь, зміст практичних робіт, міжпредметні та внутрипредметні зв’язки. Особливості різних варіантів викладання курсу ОІОТ.

Облаштування кабінету інформатики. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів. Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів. Перелік нормативних документів. Методика ознайомлення учнів з правилами поведінки у комп’ютерному класі. Санітарно-гігієнічні вимоги.

Зміст, методика та особливості викладання інформатики в молодших класах. Специфіка уроку інформатики. Організація i проведення різних типів уроків з інформатики. Методичне, дидактичне та програмне забезпечення курсу інформатики. Його оцінка і методика використання. Класифікація педагогічних програмних засобів. Огляд та порівняльна характеристика програмного забезпечення уроків інформатики. Приблизний склад програмного забезпечення.

Зміст навчальних посібників з інформатики для початкової школи та методика ознайомлення учнів з матеріалом цих підручників.

Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації, інформаційної технології, інформаційної культури. Методика ознайомлення учнів з операційною системою, пристроями комп’ютера.

Комп’ютерна графіка та мультиплікація як засіб розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку.

Методика формування логічного мислення учнів початкових класів на уроках інформатики.

Методика ознайомлення учнів з роботою текстового редактора. Методика ознайомлення учнів з роботою музичного редактора.

Ознайомлення учнів з поняттям «алгоритма». Методика створення алгоритмів.

Методика організації інтегрованих уроків з використанням ОТ у початковій школі.

Методика організації позакласних заходів з використанням ОТ для учнів початкових класів. Визначаючи мету і завдання навчання інформатики в загальноосвітній школі, зміст програмного матеріалу, слід врахувати потреби в підготовці основних категорій учнів з інформатики, які закінчують як основну, так і старшу школу, відповідно до майбутньої професійної діяльності.

Для однієї категорії учнів може бути достатнім загальноосвітній, базовий обов'язковий рівень. Учнів цієї категорії можна віднести до пасивних користувачів, які в практичній професійній діяльності безпосередньо не працюватимуть постійно з комп'ютером. Така категорія людей стає з кожним роком все менш численною.

Другу категорію учнів становлять ті, хто після закінчення основної школи навчатимуться у профільних класах старшої школи, середніх та вищих ПТУ, технікумах, училищах і вузах, щоб набути спеціальностей, пов'язаних з ґрунтовними застосуваннями інформаційних технологій. Таких користувачів називають активними. Вони працюють з готовими програмами, заповнюють бази даних, редагують дані в електронних таблицях, вільно працюють з текстовим і графічним редактором, користуються основними послугами глобальної мережі Інтернет; вміють самостійно запускати на виконання готове програмне забезпечення га вільно працюють у середовищах програм з різною організацією інтерфейсів; уміють використовувати можливості таких програм для розв'язування практичних задач; орієнтуються в типах даних, алгоритмах, уміюnь формулювати твердження про властивості даних, здатні тривалий час обходитися без допомоги програміста для розв'язування поставлених перед ними завдань.

До третьої категорії слід віднести тих, хто стане програмуючими користувачами, які спроможні внести до готової комп'ютерної програми необхідні зміни, налагодити ефективну її роботу. Вони можуть самостійно розв'язувати задачі за допомогою прикладного програмного забезпечення загального призначення, здатні точно поставити задачу програмістові для створення потрібної програми, вміють формалізовано описувати задачі і інтерпретувати одержані результати, правильно добирати готові програмні засоби для розв'язування задач.

Четверту категорію учнів становлять майбутні програмісти: вони працюють з мовами програмування високого рівня. Основні їх уміння — формалізовувати прикладні задачі користувача і доводити їх до стану практично застосовної програми, і, навпаки, бачити конкретні застосування готових програм. Вони вміють налагоджувати готові програмні продукти загального призначення щодо конкретних вимог користувача.

Очевидно, найбільш численними в найближчому майбутньому в суспільстві будуть активні користувачі. Але ефективність їхньої діяльності різко зростає, якщо вони підтягуються до рівня програмуючих користувачів, оскільки зменшується залежність від програмістів таких людей зі сформованими вміннями. Підготовка всіх учнів до рівня програмуючого користувача сьогодні не тільки посильна для школи, а й с соціально необхідним і значимим завданням.

Враховуючи зазначене, змістом освіти з інформатики на сучасному етапі має бути традиційне інваріантне ядро, що становить основу підготовки з інформатики в усіх типах середніх навчальних закладів, є фундаментом для вивчення інформатики у вузах і продовження освіти. При цьому основне ядро слід доповнити елементарними знаннями, навичками й уміннями, пов'язаними з потребами інформатизації суспільства і широкого використання в науці, виробництві та й у побуті комп'ютерних засобів.

Зміст навчання складався на основі фундаментальних компонентів алгоритмічної культури і подальшої комп'ютерної грамотності учнів і визначався через задачі нового шкільного курсу таким чином:

• систематизація і завершення алгоритмічної лінії курсу алгебри восьмирічної школи;

• опанування основними вміннями алгоритмізації;

• формування уявлень про можливості автоматизації виконання алгоритмів;

• підсилення прикладної і політехнічної спрямованості алгоритмічної лінії, яке полягає в конкретній реалізації алгоритмів розв'язування задач за допомогою комп'ютера;

• ознайомлення з основами сучасної обчислювальної техніки на прикладі розгляду загальних принципів роботи комп'ютера;

• формування уявлень про етапи розв'язування задач на ПЕОМ;

• ознайомлення з основними сферами застосування обчислювальної техніки, її роллю в розвитку суспільства.

Програма складалася з трьох розділів. Перший розділ визначав рівень і обсяг умінь та навичок, обов'язкових для учнів. Це орієнтувало вчителя на кінцеву мету. Другий розділ «Зміст освіти» містив перелік і обсяг матеріалу, обов'язкового для вивчення у школі відповідно до змістових ліній. У третьому розділі «Тематичне планування навчального матеріалу» пропонувався можливий розподіл матеріалу по класах і орієнтовні вказівки щодо кількості годин на вивчення теми.

«Вступ» присвячений формуванню початкового уявлення (на ілюстративному рівні) про інформатику як науку, про інформацію та її опрацювання, обчислювальну техніку як засіб автоматичного опрацювання інформації. Тут же передбачено ознайомлення із загальним виглядом ЕОМ. її основними пристроями, функціями і взаємозв'язками в процесі роботи.

Розділи «Алгоритми. Алгоритмічна мова» і «Алгоритми роботи з величинами» присвячені ознайомленню учнів з основами алгоритмізації. Основні поняття: алгоритм, виконавець, система команд виконавця. Базовим засобом опису алгоритмів розглядалась навчальна алгоритмічна мова, яка дозволяє продемонструвати усі основні поняття і методи алгоритмізації. Такий підхід давав можливість ґрунтовно ознайомити учнів з усіма характерними елементами алгоритмічних мов: величини та їх типи, базові структури алгоритмів, звернення до алгоритмів та ін., причому на рівні тих сучасних підходів до конструювання алгоритмів, що лежать в основі навчальної алгоритмічної мови.

У розділі «Побудова алгоритмів для розв'язування задач» учні вивчали основні етапи розв'язування практичних задач за допомогою комп'ютера: постановка задачі, побудова математичної моделі, розробка алгоритму, виконання алгоритму, інтерпретація результатів.

У розділі «Принципи будови і роботи ЕОМ» учні ознайомлювались з елементами архітектури ЕОМ, з принципами дії та вказівками командного процесора, поданням інформації в пам'яті комп'ютера та ін.

про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій

навчання загальноосвітніх навчальних закладів

Загальні положення

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – КІІКТ, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього і культурного середовища, яке створюється з використанням апаратно-програмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій та інших сучасних засобів навчання.

Положення визначає:

1) призначення та основні напрями роботи КІІКТ загальноосвітніх навчальних закладів;

2) порядок створення кабінету;

3) матеріально-технічне оснащення кабінету;

4) навчально-методичне забезпечення кабінету;

5) засади керування роботою.