Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ринок праці в економічній системі





В темі розглядаються питання:

1. Поняття та особливості ринку праці.

2. Попит та пропозиція праці.

3. Інфраструктура ринку праці.

4. Сегментація ринку праці.

 

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування сутності ринкової системи та її складової – ринку праці. Ринок праці не вичерпується відносинами по працевлаштуванню безробітних та заповненню вакансій, а охоплює всю сферу найманої праці, об’єктом політики ринку праці повинне бути широке коло трудових відносин і все економічно-активне населення.

Для формування й функціонування ринку необхідні певні умови: правові, економічні, організаційні, соціальні.

Завдання 1

Важливим проблемним напрямом вивчення теми є формування й розвиток ринку праці в Україні в сучасних умовах.

При аналізі ринку праці враховують такі фактори:

1. Тенденції розвитку ринку праці за попередні періоди;

2. Зміни в структурі пропозиції робочої сили;

3. Введення законодавчих актів, які можуть впливати на формування ринку праці; ефективність роботи служби зайнятості з питань працевлаштування.

 

В таблиці 2.1 проаналізуйте динаміку зайнятого населення України, зробіть висновки.

 

Зайнятими економічною діяльністю (надалі зайняті) – за матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності вважаються особи у віці 15-70 років, які:

- працювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Таким чином, зайняте населення розподіляється на працюючих за наймом, самозайнятих, роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї. Дана класифікація статусів зайнятості розроблена відповідно до рекомендацій 15-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 28 січня 1993 року.



 

 

Таблиця 2.1

Динаміка зайнятого населення

 

  Роки     Всього зайнято Наймані працівники підприємств, установ та організацій у тому числі
    промисловість сільське господарство, мисливство та лісове господарство
тис. осіб темп росту, % тис. осіб темп росту, % тис. осіб темп росту, % тис. осіб темп росту, %
20310,5 100,0 17359,9 100,0 4463,2 100,0 6647,3 100,0
21631,1   19758,2   5461,8   6581,6  
23036,1   21972,4   6450,8   6017,9  
24331,5   23651,2   7054,3   5723,1  
25334,7   24760,0   7784,5   5250,1  
25591,6   25096,5   8016,8   4950,9  
25419,1   24666,0   7788,9   4344,4  
23725,5   20358,9   6072,6   4219,1  
20175,0   16044,0   4474,2   2752,8  
19971,5   15279,2   4254,0   2348,0  
20091,2   14793,5   4074,9   2101,1  
20161,3   14323,5   3939,5   1754,8  
20295,7   14041,2   3897,2   1613,8  
20680,0   14005,3   3878,0   1418,1  
20730,4   14069,2   3808,9   1295,3  
20904,7   14001,9   3703,1   1104,2  
20972,3   13938,9   3579,6   1000,8  
20191,5   12948,5   3184,6   905,9  
20266,0   12564,2   3031,1   805,9  
20324,4   12093,8   2960,5   728,8  
……                

 

Роботодавці – це особи, які працюють самостійно або з одним чи декількома партнерами на власному підприємстві та наймають на постійній основі для роботи на своєму підприємстві «найманих працівників».



Самозайняті – особи, зайняті індивідуальною/самостійною трудовою діяльністю, які її здійснюють на самостійній основі (без залучення постійних найманих працівників), на свій власний кошт, володіють засобами виробництва і несуть відповідальність за вироблену продукцію (надані послуги).

Безкоштовно працюючі члени сім’ї – особи, які працюють без оплати на сімейному підприємстві, що очолює родич (у разі, якщо ця діяльність відноситься до економічної).

Відмітимо, що кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій охоплює зайнятих, які за місцем роботи уклали письмовий трудовий договір (контракт, договір цивільно-правового характеру) на постійній або тимчасовій основі. До цієї категорії віднесені працівники суб’єктів підприємницької діяльності, бюджетних і фінансових установ та громадських організацій державної і недержавної форми власності, а також військовослужбовці (крім строкової служби) та іноземні громадяни.

В таблиці 2.2 визначте структуру зайнятого населення України за видами економічної діяльності, проаналізуйте структурні зрушення.

Формування українського ринку праці на практиці супроводжується серйозними суперечностями – між попитом і пропозицією на ринку праці; галузевими і територіальними диспропорціями в розміщенні трудових ресурсів.

Безумовно, суперечність між попитом і пропозицією, яка на поверхні виступає як кількісно-якісна неузгодженість робочих місць і робочої сили, що утворює дисбаланс ринку праці, є однією з основних проблем його функціонування.

Сукупна пропозиція включає все економічно активне населення (всі хто працює або бажає працювати). Сукупний попит – це загальна потреба економіки у найманій робочій силі. Основні характеристики сукупного попиту: визначається кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни; охоплює всю сферу суспільної праці; включає як укомплектовані так і вільні робочі місця.

 

 


Таблиця 2.2

Динаміка зайнятого населення за видами економічної діяльності (у віці 15-70 років)

  Вид діяльності 2000 р. 2005 р. 2011 р. ….. Звітний рік в порівнянні з 2000 р., в.п.
тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб %
Всього зайнято 20175,0 100,0 20680,0 100,0 20324,2 100,0   100,0 -
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 4334,1   3979,3     3410,3        
Промисловість 4598,3   4072,4   3352,7        
Будівництво 903,6   941,5   924,5        
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів 3121,3   4175,2       4865,0        
Діяльність транспорту та зв’язку 1355,0   1400,5   1379,5        
Фінансова діяльність 166,1   247,9   350,6        
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 815,9   966,6     1187,5        
Державне управління 1198,6   1028,9   1055,5        
Освіта 1609,7   1668,2   1677,6        
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 1379,6   1356,6   1320,8        
Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і спорту 692,8   842,9   800,2        

 

Поточна пропозиція: безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівники які намагаються змінити місце роботи; особи, які бажають працювати у вільній від роботи або навчання час. Поточний попит визначається потребою на працівників для заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності, сумісництва або для виконання разових робіт.

Попит на робочу силу (потреба у працівниках, кількість вакансій) – кількість вільних робочих місць та вакантних посад, про наявність яких, роботодавці повідомили державну службу зайнятості.

Для характеристики ринку праці необхідно використовувати показник «коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце», який розраховується як співвідношення чисельності незайнятих громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості, до кількості вільних робочих місць та вакантних посад, про які роботодавці повідомили службу зайнятості.

При аналізі даних таблиці 2.3 необхідно визначити навантаження на одне вільне робоче місце та тип кон’юнктури, який склався на ринку праці України, зробити висновки. Кон’юнктура (к) – це співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили.

Типи кон’юнктури ринку праці:

1) працедефіцитна (к>1) – ринок праці відчуває нестачу пропозиції праці, це ситуація зростаючого попиту, коли не вистачає робочої сили для заповнення вакансій;

2) праценадлишкова (к<1) – на ринку праці є велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці, ситуація спадного або недостатнього попиту;

3) рівноважна (к=1) – ситуація повної збалансованості (теоретично можлива, але на практиці може існувати як виняток, короткий час, не на всьому ринку праці).

 


 

Таблиця 2.3

Попит і пропозиція робочої сили за професійними групами працівників

  Професійні групи Чисельність незайнятого населення, тис. осіб Потреба у працівниках, тис. осіб Навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію), осіб
2000 р. 2005 р. …. 2000 р. 2005 р. …. 2000 р. 2005 р. …..
Всього 1188,0 903,5   68,2 186,6        
Законодавці, вищі державні службовці, керівники 62,2 56,0   3,2 12,7        
Професіонали 91,9 48,1   6,0 18,6        
Фахівці 157,8 78,4   6,5 17,4        
Технічні службовці 64,4 46,7   0,8 5,1        
Працівники сфери торгівлі та послуг 145,4 120,6   3,5 12,4        
Кваліфіковані робітники сільського і лісового господарств, риборозведення та рибальства 36,2 41,5   0,8 2,3        
Кваліфіковані робітники з інструментом 213,3 95,4   27,1 56,0        
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин 219,8 153,5   16,2 39,6        
Найпростіші професії (включаючи осіб без професії) 197,0 263,3   4,1 22,5        

На основі даних таблиць 2.4-2.5 визначте структуру попиту на робочу силу та її вивільнення за категоріями робочих місць та за статтю.

 

Таблиця 2.4

Попит на робочу силу за категоріями робочих місць

Показники 2000 р. 2010 р. ….. Звітний рік в порівнянні з 2000 р.
тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб в.п.
Потреба у працівниках, усього 68,2 100,0 63,9 100,0   100,0   -
- робітничі місця 47,6   29,7          
- посади службовців 16,5   24,3          
- місця, які не потребують професійної підготовки 4,1   9,9          

 

 

Таблиця 2.5

Вивільнення працівників за статтю та категоріями робочих місць

 

Показники 2000 р. 2010 р. ….. Звітний рік в порівнянні з 2000 р.
тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб в.п.
Фактично вивільнено, усього 254,1 100,0 84,0 100,0   100,0   -
Із загальної кількості
- жінки 151,6   45,8          
- чоловіки 102,5   38,2          
Працівники, які займали
- робітничі місця 128,5   29,5          
- посади службовців 95,5   44,4          
- місця, які не потребують професійної підготовки 30,1   10,1          

 

При аналізі таблиць 2.4 - 2.6 зверніть увагу на такі питання:

1. Чи існує дискримінація жінок на ринку праці?

2. Що вважається ефективним попитом?

3. В чому різниця між сукупним і поточним попитом?

4. Що вважається задоволеним попитом?

 

Під час добору працівників на ринку праці інтереси роботодавців не завжди збігаються з інтересами працівників різних професій, а причини розбіжностей можуть бути економічного, організаційного, технологічного і технічного характеру.

Основними напрямами соціального поєднання інтересів працівників і роботодавців можуть бути ефективна зайнятість і реалізація ідей соціального партнерства, а також громадські роботи. На розвиток ринку праці впливає ефективність роботи служби зайнятості. Чим більше нею працевлаштовано незайнятих громадян, тим менше безробітних.

Таблиця 2. 6

Працевлаштування не зайнятого трудовою діяльністю населення за окремими категоріями

 

Показники 2010 р. ….. Звітний рік в порівнянні з 2010 р.
тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб в.п.
Усього 744,5 100,0   100,0    
У тому числі за категоріями працівників
- робітничі місця 421,4          
- посади службовців 171,2          
- особи без професії або такі, що раніше займали місця, які не потребують спеціальної підготовки 151,9          
Із загальної кількості
- жінки 347,8          
- чоловіки 396,7          

 

 

Все населення України за методикою Міжнародної організації праці (МОП) поділяється на:

1. Економічно активне (всі хто працює або активно шукає роботу у віці 15-70 років):

- чисельність зайнятих економічною діяльністю;

- чисельність безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи.

2. Економічно неактивне населення (у віці 15-70 років).

3. Населення молодше 15 і старше 70 років.

Економічне неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані, як «зайняті» або «безробітні». До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до наступних соціальних груп: учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.

Сукупна пропозиція робочої сили (економічне активне населення) складається з чисельності зайнятого і безробітного населення.

Працездатне населення – це особи, що фізично і психічно здорові для того, щоб працювати.

Рівень зареєстрованого безробіття (Рз.б.) визначається як відношення (у відсотках) чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення (Чз.б.), до середньорічної чисельності населення працездатного віку (Чнас.пр.в.):

Рівень безробіття населення за методологією МОП (Рб)– показник, що розраховується за стандартами Міжнародної організації праці, яквідношення (у відсотках) чисельності безробітних певної вікової групи до чисельності економічно активного населення (робочої сили) відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки:

, де

Б – чисельність безробітних у віці 15-70 років; Чек.акт. – загальна чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років; З – чисельність зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років.

Рівень зайнятості населення (Рз) – є основним відносним показником щодо аналізу зайнятого населення, що розраховується як відношення (у відсотках) чисельності зайнятих певної вікової групи до чисельності населення відповідного віку, за виключенням осіб, які знаходяться на утриманні в інституційних установах (у виправно-трудових закладах, психіатричних лікарнях, тощо):

 

, де

 

З – чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років; Н – загальна чисельність населення у віці 15-70 років; Чек.акт. – чисельність економічно активного населення; Чек.неакт. – чисельність економічно неактивного населення.

Рівень економічної активності(Рек.акт.) визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років (Чек.акт.) до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою (Н):

В таблиці 2.7 проаналізуйте динаміку основних показників ринку праці України. Необхідні дані для розрахунків вибрати з таблиць 2.1-2.6.

 

Зробити висновки, звернувши увагу на такі питання:

1. Охарактеризуйте суб’єктів ринку праці.

2. Що розуміють під сегментацією ринку праці?

3. Яким чином на стан ринку праці в сучасних умовах впливає демографічний фактор?

Таблиця 2.7

 

Динаміка основних показників ринку праці України

 

Показники 2000 р. …… Звітний рік в порівнянні з 2000 р., %
Все населення (економічно активне і економічно неактивне віком 15-70 років), тис. осіб      
Кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій, тис. осіб      
Працевлаштовано, тис. осіб 597,0    
Сукупна пропозиція робочої сили (всі категорії економічно-активного населення у віці 15-70 років), тис. осіб:      
- зайняті 20 175,0    
- безробітні 2 655,8    
Середньорічна кількість населення в працездатному віці, тис. осіб 28064,3    
Економічно неактивне населення (віком 15-70 років), тис. осіб 13 318,4    
Безробітне населення працездатного віку зареєстроване у державній службі зайнятості, в середньому за рік, тис. осіб 1 178,7    
Навантаження на одне вільне робоче місце, осіб      
Рівень зареєстрованого безробіття, в середньому за рік, у % до населення працездатного віку      
Рівень безробіття населення (за методологією МОП), %      
Рівень зайнятості населення, %      
Рівень економічної активності, %      

 

Завдання 2

За даними таблиць 2.1-2.7 дайте відповіді на питання:

1. За період з 1960 р. до звітного року коли спостерігалась максимальна чисельність зайнятого населення.

2. В якій галузі було найбільше зайнято найманих працівників в 1960 році – в промисловості чи сільському господарстві.

3. Який показник більше: рівень зареєстрованого безробіття чи рівень безробіття за методологією МОП.

4. Який відсоток рівня зареєстрованого безробіття у звітному році.

5. Складові сукупного ринку праці.

6. Яка загальна чисельність зайнятого населення в звітному році.

7. Типи кон’юнктури ринку праці.

8. Як змінюється чисельність зайнятих найманих працівників промисловості за досліджуваний період.

9. Яка питома вага в звітному році зайнятого населення в сільському господарстві в загальній чисельності зайнятого населення.

10. Як визначити навантаження на одне вільне робоче місце.

11. На вакансії яких працівників існує найбільший попит за досліджуваний період.

12. За досліджуваний період спостерігається найбільше працевлаштування жінок?

13. Сукупна пропозиція ринку праці.

14. Основні елементи ринку праці.

15. В якому виді економічної діяльності найбільший приріст зайнятого населення в звітному році в порівнянні з базисним.

16. Як змінюється чисельність зайнятих найманих працівників сільського господарства за досліджуваний період, яка їх чисельність у звітному році.

17. Яка питома вага в звітному році зайнятого населення в промисловості в загальній чисельності зайнятого населення.

18. Яке загальне навантаження на одне вільне робоче місце в звітному році.

19. За досліджуваний період в якому виді економічної діяльності максимальна питома вага зайнятого населення.

20. Як визначити рівень зайнятості населення, як змінюється цей показник за досліджуваний період, який відсоток у звітному році.

21. Економічно активне населення.

22. В якому виді економічної діяльності найбільше скорочення зайнятого населення в звітному році в порівнянні з базисним.

23. В якій галузі було максимально зайнято населення в 2000 році та в звітному році.

24. В якому році за досліджуваний період було зайнято найменша чисельність населення.

25. Який тип кон’юнктури склався в звітному році на ринку праці.

26. Як визначити рівень безробіття за методологією МОП, як змінюється цей показник за досліджуваний період, який відсоток у звітному році.

27. Яка загальна чисельність населення віком 15-70 років в звітному році (економічно активного та економічно неактивного).

28. Які існують професійні групи на зареєстрованому ринку праці.

29. Визначення ринку праці.

30. В якій галузі було найбільше зайнято найманих працівників в звітному році – в промисловості чи сільському господарстві.

31. Чи співпадають за обсягом такі показники: «всього зайнято» та «наймані працівники підприємств, установ, організацій».

32. В якій професійній групі спостерігається рівноважний тип кон’юнктури.

33. Як визначити рівень економічної активності.

34. Чи існує така професійна група на рику праці «найпростіші професії (включаючи осіб без професії).

35. Чи існує потреба на професійну групу «найпростіші професії» в звітному році.

36. Чи існує на професійному ринку праці праценадлишковий тип кон’юнктури.

37. В якій професійній групі спостерігається найменше навантаження на одне вільне робоче місце за досліджуваний період.

38. Яка категорія працівників за досліджуваний період займає найбільший відсоток серед усього працевлаштованого населення.

39. Яка динаміка працевлаштування за досліджуваний період.

40. Яка динаміка чисельності найманих працівників підприємств, установ, організацій.

41. На яку професійну групу працівників існує в звітному році найбільша потреба.

 

 

Завдання 3

Контрольні запитання

1. Поняття «ринок праці».

2. Що продається і купується на ринку праці.

3. Назвіть і охарактеризуйте основні елементи ринку праці.

3. Що таке кон’юнктура ринку праці і якою вона буває.

4. Охарактеризуйте інфраструктуру ринку праці.

5. Що таке сегментація ринку праці.

6. Поміркуйте, як зміняться попит і пропозиція на ринку праці, якщо:

а) жінкам буде заборонено отримувати вищу освіту;

б) жінкам буде заборонено працювати;

в) Україна перейде до обов’язкової військової служби і чоловік і жінок (18-20 років)?

г) чоловікам буде заборонено отримувати вищу освіту.

 

Теми рефератів

1. Сегментація ринку праці.

2. Тенденції сучасного ринку праці в Україні.

3. Первинний і вторинний ринок праці.

4. Аналіз взаємозв’язку рівня заробітної плати з пропозицією і попитом на працю.

5. Конкурентний ринок праці.

6. Дискримінація на ринку праці.

7. Особливості ринку праці в аграрному секторі економіки України.

8. Механізм державного регулювання ринку праці в Україні.

Завдання 4

Знайдіть одну або декілька правильних відповідей

№1

1. Кон’юнктура, коли попит дорівнює пропозиції називається:

а) рівноважна;

б) працедефіцитна;

в) праценадлишкова.

2. Поточна пропозиція включає в себе:

а) безробітних, що активно шукають роботу;

б) економічно активне населення.

3. Співвідношення попиту і пропозиції – це:

а) кон’юнктура;

б) безробіття.

4. Сукупний попит визначається:

а) кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни;

б) потребою на працівників для заповнення вакантних робочих місць.

5. Сукупна пропозиція включає:

а) всі категорії економічно активного населення;

б) особи які бажають працювати у вільний від роботи час.

6. Праця є основою існування людини, визначає її місце у суспільстві, виступає однією з найважливіших форм самовираження, у зв’язку з чим має бути організована так, щоб відображати особливості людини й забезпечувати відповідну винагороду:

а) так;

б) ні.

7. За своїм конкретним змістом є активним процесом діяльності людини, спрямованої на виробництво суспільно корисних, споживчих продуктів (матеріальних або духовних):

а) праця;

б) виробництво.

8. З технічної точки зору – процес праці є свідомою, доцільною діяльністю людей, за допомогою якої вони видозмінюють сили природи, пристосовуючи їх до задоволення своїх потреб:

а) так;

б) ні.

9. Сукупність об’єктивно існуючих якісних і кількісних понять і категорій, що характеризують взаємодію суб’єктів трудових відносин у процесі праці та у сфері основних параметрів рівня і якості життя населення є:

а) соціально-трудові відносини;

б) засоби праці.

10.Процес праці передбачає наявність:

а) предметів праці, засобів праці, засобів виробництва, технології, результат праці;

б) технології і предмети праці.

 

 

№ 2

1. Праценадлишкова кон’юнктура на ринку праці виникає, коли:

а) пропозиція > попиту;

б) попит = пропозиції;

в) попит > пропозиції.

2. Основні елементи ринку праці:

а) товар, попит, пропозиція, ціна;

б) індивідуальна робоча сила та результати праці.

3. Вік економічно активного населення (МОП):

а) від 14 до 75 років;

б) від 15 до 70 років;

в) від 21 до 60 років.

4. Система суспільних відносин, пов’язаних з наймом та пропозицією праці, тобто з її купівлею та продажем; сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці та продавці праці:

а) ринок праці;

б) соціально-трудові відносини.

5. Навантаження на одне вільне робоче місце визначається:

а) співвідношення між чисельністю незайнятого населення та потребою у працівниках;

б) співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили.

6. Процес праці передбачає наявність: предмета праці, засобів праці, засобів виробництва, технології, продукт праці (результат завершеного процесу праці):

а) так;

б) ні.

7. Речовина природи, на яку людина впливає цілеспрямовано за допомогою засобів праці:

а) предмети праці;

б) засоби праці.

8. Кількісна характеристика праці як окремої економічної категорії:

а) витрати певного обсягу енергії (чисельність зайнятих, тривалість робочого дня…);

б) складність робіт, професіоналізм.

9. Все те, що добувається, обробляється, формується, тобто матеріальні ресурси, наукові знання:

а) предмети праці;

б) засоби праці.

10. До засобів праці належить знаряддя праці і робоче місце, за наявності і за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворюючи їх у необхідний для споживання продукт:

а) так;

б) ні.

№ 3

1. Об’єднує «непрестижні» роботи, характеризується невисокою оплатою праці, примітивними трудомісткими технологіями:

а) вторинний ринок праці;

б) внутрішній ринок праці.

2. Що слід вважати товаром на ринку праці:

а) індивідуальна робоча сила;

б) результат праці.

3. Первинний ринок праці – це:

а) система соціально-трудових відносин між робітниками і роботодавцями в масштабі країни, регіону, галузі;

б) ринок, для якого характерні стабільний рівень зайнятості і високий рівень заробітної плати, а також можливість професійного зростання, прогресивні технології.

4. Чи передбачає сегментація наявність внутрішнього і зовнішнього ринку праці:

а) так;

б) ні.

5. До показників характеру праці належать: форма власності, ставлення працівників до роботи, відносини розподілу виробничих продуктів і послуг, ступінь соціальних відмінностей у процесі праці:

а) так;

б) ні.

6. Суспільний характер праці виявляється у взаєминах окремих людей, трудових колективів і суспільства у цілому щодо форми суспільного зв’язку і власності на засоби виробництва:

а) так;

б) ні.

7. Функції організації управління працею в Україні виконує держава, застосовуючи різні методи впливу на економіку; управління працею включає сукупність органів державної законодавчої і судової влади, що регулюють соціально-економічні відносини в країні:

а) так;

б) ні.

8. Включає як укомплектовані так і вільні робочі місця:

а) сукупний попит;

б) поточний попит.

9. Рисами вторинного ринку праці є:

а) стабільний рівень зайнятості і високий рівень зарплати, а також можливість професійного зростання, прогресивна технологія;

б) велика плинність кадрів і нестабільна зайнятість, низький рівень заробітної плати, відсутність професійного і кваліфікаційного зростання, застаріла техніка, технологія.

10. До засобів праці належить знаряддя праці і робоче місце, за наявності і за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворюючи їх у необхідний для споживання продукт:

а) так; б) ні.

№ 4

1. Сукупна пропозиція робочої сили:

а) всі хто працює або бажає працювати;

б) загальна потреба економіки у найманій робочій силі.

2. Сукупність предметів і засобів праці, технології:

а) засоби виробництва;

б) соціально-трудові відносини.

3. Сукупність об’єктивно існуючих якісних і кількісних понять і категорій, що характеризують взаємодію суб’єктів трудових відносин у процесі праці та у сфері основних параметрів рівня і якості життя населення:

а) соціально-трудові відносини;

б) засоби виробництва.

4. Внутрішній ринок праці обмежується рамками одного підприємства, де адміністративними правилами визначаються ціна робочої сили її склад і рух, створення і ліквідація робочих місць та ін.:

а) так;

б) ні.

5. Зовнішній ринок праці:

а) система соціально-трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками у масштабі країни, регіону, галузі; визначає рух робочої сили між підприємствами, регіонами, галузями та породжує безробіття;

б) обмежується рамками одного підприємства, де адміністративними правилами визначаються ціна робочої сили її склад і рух, створення і ліквідація робочих місць.

6. Характеризується не тільки відносинами з працевлаштування безробітних та заповненням вакансій, а охоплює усю сферу найманої праці:

а) ринок праці;

б) служба зайнятості.

7. Об’єктом політики ринку праці повинне бути широке коло соціально-трудових відносин і все економічно-активне населення:

а) так;

б) ні.

8. Безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівники які намагаються змінити місце роботи; особи, які бажають працювати у вільний від роботи або навчання час:

а) поточна пропозиція праці;

б) сукупна пропозиція праці.

9. Товар, попит, пропозиція, ціна:

а) елементи ринку праці;

б) предмети праці.

10. Рівень зайнятості, рівень безробіття, кон’юнктура, чисельність економічно активного населення віком від 15 до 70 років:

а) показники ринку праці;

б) елементи ринку праці.

Тема 3






Date: 2016-05-23; view: 441; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.055 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию