Головні причини та загрози в ході конфліктів на просторі СНД

Кінець 1980-х – початок 1990-х рр. ознаменувався складними і суперечливими і своєю значимості подіями. Конфлікти стали реальністю у зв'язку з різким загостренням міжнаціональних взаємин колишнього СРСР із другої половини 1980-х рр. Націоналістичні прояви у ряді республік насторожили центр. Перші безладдя етнополітичної грунті сталися навесні 1986 р. в Якутії, а грудні нинішнього ж року – в Алма-Аті. Потім пішли демонстрації кримських татар містах Узбекистану (Ташкенті,Бекабаде,Янгиюле, Фергані,Намангане та інших.). Почалася ескалація етнічних конфліктів, що призвели до кровопролиття (Сумгаіт,Фергана, Ош). Зона конфліктних дій розширилася. У 1989 р. виникло кілька осередків конфліктів у Середній Азії, Закавказзі. Пізніше їх вогонь охопив Придністров'ї, Крим, Поволжі, Північний Кавказ. Лише у період із 1988 по 1991 рр. на етнічному грунті у колишніх радянських республіках сталося більш 150 конфліктів, зокрема близько 20, які спричинили кількість людських жертв. У найближчому майбутньому великий вплив на стабільність у регіоні надаватимуть відносини між Китаєм, Росією, та ШОС.

У пострадянських республіках можна виділити три типи збройних конфліктів: а) конфлікти, викликані прагненням національних меншин реалізувати своє право на самовизначення; б) конфлікти, викликані розділенням колишнього союзного спадщини; в) конфлікти як громадянські війни.

Причини територіально-етнічних домагань і конфліктів на пострадянському просторі дослідники об'єднують в шість основних груп:

1) спірність ліній кордонів, пов'язана з її змінами, а відповідно, і з змінами національно-державної приналежності території,

2) спірність приналежності і статусу територіальної одиниці, пов'язана з їх змінами, а також зі скасуванням або злиттям автономій;

3) відсутність автономії у окремих етнічних груп, мають державність на інших територіях або не мають її взагалі,

4) етнічна неоднорідність національно-державних утворень (наприклад, національних автономій),

5) етнічна, історична, конфесійна, культурна, економічна спільність територій, розділених національно-політичними кордонами, або, навпаки, своєрідність якої частини території по згаданих ознаками;

6)неможливість проживання народу на даній території (як наслідок депортацій, заяв про винятковість прав одного етносу на його «споконвічні» території і т. д.).