Інші пристосування риб до малого вмісту кисню у воді

Короп, карась сріблястий є факультативними анаеробами, тобто якщо кисню в воді в зимових умовах недостатньо, вони можуть переходити на анаеробне розщеплення органічних речовин. Коли парціальний тиск кисню у воді стає низьким, карась одержує значну кількість енергії для активного й основного обміну за допомогою анаеробних реакцій. Цей частковий анаеробіоз може продовжуватися досить довго. За концентрації кисню, що відповідає приблизно 15%-ному насиченню повітрям, карась тривалий час зберігає дихальний коефіцієнт О₂/СО₂), близький до 2, і зрозуміло, що О₂ утворюється в процесі метаболізму навіть за умови повної відсутності О₂. Ці процеси забезпечуються анаеробним декарбоксилуванням і утворенням жирних кислот із довгим ланцюгом. Включення вуглецю глюкози в ліпіди за низьких температур може забезпечити рибу енергією як для підтримки життя, так і для активного метаболізму.

Органы дыхания представлены жаберными лепестками. Однако жаберный аппарат своеобразен. Узкие округлые наружные жаберные ходы ведут в обширные линзообразные жаберные мешки, стенки которых покрыты многочисленными пластинками, где обильно ветвятся кровеносные сосуды. На противоположной стороне жаберных мешков расположены внутренние жаберные ходы, ведущие в глотку (рис. 24). Важно подчеркнуть, что жаберные мешки и их лепестки у круглоротых имеют энтодермальное нахождение, тогда как у всех остальных жабернодышащих современных позвоночных жаберные лепестки развиваются из эктодермальных зачатков. В связи с паразитическим типом питания путем присасывания к телу жертвы ток воды при дыхании идет через наружные жаберные отверстия в жаберные мешки и выходит обратно этим же путем. У миксин в акте дыхания есть некоторые особенности, описанные ниже. Число жаберных мешков у круглоротых варьирует от 5 до 15 (у обыкновенной миноги их 7).