Вимоги до відповіді на семінарському та практичному занятті

1 Знання художнього тексту, його змісту та особливостей художньої форми. 2.Володіння сучасним науковим тлумаченням даного художнього твору.

3. Уміння зробити літературознавчий аналіз твору відповідно до
поставленого питання, враховуючи вікові особливості юного читача.

4. Залучення літературного контексту доби (зіставлення, паралелі,
протиставлення щодо інших творів).

5.Відзначення елементів поетики твору для дітей та рис індивідуального

стилю автора.

6. Зв'язне мовлення студента з дотриманням норм української літературної

мови.

7.Читання напам'ять творів, внесених до відповідного переліку.

Щоб виконати ці вимоги, рекомендується:

- Передусім, уважно прочитати художній текст твору для дітей, водночас
роблячи закладки на сторінках, пов'язаних з поставленим викладачем
питанням.

- Прочитати конспект лекції, скласти загальне уявлення про творчу особис­тість письменника, його місце в літературному процесі, його зв'язки з педагогічною діяльністю, знання вікової психології, а також з'ясувати підходи до аналізу його творів у сучасній літературознавчій науці.

- Законспектувати наукові статті, названі в завданнях до практичних занять
та самостійної роботи студента – так Ви дізнаєтесь про сучасне наукове
тлумачення даного твору і про вчених, які його досліджують.

- Опрацювати рекомендовану літературу (монографії, підручники, статті в
наукових збірниках і періодиці), роблячи виписки, що розкривають тему
заняття.

- У підсумку, підготувати до кожного питання: тези і посилання на науковців, цитати з художнього твору як доведення думки, висловленої в тезах.

Під час підготовки до семінарського чи практичного заняття студент має обов’язково прочитати усі твори, визначені у питаннях плану, лекції, записати їх стислий зміст у читацький щоденник, опрацювати відповідну літературу з теми. Оскільки обсяг роботи великий, радимо підготовку до заняття розпочинати не напередодні його проведення, а значно раніше. У плані кожного семінарського (практичного) заняття визначені завдання для самостійного опрацювання. Як додаткові види контролю знань студентів практикуватимуться короткотермінові письмові роботи після вивчення окремої теми. Студентам, які пропустили заняття, або з певних причин не прочитали твори, не підготувалися до семінарського (практичного) заняття, визначаються дні консультацій, де вони ліквідовують заборгованість.

Не забувайте:

– Треба точно документувати всі виписки з наукових праць.

– Якщо Вам траплятимуться виразно різні, а то й протилежні погляди науковців на одну і ту саму проблему, занотуйте суть цих позицій і визначте свою, суголосну з однією з дискусійних або оригінальну.

– Специфіка літератури для дітей полягає в поєднанні мистецтва слова, педагогіки й вікової психології.

Студент забезпечується такими методичними матеріалами:

• навчальна програма з курсу;

• список художніх текстів, обов'язкових для прочитання;

• список творів для вивчення напам'ять;

• список основної наукової літератури;

• список сучасних публікацій з історії української літератури періоду,
який вивчається;

• плани семінарських, практичних занять;

• плани завдань для самостійного опрацювання;

• запитання для звітності;

• методичні рекомендації та критерії оцінювання.

Студент повинен знати:

=> особливості літературного процесу в Україні і за кордоном періоду, що вивчається (історичні обставини, стан розвитку культури, провідні великі стилі та їх взаємовпливи, літературні дискусії);

=> біографії українських та зарубіжних дитячих письменників, їхнє місце в літературному процесі, участь в педагогічній діяльності, естетичні позиції;

=> зміст та особливості художньої форми визначних творів для дітей (тему, проблему, ідею, мотиви, жанр, композицію — сюжет і позасюжетні елементи, характеристику образів дітей і дорослих, особливості мовлення автора і героїв, у поетичних творах - версифікаційні характеристики);

=> відповідність твору віковим особливостям дитини-читача;

=> пізнавальну, виховну й естетичну цінність твору для дітей;

=> художні прийоми, використані автором на всіх рівнях поетики;

=> риси індивідуальних стилів видатних майстрів слова;

=> оцінку творчості письменника літературознавчою наукою;

=> зв'язки періоду дитячої літератури, що вивчається, з попередніми та наступними етапами розвитку української і світової літератури для дітей;

=> студент має читати напам'ять визначні віршовані твори.

Студент повинен вміти:

=> емоційно, усвідомлено, естетично, особистісно прочитувати художні

тексти;

=> знаходити і опрацьовувати відповідну наукову літературу;

=> оперувати сучасним науковим апаратом – методологічними засадами,

методами аналізу, термінами, інтерпретаційними концепціями;

=> аналізувати художній текст у єдності змісту й форми;

=> визначати ідейну спрямованість художнього твору для дітей, а також його пізнавальне й виховне значення, його місце в творчому доробку письменника;

=> знаходити й аналізувати прийоми поетики творів, враховуючи невеликий

життєвий досвід дитини-читача й особливості її світосприймання;

=> спостерігати за, мовою художнього твору, робити висновки щодо її

доступності й водночас здатності "підтягувати дитину до рівня дорослих"; => пов'язувати зміст художнього твору з історичними подіями та світоглядом

автора;

=> зіставляти, порівнювати, протиставляти, конкретизувати та узагальнювати

естетичні явища в українській літературі для дітей та зарубіжній, в

українській літературі для дітей та в інших видах мистецтва – вітчизняного

і зарубіжного

=> на основі самостійного ідейно-естетичного аналізу творів для дітей

відбирати найдосконаліші з них для майбутньої педагогічної роботи,

анотувати та складати тематичні списки кращих творів.

Укладач: Богданець-Білоскаленко Наталія Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методик і технологій дошкільної освіти ІДПМО Київського університету імені Бориса Грінченка

ДОДАТОК

Орієнтовна тематика реферативних досліджень з навчальної дисципліни «Література для дітей дошкільного віку з методикою»

1. Виховний потенціал дитячого фольклору.

2. Творчий доробок для дітей Л.Глібова.

3. Педагогічна та літературна діяльність Б.Грінченка.

4. Творчий доробок для дітей Віри Лебедової.

5. Образи дітей в оповіданнях С.Васильченка.

6. Твори Ліни Костенко для дітей у контексті української дитячої літератури.

7. Образи дітей в оповіданнях В.Винниченка.

8. Розвиток української літературної казки у 30-х роках ХХ ст.

9. Літературно-громадська діяльність Олени Пчілки.

10. Морально-естетичний потенціал казок Оксани Іваненко.

11. Естетичний і виховний потенціал збірки Д.Білоуса “Диво калинове”.

12. Розвиток гумористичної традиції української літератури дитячим поетом Г.Бойком.

13. Своєрідність оповідань і казок для дітей Г.Тютюнника.

14. Твори для дітей митців української діаспори.

15. Роль художнього слова в розвитку мови дітей.

16. Розвиток мовлення малят засобами фольклору.

17. Олена Пчілка як дитяча письменниця.

18. Українська дитяча література другої половини ХІХ століття. Загальна характеристика.

19. Різноманітність жанрів, тематичне багатство творів Л. Глібова для дітей.

20. Михайло Стельмах як дитячий письменник.

21. Тематичне багатство творів для дітей Василя Сухомлинського.

22. Українська дитяча література кінця ХХ – початку ХХІ століття. Загальний огляд.

23. Марко Вовчок – основоположниця прози для дітей.

24. Іван Франко – теоретик і критик дитячої літератури.

25. Поетичні твори для дітей Андрія Малишка.

26. Поетичні твори та казки для дітей Павла Тичини.

27. Творчі надбання В.Симоненка у сфері дитячої літератури.

28. Педагогічна і літературна діяльність Марійки Підгірянки.

29. Доба державної незалежності в історії української дитячої літератури (1990 – поч. ХХІ ст.).

30. Діяльність Дніпрової Чайки в галузі дитячої літератури.

31. Творчість дитячої письменниці Лариси Письменної.

32. Дитяча література на сучасному етапі розвитку.