Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.

Мононенасичені кислоти — пальмітоолеїнова С16., та олеїнова С18., містять подвійний зв’язок між 9-м та 10-м атомами вуглецю. Ці жирні кислоти можуть утворюватися в організмі людини за рахунок дегідрування відповідних насичених кислот (пальмітинової С16 та стеаринової С18):208стр. Утворення зазначеного подвійного зв’язку здійснюється за участю системи десащраціїжирних кислот {ацил- Ко А - оксигенази), що належить, за механізмом дії, до мікросомальних монооксигеназ (оксигеназ мішаної функції‖), які потребують для свою функціонування НАДФН (або НАДН) та включають цитохром Ь5 електронтрансиоргнот ланцюга, локалізованого в мембранах ендоплазматичного ретикулума гепатоцитів:

2. Поліпепасичені жирні кислоти. Поліненасичені кислоти — лінолева С та а-ліноленова — попередники в утворенні інших, життєво необхідних ацилів, не можуть синтезувалися в клітинах людського організму у зв’язку з відсутністю ферментних систем, що необхідні для утворення додаткових подвійних зв’язків між (трикутник)9-пОДВІЙННМ зв’язком і метильним кінцем жирної кислоти. Зазначені ферменти присутні в багатьох рослинних організмах, і тому існує потреба в постійному надходженні лінолевої та а-ліноленової кислот в організм як компонентів рослинної їжі, що є незамінними факторами харчування (―есенціальні жирні кислоти‖).

10. Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеридів.(210-211форм)

триацилгліцеролів

1.Утворення активованої форми гліцеролу — гліцерол-3-фосфату (альфа-гліцерофосфату). Цей процес може відбуватися за одним із двох механізмів: 1.1. Шляхом фосфорилювання гліцеролу за участю ферменту гліцеролфосфокінази:::: гліцерол + АТФ іліцерол-3-фосфат + АДФ 1.2. Шляхом відновлення діоксіацетонфосфату — інтермедіату гліколітичного розщеплення глюкози. Реакція каталізується НАДН-залежною гліцерол-3-фос- фат-дегідрогеназою (альфа-гліцерофосфатдегідрогеназою): діоксіацетонсфосфат+НАДН+Н---гліцерол-3-фосфат+НАД

2.Ацилювання гліцерол-3-фосфаіу з утворен-ням фосфатидної кислоти за рахунок двох молекул активованих жирних кислот — ацил- КоА. Процес відбувається в два етапи: 2.1. Перше ацилювання за участю ферменту гліц ерол-3-фосфатацилтрансферази з утворенням 1-

ацилгліцерол-З-фосфату (лізофосфатидсопу). 2.2. Друга ацилювання за участю ферменту 1-аципгліцерол-З -фосфатацилтрансферази з утворенням 1,2- діацилгліцерол -3-фосфату (фосфатидноої кислоти). У цьому ацилюванні бере участь залишок ненасиченої жирної кислоти. 3.Гідроліз фосфатидної кислоти до 1,2-діацил-гліцеролу (дигліцериду) за участю ферменту фосфатидат-фосфогідролази: 4.Ацилювання 1,2-діацилгліцеролу третьою молекулою ацил-КоА (фермент діацилглїцеролацилтрансфераза) з утворенням триацилгліцеролу.

фосфогліцеридів

гліцерин ---гліцерол-3-фосфат фосфатидна кислота

Після утвфення фосфатидної кислоти реакції синтезу триацигліцеролів та фосфогліцеридів дивергують. Розглянемо схему синтезу найбільш поширених мембраннних фосфогліцеридів на прикладі утв фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну. У разі біосинтезу зазначених фосфогліцеридів до 1,2-діацилгліцеролу, що утворюється в результаті гідролізу фосфатидної кислоти, приєднується гідрофільна голівка, яка містить аміноспирт (холін або етаноламін). Особливістю процесу є використання в реакції активованих форм аміноспиртів — комплексів холіну: (СН3)3N—сн2—СН2-ОН + АТФ

— (СН 3)N-сн 2-СІH 2-О-(p)+ АДФ

з ЦДФ, які утвр за рахунок таких реакцій: (213стр)

1) активації холіну (етаноламіну) шляхом АТФ-залежного фосфорилювання аміноспирту;

2) взаємодії фосфохоліну (або фосфоетаноламіну) з нуклеозидтрифосфатом ЦТФ з утворенням ЦДФ-холіну (ЦДФ-етаноламіну);

3) взаємодії ЦДФ-холіну (ЦДФ-етаноламіну) з 1,2-діацилгліцеролом з утворенням фосфатидилхоліну (фосфатидилетаноламіну).