Правовий нігілізм та правовий ідеалізм, як деструктивний фактор в податковій політиці України

Специфічними формами правової культури є правовий нігілізм і правовий ідеалізм. Правовий нігілізм - різновид правової культури, який ґрунтується на свідомому негативному ставленні певного суб'єкта до права та, відповідно, на запереченні, зокрема, позитивного значення впливу права на суспільні відносини. При цьому правовий нігілізм - це негативне ставлення ні до конкретної форми прояву правової реальності, ні до окремого правового інституту тощо, а системне й усебічне свідоме неприйняття самої ідеї існування права.

Правовий нігілізм характеризується свідомим ігноруванням вимог законодавства, правових цінностей, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій тощо.

Правовий нігілізм є різновидом соціального нігілізму. Останній має й інші форми прояву, окрім правового нігілізму.

Ще однією специфічною формою правової культури є правовий ідеалізм, який полягає в тому, що його носії вважають, що за рахунок права та приписів можна кардинально змінити суспільство та людину. З їхньої точки зору достатньо "написати добрі закони", щоб суспільство змінилось на краще, стало справедливим і безпечним, подолало суспільні "хвороби".

У межах правового ідеалізму право виступає всесильною річчю. Правовий ідеалізм фетишизує право.

Правовий ідеалізм фактично ігнорує суспільно-політичні, економічні, релігійні й інші фактори, що впливають, а точніше, визначають зміст суспільних відносин (у тому числі й у правовій сфері). Це призводить до того, що "правові ідеалісти", як правило, розчаровуються у праві, у його можливостях. І якщо вони не переходять на позиції правового нігілізму, то принаймні стають правовими скептиками, правовими циніками. Іншими словами, правовий ідеалізм може породжувати у суспільстві нігілістичні тенденції ставлення до права та його окремих інститутів.

Date: 2016-05-25; view: 409; Нарушение авторских прав