На базі якої системи управління якістю було розроблено Комплексну автоматизовану систему управління якістю продукції (КАСУКП)?

а) комплексної системи управління якістю продукції та ефективним

використанням ресурсів (КСУКП и ЕИР);

б) системи «Якість, надійність, ресурс з перших виробів» (КАНАРСПИ);

в) комплексної системи управління якістю продукції (КСУКП);

г) системи «Наукова організація робіт по управлінню моторесурсів двигунів» (НОРМ).

6. Особливістю системи «БИП» є:

а) постійне удосконалення виробленої продукції та розробка високоякісної нової

продукції при ефективному використанні всіх видів ресурсів;

б) приділення основної уваги системи стадії проектування, де закладаються основи якості майбутнього продукту;

в) спеціальна шкала преміювання робочих, відповідно до якої розмір премії залежав від відсотка виробів, зданих відділу технічного контролю з першого подання;

г) сертифікацію систем управління якістю підприємств на відповідність вимогам

міжнародних стандартів ISO:9000.

7. «Зірка якості» - це графічна інтерпретація:

а) «петлі якості»;

б) «знаку якості», що використовувалася за радянських часів;

в) циклу Демінга PDCA;

8. «Зірка якості» не включає:

а) систему мотивації;

б) систему взаємовідносин з постачальниками;

в) систему взаємовідносин з інвесторами.

Тема: БАЗОВА КОНЦЕПЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Мета роботи

1. Засвоїти основні елементи стратегії ТQМ та умови успішного впровадження ТQМ.

2. Вивчити особливості методів концепції TQM.

Ключові положення

У період формування інноваційної економіки перед підприємствами постає проблема вдосконалювання механізмів упровадження інноваційних технологій у сфері управління якістю, серед яких основне місце займає загальне управління якістю (Total Qualiti Management). Загальне управління якістю (TQM) – це концепція, яка передбачає цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності – від досліджень і розробок до післяпродажного обслуговування за участю співробітників усіх рівнів за умови раціонального використання технічних можливостей.

Тотальна якість – Total Quality (TQ) – орієнтована на людей система менеджменту, метою якої є безперервне підвищення задоволеності споживачів при постійному зниженні реальної вартості продукції або послуг. TQ є загальним (тотальним) системним підходом (не окремою областю або програмою) і невід'ємною частиною стратегії верхнього рівня. TQ присутній в усіх функціях будь-яких підрозділів, залучаючи всіх співробітників від верху до низу і захоплюючи ланцюг постачальників і ланцюг споживачів. TQ ставить основною задачею навчання та адаптацію до безперервної зміни як ключ організаційного успіху. В основі філософії тотальної якості лежать наукові методи. TQ включає системи, методи та інструменти. Системи схильні до змін, філософія залишається незмінною. TQ базується на цінностях, які підкреслюють значущість індивідуальних дій і одночасно потужність колективу.

TQM орієнтована на постійне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат і поставку продукції точно в строк. Вона характеризується тим, що поряд з якістю продукції, переслідує також інші кінцеві результати, такі як довгостроковий комерційний успіх, вигоду для суспільства і задоволеність споживачів. Основним механізмом реалізації TQM є міжнародні стандарти ISO серії 9000, які містять вимоги до системи управління якістю.

Загальне управління якістю – це підхід до управління організацією, спрямований на якість, що ґрунтується на участі всіх її членів (персоналу в усіх підрозділах і на всіх рівнях організаційної структури), і на досягнення як довгострокового успіху шляхом задоволення вимог споживача, так і вигоди для членів організації і суспільства.

Мета TQM: досягнення довгострокового успіху шляхом максимального задоволення запитів споживачів, співробітників і суспільства.

Завдання TQM: постійне поліпшення якості шляхом регулярного аналізу результатів і коригування діяльності, повна відсутність дефектів і невиробничих витрат, виконання точно в обумовлений термін.

Тактика TQM: попередження причин дефектів; залучення всіх співробітників до діяльності щодо поліпшення якості; активне стратегічне управління; безперервне удосконалювання якості продукції і процесів;

використання наукових підходів у розвязанні задач; регулярна самооцінка.

Методичні засоби TQM: засоби для збору даних; засоби подання даних; методи статистичного оброблення даних; теорія загального менеджменту; теорія мотивацій і психологія міжособистісних відносин; економічні розрахунки.

В основі системи TQM лежать чотири стратегії:

 провідна роль вищого керівника в управлінні якістю;

 навчання якості, залучення до управління, мотивація і вивчення інтересів співробітників;

 орієнтація на інтереси покупців і підвищення продуктивності праці;

 розробка програм з метою постійного поліпшення якості й оцінка результатів.

Система TQМ (рис. 5.1) є комплексною системою, орієнтованою на постійне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат і поставки точно в строк. Основна ідеологія TQM базується на принципі – поліпшенню немає межі.

Стосовно якості діє цільова установка – прагнення до нуля дефектів, до нуля непродуктивних витрат, до постачань точно в термін. При цьому усвідомлюється, що досягти меж неможливо, але до цього треба постійно прагнути, не зупиняючись на досягнутих результатах. Ця ідеологія має спеціальний термін «постійне поліпшення якості» (quality improvement).

Рис. 5.1. Основні складові TQМ

У TQM суттєво зростає роль людини і навчання персоналу. Мотивація досягає стану, коли люди настільки захоплені роботою, що відмовляються від частини відпустки, затримуються на роботі, продовжують працювати вдома.

З'являється новий тип працівників – трудоголіки. Навчання стає всеосяжним і безперервним, супроводжуючим працівників протягом усієї їх трудової діяльності. Суттєво змінюються форми навчання, стаючи активнішими, – використовуються ділові ігри, спеціальні тести, комп'ютерні методи і т. п. Навчання перетворюється і в частину мотивації, бо добре навчена людина упевненіше відчуває себе в колективі, здатна на роль лідера, має переваги в кар’єрі. Розробляються і використовуються спеціальні прийоми розвитку творчих здібностей працівників.

Практичне завдання

Ознайомившись з теоретичним матеріалом, змістом, значенням і методиками TQM, розвяжить наступні ситуаційні задачі та виконайте завдання.

Ситуаційна задача. На одному з українських підприємств під час його огляду міжнародною делегацією експертів видатний радянський вчений В.А. Лапідус затримався біля одного працівника. За дуже короткий час він зробив стільки пропозицій щодо поліпшення якості, скільки не кожен дорогий консультант зможе зробити за цілий рік роботи. Але не це головне. В кінці розмови він сказав чудові, можливо, найважливіші слова: «Дякую, що Ви мене почули». Що повчального можна сказати з цього прикладу?

Завдання:

1. Перевірте правильність нижченаведених тверджень:

а) відповідальність за якість повинна бути колективною;

б) реальне підвищення якості може бути реалізоване як на основі нових технологій, так і без них;

в) якість – це те, що говорить споживач, а не виробник;

г) політика підприємства повинна враховувати політику у сфері якості.

2. Вкажіть неточності в нижченаведеній послідовності розробки системи менеджменту якості:

а) проводиться обстеження виробництва і готується спеціальна доповідь;

б) розробляється настанова щодо якості;

в) на спеціальній нараді обговорюються деталі, терміни й організація

виконання Програми якості і Настанови, вносяться необхідні

виправлення і ухвалюються рішення (зокрема з навчання й атестації

персоналу);

г) заходи з Програми і Настанови включаються в загальний план

підприємства /компанії/ проекту;

д) проводиться вибір системи менеджменту якості;

ж) Програма якості і Настанова запускаються у виробництво;

з) здійснюється підтримка системи і захист інтересів підприємства.

3. Для чого особам і організаціям, відповідальним за забезпечення якості, потрібно мати достатні повноваження? Внесіть необхідні, на ваш погляд, уточнення в запропонований перелік:

 мати право брати участь у вирішенні проблем якості;

 формулювати проблеми якості;

 перевіряти виконання рішень;

 забороняти постачання або установку обладнання, конструкцій і матеріалів, що не задовольняють установленим вимогам.

4. Завдання для перевірки знань

Мета роботи

1. Закріпити теоретичні знання щодо існуючих систем управління якістю.

2. Навчитися визначати переваги та недоліки систем управління якістю та моделей Фейгенбаума, Джурана, Етінгера-Сіттіга.

Ключові положення

Діючі системи управління якістю, які побудовані згідно зі стандартам ISO 9000 або відповідно до філософії TQM, або за критеріями премії з якості – це насамперед системи, які створені на основі найбільш прогресивних форм і методів управління якістю. Для успішної роботи на сучасному ринку наявність у підприємства системи управління якістю і сертифіката на неї є необхідною умовою, гарантом високої якості продукції.

Фахівцями виділяються два підходи до визначення категорії «якість»:

технократичний та інноваційний. За технократичного підходу якість розглядають з філософського, соціального, технічного, правового і економічного аспектів її сприйняття. А в разі інноваційного підходу якість трактується з позицій концепції загального управління якістю (TQM).

Системний підхід до управління якістю почав формуватися з другої половини минулого століття. Було розроблено кілька моделей систем управління якістю продукції. Найбільше зацікавлення викликали моделі американців А. Фейгенбаума і Дж. Джурана та європейців Дж. Еттінгєра і Дж.Сіттіга.

Основу концепції моделі А. Фейгенбаума складають два положення:

споживач повинен отримувати тільки якісну продукцію; основні зусилля слід спрямовувати на контроль якості. Він запропонував модель «Загального контролю якості» (TQC – Total Qualiti Control) і ввів поняття вартості якості.

Практичну реалізацію в повному обсязі ця система отримала в Японії. Модель Еттінгера-Сіттіга, яка розроблена спеціалістами Європейської організації з контролю якості, враховує вплив попиту на якість продукції, передбачає вивчення ринків збуту.

Модель Дж. Джурана – позачасова просторова модель (спіраль якості), яка визначає основні стадії безперервного розгортання робіт з управління якістю, є прообразом багатьох моделей якості, розроблених пізніше. Модель передбачає постійне дослідження попиту та експлуатаційних показників якості, що обумовлює орієнтацію виробництва на вимоги споживачів і ринок збуту.

Наведені моделі стали основою для розробки системи управління якістю продукції в провідних країнах світу. Слід зазначити, що системне, комплексне управління якістю було запроваджено в колишньому Радянському Союзі.

Головним недоліком вітчизняних систем якості було те, що весь механізм управління якістю в їхніх рамках не був орієнтований на споживача і на виготовлення конкурентоспроможної продукції, якої вимагає ринок.

Можна виділити такі рівні систем управління якістю:

 системи, які відповідають вимогам стандартів ISO 9000;

 загальне управління якістю (TQM);

 системи, які відповідають критеріям національних премій з якості;

 інтегровані системи управління якістю.

Головна цільова установка систем якості, побудованих на основі стандартів ISO 9000 - забезпечення якості продукції відповідно до вимог замовника.

Механізм системи якості, методи і засоби орієнтовані на цю мету. У більшості випадків створення системи управління якістю та її сертифікація має добровільний характер.

Практичне завдання

3.1. Здійсніть порівняльну характеристику існуючих систем управління якістю за такими напрямами:

 особливості, переваги та недоліки системи TQM;

 особливості, переваги та недоліки системи «just in time»;

 особливості, переваги та недоліки комплексних систем управління якістю.

Результати порівняння подайте у вигляді табл. 6.1

Таблиця 6.1