Мета і функції землевпорядного проектування

Основною метою землевпорядного проектування є прагнення до­сягнути загальносуспільного чи громадського інтересу та спланува­ти землекористування так, щоб урахувати інтереси суспільства, окремих груп чи осіб щодо земельних інтересів та гарантувати без­пеку і загальний добробут громадян.

Проектування землекористування охоплює такі аспекти:

1. Економічна ефективність. Рішення щодо моделей чи типів землекористування мають прийматися на економічно обґрунтова­них рішеннях.

2. Соціальна узгодженість та справедливість. Вплив заходів проектів землеустрою на окремі соціальні верстви чи групи інтере­сів має ретельно враховуватися. Вигоди повинні бути не однобоки­ми, а корисними суспільству в цілому.

3. Особиста та суспільна прийнятність. Заходи з організації використання землі мають бути суспільно прийнятні.

4. Забезпечення функції невиснажливого використання природ­них ресурсів. Екологічний аспект у землекористуванні є головною передумовою землевпорядного проектування, нанесення шкоди навколишньому природному середовищу повинно мінімізуватися, а також мають передбачатися заходи щодо ліквідації спричиненої шкоди.

5. Гнучкість. Стратегія використання земель та стратегії трансформування системи землекористування повинні передбача­ти можливість його пристосування до нових проблем, що виника­ють.

Отже, метою землевпорядного проектування є досягнення ста­лого розвитку територій, економічно обґрунтованих форм викорис­тання землі і простору, узгоджених з довкіллям і суспільними ін­тересами.

Функціями землевпорядного проектування землекористування є:

- соціо-еколого-економічний аналіз існуючого землекористуван­ня та природних просторів;

- аналіз актуальних форм використання землі й простору в їх суспільному зв’язку з урахуванням потенціалу, проблем та конф­ліктів;

- встановлення економічної доцільності, соціальної та природної узгодженості, а також погодження умов із системами землекористу­вання;

- оцінювання переваг використання землі;

- оцінювання узгодженості різних типів землекористування з багаторазовим використанням землі;

- мінімізація конфліктів використання земель;

- концептуальне обґрунтування заходів;

- розроблення форм використання земель та наслідків їх впливу на довкілля;

- оцінювання соціальних наслідків концептуальних заходів;

- визначення економічних та екологічних наслідків;

- створення концепції та планів дій найбільш ефективного і еколого-безпечного землекористування.

Під час проектування не можна надмірно зосереджуватися лише на одному аспекті, наприклад економічному. Сучасне землевпоряд­не проектування характеризується:

- демократичністю прийняття рішень;

- інтегруванням;

- комплексністю;

- творчістю;

- провокуючими діями з боку суспільства з метою видалення слабких сторін.

В процесі землевпорядного проектування має бути знайде­но компромісні рішення щодо конкретного вирішення завдань зем­леустрою, вимог розвитку сталого землекористування і узгодження інтересів держави, громади та власників землі.