Постсоціалістична трансформація Угорщини

Режим Я. Кадара

Я. Кадар і члени його уряду з м Сольнок (де він був сфор-мований) 7 листопада переїхали в Будапешт і негайно принесли присягу голові президії УНР Т. Доббі. Так було вирішено пробле-му легітимності. У країні Кадар і його прихильники мали міні-мальну підтримку. Почався складний період відновлення нор-мального життя, завоювання підтримки населення.

Вирішальне значення в цей період мали особисті якості керів-ника.

Я. Кадар, залишаючись, звичайно, прихильником марксизму, але не будучи догматиком і доктринером, обрав шлях національної злагоди, компромісів і

поступових реформ, чим суттєво відрізняв-ся від Інших керівників країн Східної Європи. Він вважав, що одні комуністи можуть побудувати нове суспільство. Йому належить відомий вислів: "Хто не проти нас, той з нами". Це кредо допомогло згуртувати суспільство на базі націо-нальної злагоди.

Задуми реформи з'явилися ще в 1957 p., Вже тоді стало зрозумілим-ло, що етап екстенсивного розвитку економіки закінчився. Реалі-зація реформ стала можливою в 1966-1968 pp. До розробки реформи були залучені кращі сили, вивчено світовий досвід, для подолання труднощів першого етапу створено матеріальні резерви. Архтекторами реформи господарського механізму ста-ли Р. Ньерш і Е. Фок. Тоді ще не прийнято було говорити про ліквідацію командно-адміністративної системи, але угорці пер-шими скасували директивне адресне планування, ввели економічні методи управління економікою. Два види власності - державна і кооперативна - було зрівняно в правах, функції мі-ністерств обмежена, підприємства отримали широку самостійність. Було введено торгівлю засобами виробництва, здійснено ре-м ціноутворення. Ринок швидко насичується товарами. Я. Ка-дар стримував тих, хто намагався чинити реформу ще більшої радикальності. У сусідніх країнах угорські нововведення сприймає були з недовірою, нерозумінням, а іноді і відкрито вороже. Однак реформи в Угорщині виявили й інше: відсутність приват-ної власності і ринкових відносин в повному обсязі роблять будь-які спроби реформування соціалістичної економіки безперспек-ними. Ця обставина було підтверджено кризою економіки в 80-х pp. і привела до демократичної революції в країні.

4. Революційні перетворення 1988-1990 pp.

Криза, особливо загострилася в кінці 80-х pp., Зумовила необхідність змін в країні.

На конференції УСРП в травні 1988 року діяльність керівництва партії зазнала гострої критики. Розуміючи ситуацію, а 'також

враховуючи вік, Я. Кадар подав у відставку. Його наступником на посаді генерального секретаря ЦК УСРП став К. Гросс. Кон-ренція прийняла програму стабілізації економіки і скорочення зовнішньої заборгованості. У країні поширювалася гласність, стали виникати нові партії, групи, рухи.

Відновили свою діяльність старі політичні партії, було ство-рено нові - Угорський демократичної форум (УДФ), Союз вільних них демократів (СВД) і ін..

Влітку 1989 почалися переговори між УСРП, об-кими організаціями та опозиційними партіями, об'єднаними в "круглий стіл" (УДФ, СВД). Була досягнута домовленість про те, що парламентська система повинна спиратися на багатопартій-ність. УСРП припиняла діяльність своїх організацій в армії і правоохоронних органах. Частина майна УСРП передавалася для фінансування діяльності інших партій.

Відбулося реформування самої УСРП: замість старої партії, яка дотримувалася комуністичної ідеології, виникла Угорська соціалістична партія (УСП), яка відкидала диктатуру пролетарі-ату і виступала за соціальноспрямовану ринкову економіку з різними формами власності.

У 1989 р був прийнятий ряд демократичних законів: про право громадян на створення об'єднань і асоціацій, про прове-дення мітингів і зібрань, про референдум, про президента респуб-лики і вибори. У день початку народної революції - 23 жовтня 1989 - Державні збори Угорщини ухвалили поправки до конституції країни. Відтепер держава стала називатися Угорською Республікою, на чолі якої стоїть президент, який обирається парламентом.

25 березня 1990 року в Угорщині вперше за 45 років відбулися вільні парламентські вибори.

Перемогу на виборах здобув УДФ - правоцентристський об'єк-єднання. В економіці УДФ обстоював Ідею створення ринкової економіки з урахуванням національної специфіки і традицій го-сподарювання, відкидаючи сліпе копіювання "західної моделі". Уряд очолив лідер партії Йожеф Анталл. Президентом Угорщи-ни було обрано лідера ліберального об'єднання Союзу вільних демократів ~ (СВД) професора Арпада Генца. У 1995 р його знову * був обраний президентом країни.

Ліквідація наслідків сталінської моделі соціалізму і перехід до ринкової економіки в 1988-1990 pp. відбувалися з великими труднощами. Але в той період були закладені основи роз-ку нової демократичної Угорщини.