Обробка одержаних даних

Слід провести кількісну обробку даних за визначеними балами. Підрахунок здійснюється за судженнями показниками відповідних груп мотивів:

1. Соціально-ціннісні: 6, 12, 15, 24, 33, 39, 43.

2. Учбово-пізнавальні: 1, 3, 5, 16, 23, 26, 30.

3. Професійно-ціннісні: 18, 19, 22, 31, 47, 50, 55.

4. Позиційні (намагання посісти більш високе місце): 13, 14, 34, 35, 36, 51, 54.

5. Комунікативні: 8, 25, 27, 41, 44, 46, 53.

6. Самовиховання: 7, 17, 21, 29, 37, 48, 56.

7. Ситуаційні (навчання для когось): 2, 9, 11, 28, 32, 42, 52.

8. Утилітарні (вузько егоїстичні): 4, 10, 20, 38, 40, 45, 49.

Підраховується сумарна кількість балів за кожним мотивом. Максимальна кількість балів одного мотиву – 35. Структуру учбової мотивації кожного учня можна визначити співвідношенням мотивів, які її утворюють. Мотиви, що за своїми кількісними показниками посіли перші 4 місця, можна вважати провідними для кожного учня.

Особливості, що сприяють становленню мотивації в підлітковому віці:

- потреба в дорослості – небажання вважати себе дитиною, прагнення зайняти нову життєву позицію по відношенню до світу, до іншої людини, до самого себе;

- загальна активність підлітка, його готовність включатися в різновиди діяльності з дорослими й ровесниками;

- прагнення підлітка до самостійності;

- збільшення широти й різноманітності інтересів (розширення світогляду);

- зростання визначеності й стійкості інтересів;

- розвиток на цій основі спеціальних здібностей (музичних, технічних тощо).

В підлітковому віці однією з причин пониження інтересу до навчання може бути недостатня сформованість навчально-пізнавального інтересу, недостатнє врахування вчителем соціальних мотивів підлітків, коли їм не розкривається зв’язок навчання з соціально значимими видами діяльності: працею, самоосвітою.

Резервами становлення мотивації є стійкий інтерес до виявлення узагальнених закономірностей в навчальному предметі і до способів добування знань, інтерес до колективних форм роботи в соціально значимих видах діяльності (праця, самоосвіта, спілкування). Це є основою зрілих пізнавальних і соціальних мотивів у цьому віці.

Найзагальніші принципи формування мотивації: Перший шлях – "зверху – вниз" полягає в прививанні школярам ідеалів, зразків того, якими повинні бути мотиви учіння. Тут школяр засвоює "знані" мотиви як ті еталони, за якими він звіряє свою поведінку, ототожнює свої мотиви з мотивами, пропонованими суспільством.

Другий шлях – "знизу – вверх" – полягає в тому, що дитина включається дорослим в різні види діяльності і так набуває практичний досвід поведінки. Тут в учня складаються реально діючі мотиви.

Характер мотивації можна програмувати і через тип навчання. Якщо зміст навчання будується не як готове знання, а як система задач для учнів, якщо учні підводяться до самостійних висновків і положень, то у школярів складається внутрішня, досить стійка, узагальнена мотивація учіння.

5. Методика «Оцінка рівня домагань» (Хоппе)

Мета: визначити особистісні якості: самолюбство, самооцінка, рівень домагань, адекватність та неадекватність його формування залежно від успіху або неуспіху.

Обладнання: 12 карток з завданнями і 12 карток із завданнями, складність яких зростає відповідно номеру картки.

Показник, що вимірюється: рівень домагань, адекватність та неадекватність його формування залежно від успіху або неуспіху.

Теоретична довідка

Р­івень домагань характеризує: 1) рівень складності, досягнення якого є загальною метою серії майбутніх дій (ідеальна мета); 2) вибір суб’єктом мети наступної дії, яка формується внаслідок переживання успіху або невдачі низки минулих дій (рівень домагань в даний момент); 3) бажаний рівень самооцінки особистості (рівень Я). Прагнення до підвищення самооцінки в умовах, коли людина вільна у своєму виборі ступеня складності наступної дії, призводить до конфлікту двох тенденцій – тенденції підвищити домагання, щоб отримати максимальний успіх, і тенденції понизити їх, щоб уникнути невдачі. Переживання успіху (або невдачі), яке виникає внаслідок досягнення (або недосягнення) рівня домагань веде до зміщення рівня домагань в область більш складних завдань (або більш легких). Зниження складності вибраної мети після успіху або її зниження після невдачі (антипатична зміна рівня домагань) говорить про нереалістичний рівень домагань або неадекватну самооцінку. Люди з реалістичним рівнем домагань впевнені в своїх силах, наполегливі в досягненні мети, характеризуються вищою продуктивністю, критичністю в оцінці досягнутого. Неадекватність самооцінки може привести до вкрай нереалістичних домагань. В поведінці це проявляється у виборі надто складних або надто легких цілей, в підвищеній тривожності, невпевненості в своїх силах, тенденції уникати ситуацій змагання, некритичності в оцінці досягнутого, помилковості прогнозів і т.д.

Інструкція:

Перед Вами розміщені два ряди карток від 1 до 12 і від 1а до 12а. Кожна карточка містить завдання, складність якого зростає відповідно до номеру картки. Картки з однаковими номерами мають завдання однакової складності.

Ви можете почергово вибирати картку з будь-яким номером і давати відповідь на завдання в карточці. Час розв’язання обмежений і фіксується хронометром.

Хід дослідження:

Експериментатор пропонує обстежуваному взяти будь-яку із наявних, різних за складністю вправ. У тому випадку, коли завдання виявиться дуже складним або дуже легким, обстежуваний може змінити його на інше, які відповідає його знанням. Експериментатор може на свій розсуд збільшувати або зменшувати час для виконання завдання, тим самим довільно створювати ситуацію “успіху” або “невдачі”. Порядок вибору завдання фіксується в протоколі. Виконання завдання позначають знаком “+”, не виконання – “-“.

Протокол

Аналіз та інтерпретація результатів:

Протоколіст фіксує всі вибори того або іншого завдання, зроблені обстежуваним, і результати роботи обстежуваного з кожною із вправ. На основі одержаних даних будується графік. Якщо обстежуваний виконує завдання, то на місці перетину координат ставиться значок ○, якщо ні – значок ●

Потім протоколіст заповнює таблицю:

При оцінці результатів експериментатора повинні цікавити не інтелектуальні можливості обстежуваного (об’єм його знань), а особливості його поведінки залежно від успіху або невдачі, наявність або відсутність тенденції до ускладнення завдання (формування рівня домагань). У людей із стійким характером коливання у виборі (перехід до простіших завдань після невдач і до більш складних після успіху) носять плавний характер, а при емоційній нестійкості особистості ці коливання більш різкі. Після невеликого успіху вони можуть вибрати найскладніше завдання, а після одноразової невдачі – найпростіше. При виборі, який не залежить від успіху або невдачі, необхідне додаткове дослідження, тому що мова може йти про порушення психічної діяльності.

Орієнтовні вправи

1. Напишіть три слова на букву М.

2. Напишіть назви чотирьох тварин на букву Л.

3. Напишіть назви п’яти міст на букву Л.

4. Напишіть шість імен на букву А.

5. Напишіть три назви квітів на букву Р.

6. Напишіть назви шести тварин на букву К.

7. Напишіть п’ять назв квітів на букву Г.

8. Напишіть чотири назви дерев на букву О.

9. Напишіть шість назв міст на букву А.

10. Напишіть п’ять прізвищ письменників на букву С.

11. Напишіть прізвища чотирьох композиторів на букву С.

12. Напишіть прізвища семи французьких художників.

1а. Напишіть три слова на букву Н.

2а. Напишіть шість імен на букву Б.

3а. Напишіть назви чотирьох фруктів на букву А.

4а. Напишіть назви шести держав на букву П.

5а. Напишіть назви п’яти міст на букву К.

6а. Напишіть двадцять слів на букву С.

7а. Напишіть які частини світу починаються на букву О.

8а. Напишіть назви п’ятнадцяти міст на букву М.

9а. Напишіть назви п’яти кінофільмів на букву М.

10а. Напишіть прізвища п’яти відомих кіноакторів на букву Л.

11а. Напишіть прізвища відомих письменників, композиторів, художників на букву Р.

12а. Напишіть прізвища п’яти відомих художників на букву К.

6. Шкала мотивації схвалення (Методика Д. Краун-Марлоу)

Мета: Визначення рівня мотивації схвалення.

Показник, що вимірюється: Мотивація схвалення.

Теоретична довідка. Схвалення — це прагнення підлітка заслужити позитивну оцін­ку значущих дорослих — батьків, учителя, друзів.

Інструкція: «Уважно прочитай наведені нижче судження. Біля тих, з якими погоджуєшся, постав «Так», якщо не погоджуєшся з судженням, познач «Ні».

Хід дослідження: