Банківська стабільність

Важливою характеристикою діяльності сучасного комерційного банку є банківська стабільність.

Банківська стабільність – це постійна здатність банку відпо­відати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурент­ному середовищі.

На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банків­ської діяльності, яка впроваджується центральним банком.

Найважливішими економічними нормативами, які характери­зують фінансову стійкість банку та його здатність виконувати інші нормативи, є:

1. нормативи капіталу, зокрема, мінімальний розмір статутного капіталу новостворюваних банків; норматив платоспроможності, яка визначається співвідно­шенням між капіталом і активами банків, підсумованими з ураху­ванням їхніх ризиків;

норматив достатності капіталу, який визначається відно­шенням капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (резерви на відшкодування можливих утрат від активних операцій).

В останні десятиріччя ХХ ст. комерційні банки упровадилися в такі сфери фінансового обслуговування, в яких вони раніше або взагалі не брали участь, або брали участь у дуже обмежених масштабах: операції з нерухомістю, лізинг, факторинг, бухгалтерське обслуговування, управління майном за дорученням, страхування та ін. Освоєння нових сфер дозволяє банкам у сучасних умовах пропонувати клієнтам “пакет” повного фінансового обслуговування. На початку ХХІ ст. комерційні банки здатні запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть за досить несприятливої ринкової кон’юнктури.