Основні види інформації в сучасному суспільстві

Системне уявлення щодо інформації потребує її системної характеристики і класифікації. Враховуючи багатозначність цього поняття, можна використовувати багато критеріїв для його характеристики. Інформацію можна розділити за видами, галузями, джерелами і т. ін.

Так, Закон України "Про інформацію" розподіляє інформацію за такими галузями, як: політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна.

Інформація складається з повідомлень. Повідомлення – це форма подання інформації. Вони можуть бути у вигляді мови, тексту, графіків, таблиць і т. ін. Осіб, які зацікавлені у змісті повідомлень, прийнято називати споживачами інформації. Повідомлення цілеспрямовано передаються від джерела інформації до споживача через інформаційні комунікації.

У науковій літературі прийнято розрізняти інформаційні комунікації як формальні і неформальні. Перші здійснюються за допомогою спеціально створених організацій: інформаційних служб, бібліотек, друку, теле - і радіомовлення. Другі – це особисті зустрічі, телефонні розмови, листування, тобто зв'язки, що виникають безпосередньо між створювачами та споживачами інформації.

Існують різні підходи до класифікації повідомлень. Наприклад, за формою подання повідомлення можуть бути документальними і не документальними. Історично спочатку виникли не документальні повідомлення. Вони передаються за допомогою мови, жестів і навіть запахів. Для їх передачі використовуються насамперед неформальні канали. Сьогодні для передачі не документальних повідомлень часто використовують такі технічні засоби, як радіо і телефон.

Повідомлення бувають як "безперервні", так і "дискретні". "Безперервність" – це відсутність проміжків. Якщо в дискретному повідомленні є цифри, то таку інформацію називають цифровою. Існують спеціальні способи, які дозволяють подати в цифровій формі як дискретні, так і безперервні величини повідомлення.

Всю інформацію ділять на види залежно від сфери виникнення, способу передавання й сприйняття, а також за соціальним призначенням [2].

Прийнято розрізняти три види інформації відповідно до сфери її виникнення; елементарна нежива природа; біологічна; соціальна. Крім того, інформацію умовно поділяють на естетичну та семантичну.

Естетична інформація зобов'язана своїм походженням виникаючим у природі різним сполученням звуків, запахів, світла, кольорів і тіней. Різні твори мистецтва також відносять до естетичної інформації.

Семантична інформація виникає в результаті різної діяльності людей. В правоохоронній сфері прикладом семантичної інформації може бути повідомлення про вчинений злочин. Інформація, яка зібрана на місці злочину, також є семантичною. Вона – результат криміналістичної діяльності працівників органів внутрішніх справ.

Залежно від способу передачі та сприйняття можна виділити такі види інформації:

- візуальна (передається і сприймається візуальними образами);

- аудіальна (звуками);

- тактильна (відчуттями);

- смакова (запахами);

- машинно-орієнтована (сприймається і обробляється ЕОМ).

За соціальною орієнтацією в науці виділяють масову, особисту і спеціальну інформацію. Якщо масова інформація адресується найширшому колові споживачів, то особиста орієнтована на точно визначеного індивідуума або певну групу осіб. Спеціальна інформація розрахована на спеціалістів. Вона може бути науковою або художньою, технічною або гуманітарною і т. ін. Спеціальну інформацію часто підрозділяють за сферами людської діяльності за галузевим принципом.

Закон України "Про інформацію" поділяє її на такі види:

- статистична; масова;

- про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова;

- про особу;

- довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна [1].

У наші дні найпоширенішим носієм інформації є папір. На ньому друкуються газети, журнали, книги. Для фіксування інформації застосовуються добре всім знайомі олівець та ручка, а також такі технічні засоби, як друкарська машинка, магнітофон, диктофон. Інформація може бути записана за допомогою пробивки отворів за спеціальним правилом на паперових перфораційних картках і стрічках. Носіями інформації є також креслення, схеми, карти, електротабло. Для наочного відображення інформації можуть бути використані також інші технічні засоби: магніто - і світлоплани, світлові планшети, проектори і діапроектори, автоматичні довідкові установки, засоби для читання мікрофільмів. В останні роки у зв'язку з широким застосуванням ЕОМ як носії інформації використовують магнітні стрічки і диски (дискети).

Передавання інформації здійснюється як шляхом пересилання носіми інформації споживачу, так і за допомогою проводного і радіозв'язку. У перспективі з цією метою широко використовуватимуться супутникові та оптоволоконні лінії зв’язку.