Аналіз формування цінової стратегії на підприємстві «Барком» в умовах конкуренції

Дослідженим підприємством є компанія «Барком». Основним видом діяльності торговельно-виробничого компанія «Барком» є виробництво та продаж продукції продовольчої групи.

Компанія "Барком" (ТМ "Родинна ковбаска") на ринку з 1998 року. Вона є якісним виробником сільськогосподарської продукції, що підтверджують множинні державні нагороди. Основний принцип роботи компанії – якісний, український продукт, виготовлений із власної сировини.

Мета компанії:

Ø підтримування стабільно високої якості своєї продукції;

Ø наявність широкого асортименту продукції;

Ø використання сучасних технологій і устаткування, зберігаючи традиційні рецепти Галичини;

Ø відкриття нових магазинів по всій Україні, стаючи ближче до кожного покупця;

Ø високий рівень обслуговування;

Ø розвиток в Україні тваринництва і сільського господарства.

В сучасних умовах споживчий ринок як ніколи насичений продукцією, аналогічною тій, що виробляє та реалізує товариство. Купівельна спроможність населення дуже низька, тому конкуренція серед продавців з кожним днем стає більш високою. В цих умовах необхідно забезпечити виживання підприємства на ринку шляхом розширення масштабів його діяльності.

Оцінка виробництва, просування та збуту продукції по ВАТ “«Барком»” за 2014 рік, що проведена в даному дослідженні, дає інформацію про стан товариства, його розвиток і можливості подальшого удосконалення діяльності.

З метою стабілізації свого положення на ринку товариство передбачало на 2015 рік збільшити виробничі потужності для відповідного збільшення обсягу виробництва основних видів продукції. Вихід з існуючого становища вбачається у збільшенні обсягу виробництва, враховуючи, що для цього не треба значних капітальних вкладень, так як виробничі потужності підприємства використовуються в межах 30 %. Крім того, відбулись значні зміни в асортиментній політиці підприємства в бік розширення асортименту і впровадження у виробництво нових видів продукції.

Організація просування та збуту продукції підприємства має свої особливості. Товариство “«Барком»” створило для реалізації своєї продукції власні канали збуту і продукція реалізується у власній торговельній мережі (торговельних одиницях, магазинах). Таким чином, підприємство займається обслуговуванням кінцевих споживачів, що є позитивним напрямком діяльності, оскільки в певній мірі це сприяє зниженню (або хоча б стримуванню) цін, що руйнує монополію торгівлі на продаж.

Враховуючи, що продукція підприємства не рахується товарами першої необхідності, торговельним одиницям відвантажується продукція під строк реалізації, тобто з послідуючою оплатою. Продукція підприємства реалізується тільки у власній роздрібній торговельній мережі і розрахована на покупців з середнім та низьким достатком, які в даний час несвоєчасно одержують заробітну плату, пенсію або взагалі не працюють. Це деякою мірою стримує рівень купівельної спроможності береться до уваги при плануванні обсягу збуту продукції підприємства.

Налагодження прямого каналу збуту через власні торговельні одиниці дозволить уникнути кризової ситуації на підприємстві, дозволяє краще вивчити потреби ринку, а також має значні переваги:

Ø відкрите акціонерне товариство “«Барком»” швидше отримує кошти за реалізацію товару;

Ø краще вивчається стан ринку, так як товариство може стежити навіть за поточною реалізацією власної продукції;

Ø товариство не оплачує послуги посередників, які встановлюють високу націнку, і може контролювати ціну;

Ø цінова політика товариства сприяє виграшу у ціновій конкуренції, коли споживач купує продукцію, що дешевше;

Ø не виникає значних додаткових витрат, оскільки товариство має свій власний транспорт.

На мій погляд, як показує проведене дослідження, комерційна робота з постачальниками потребує подальшого вдосконалення. Я вважаю, що товариству необхідно розширювати асортимент та номенклатуру продукції, необхідно шукати ще ділових партнерів. Наростивши асортимент та номенклатуру продукції товариство зможе отримувати більші прибутки від своєї комерційної діяльності, що, на мій погляд, допоможе отримувати прибутки, а не тільки збитки. Заключення угод з більшою кількістю ділових партнерів дозволить товариству більше використовувати оборотних коштів для впровадження нових технологій та обладнання, а також для розширення своєї торговельної мережі.

Розглянуте підприємство «Барком» використовує стратегію "впровадження на ринок". Сутність даної стратегії - встановлення більш низької ціни на товар у порівнянні з ціною, яка існує на ринку. Впровадження товару таким способом дозволяє підприємству збільшити займану ним частину ринку.

Головна мета даної стратегії - привернути увагу споживачів до своєї продукції більш низькими цінами та зробити цих споживачів постійними покупцями. Ефект може бути досягнутий, якщо є впевненість, що конкуренти не зможуть швидко знизити ціни на свої товари. Небезпека проведення цієї цінової політики для підприємства «Барком», спрямованої на проникнення на ринок, полягає в тому, що вона може викликати на ринку товарний попит, що значно перевищує виробничі можливості компанії.

Розробка цінової стратегії - постійний процес. Не можна визначити стратегію і потім користатися нею багато років без коректування. Вона має відповідати загальній маркетинговій стратегії, якої на даний момент дотримується фірма. Цінова стратегія може розроблятися для різних ринків, різних товарів (якщо фірма випускає не один товар, а декілька), стадій життєвого циклу товару.

В умовах конкурентної боротьби при визначенні цінової стратегії та безпосередньо при розрахунку ціни підприємством виявляється недостатнім установлення тільки загальної економічної цінності товару, вона має бути доповнена аналізом факторів, які впливають на сприйняття ціни покупцями.

Висновок

Маркетингова цінова політика є: а) інструментом конкурентної боротьби; б) механізмом формування попиту на продукцію підприємства; в) механізмом одержання прибутку.

Ціна є надзвичайно гнучким і оперативним інструментом, що відрізняється швидкодіючим впливом на ринок. Так, розробка нових товарів або зміна структури каналів збуту займає тривалий час, перш ніж підприємство одержить результати, змінити ж ціни можна дуже швидка і однаковою мірою також швидко побачити наслідки такої зміни.

Розбіжність між вдалим і невдалим ціноутворенням залежить від підходу до самого процесу встановлення ціни. Для досягнення максимально можливого і стабільного рівня рентабельності ціноутворення повинно стати невід'ємною частиною маркетингової стратегії підприємства, а не простою операцією зі встановлення ціни. Важливо хто, коли, яким чином приймає рішення про ціни. Одним із напрямів, що забезпечують прибуткове ціноутворення, є якомога більш рання відмова від тих ідей, реалізація яких унеможливить забезпечення адекватної вартості, достатньої для компенсації завданих витрат. Цей напрям припускає і пошук балансу між бажанням покупців одержати потрібну вартість, і необхідність підприємства покрити свої витрати й одержати прибуток.

Як і більшість маркетингових рішень, ціноутворення – це мистецтво. Воно залежить і від правильного вибору методу, і від точності розрахунків.

Список використаної літератури

1. Безкоровайна С. Дослідження цілей цінової політики підприємств// Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 11. - C. 38-40

2. Бєлявцев М. І. Маркетингова цінова політика: Навчальний посібник/ М. І. Бєлявцев, І. В. Петенко, І. В. Прозорова; М-во освіти і науки України, ДНУ. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -330 с.

3. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

4. Гвоздик О. Ассортиментная и ценовая политика // Маркетинг и реклама. - 2002. - № 5-6. - C. 60-61

5. Длігач А. О. Формування маркетингової цінової стратегії // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 12. - C. 80 - 93.

6. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика. – К.: КНЕУ, 2002.

7. Корінєв В. Ризикова ситуація: особливості вибору цінової стратегії і тактики // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 3. - C. 26-29

8. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства. – К.: КНЕУ, 2001.

9. Корінів В. Цінова політика підприємства: методичний підхід до визначення цілей // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 2. - C. 44-45

10. Маркетинг / Руделіус У. та ін. – М: ДеНово, 2001. – 706 с.

11. Нескороженый Б. Внебиржевая оптовая торговля и ценовой маркетинг в Украине/ Б.Нескороженый // Компаньон. - 1998. - № 20. - C. 30-32

12. Нэгл Т.Т., Холден Р.К. Стратегия и тактика ценообразования. – СПб: Питер, 2001.

13. Тарасевич В.М. Ценовая политика предприятия. – СПб.: Питер, 2001.

14. Яновский А. Формирование ценовой политики предприятия// Маркетинг. - 2002. - № 3. - C. 117-121