Вплив факторів на зміну валового збору

Виконання плану валових зборів аналізують за окремими культурами та їх групами. порівнюючи фактичні валові збори з плановими в абсолютних величинах, визначають відхилення від плану по культурах – рівень виконання плану.

Аналізують також виконання плану валових зборів окремими бригадами, ланками.

При цьому визначають економічний ефект від перевиконання завдань передовиками і втрат через не виконання їх відстаючими виробничими одиницями. У процесі аналізу використовують натуральні і вартісні показники, обов’язково пов’язуючи їх з даними аналізу посівних площ та врожайності.

Збільшення виробництва продукції може бути досягнена за рахунок розширення посівних площ, вдосконалення їх. структури і підвищення урожайності.

Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2014 p. в порівнянні з базовим 2012 p. проведено порівняльний аналіз. На відхилення від базового періоду валового виробництва по групі зернових культур впливають: кількісний фактор - площа посіву, якісна урожайність І структура посівної площі. Щоб виявити вплив цих факторів застосуємо індексний аналіз (табл.5)

Таблиця 5 – Посівні площі, урожайність та валові збори зернових культур

З даних таблиці 5 бачимо, що порівняно з 2012, в 2013 році валовий збір зерна збільшився на 43758205 ц.

Щоб виявити кількісний вплив цих факторів на валовий збір застосуємо індексний аналіз. При цьому, визначимо загальний індекс валового збору зерна:

I_заг=УП₁У₁/УП₀У₀=43832845/74640=587,2

Індекс показує, що валовий збір зерна в звітному періоді зменшився в

порівнянні з базисним на 0.17%

Зміна валового збору обумовлена зміною посівних площ зерна встановлюється за допомогою індексу посівних площ:

I_пл=УП₁/УП₀=1505/60=25 або 4%. Вплив фактору зміни урожайності окремих культур встановлюється за наступною формулою:

і_взу =УY₁П₁/У Y₀П₁=55625:41220=1,3495

Цей індекс показує, що внаслідок збільшення урожайності зерна валовий збір зріс на 34,95 %.

Структурні зміни в посівних площах безпосередньо впливають на валовий збір:

I_ВЗУ=УY₀П₁/УП₁:УY₀П₀/УП₀=41220/1239:41045/1345=1,0902

Структура посівних площ у звітному році в порівнянні з базисним більш

ефективна. Покращення структури посівних площ збільшило валовий збір на

9,02%.

Перевірка достовірності розрахунків:

I_ВЗ=I_ВЗП* I_ВЗУ* I_ВЗС

1,3552= 0,9212*1,3495*1,0902

1,3552=1,3552

Абсолютні прирости (зменшення) валового збору встановлюються за рахунок зміни площ (ВЗп), урожайності зерна (ВПу) та структури посівних площ (ВЗс). Загальна зміна валового збору

^ВЗ =ΣY₁П₁-УY₀П₀=55625 - 47043 ⁼ 8582 ц

Валовий збір зернових культур збільшився в звітному році в порівнянні з базисним на 8582 ц. Це збільшення сталось за рахунок зменшення посівних

^ВЗп=У₀(УП₁-УП₀)=30,5 (1239-1345) = -3233ц

Збільшення валового збору за рахунок зміни урожайності:

^Взу=ΣY₁П₁- УY₀П₁= 55625 - 41220= 14405 ц

Збільшення урожайності зерна призвело до збільшення валового збору на 14405 ц.

Внаслідок зміни структури посівних площ абсолютний приріст валового збору склав:

^ВЗс=ΣY₀П1 - Y₀УП₁= 41220 - 44,9 * 1239 = -2590 ц

Перевірка правильності розрахунків:

^ВЗ=^ ВЗп*^ Взу*^ВЗс

8582 =-3233+14405-2590

8582 = 8582

Далі проведемо аналіз середньої урожайності.

На середню урожайність однорідних культур впливає урожайність окремих культур і структура посівних площ.

Іу= Іу_{у *} Iу_с

На основі даних таблиці 4.1:

Iу=Y₁/Y₀= 44,9/30,5=1,4721

Y₁=УY₁П₁/УП₁= 55625: 1239 = 44,9 ц/га

Y₀=УY₀П₀/УП₀= 41045:1345 = 30,5 ц/га

^У=У₁- У₀= 14,4ц/га

Середня урожайність всіх зернових культур зросла в звітному році в порівнянні з базовим на 47,21 % або 14,4 ц/га.

Індекс урожайності постійного складу:

Іу_у= У₁/У_ум= 44,9:33.3 = 1,3483

У_ум=УY₀П₁/УП₁ = 41220: 1239 == 33.3 ц/га

^ У = У₁- У_ум = 44,9-33,3 = 11,6 ц/га

Внаслідок підвищення урожайності окремих культур середня урожайність зернових культур зросла на 34,83% або 11,6 ц/га.

Індекс впливу посівних площ на середню урожайність

І_Ус -У_ум/Уо= 33,3: 30,5 =1.0918

^У == У_ум- Уо= 33,3 – 30,5= 2.8 ц/га

Розширення питомої ваги в структурі посівних площ більш урожайних зернових культур привело до підвищення середньої врожайності на 9.18 % або 2,8ц/га.

Перевірка Індексів та абсолютних змін середньої урожайності:

Iу= Іу_у * Iу_с ^У= ^Уу-^Ус

1,4721 = 1,3483 1,0918 14,4= 11,6+2,8

1,4721=1,4721 14,4=14,4

3.3. Аналіз факторів, що формують урожайність культури

Урожайність – це один з найважливіших якісних показників, які безпосередньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.

На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови).

До “штучних” факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.

Таблиця 6 – Виявлення тенденції урожайності зерна

Підтвердженням росту або зменшенням урожайності озимої пшениці

аналітичне вирівнювання ряду динаміки за 10 років, що дає змогу визначити чіткий загальний напрям основної тенденції і показує абсолютний приріст рівня за одиницю часу (табл. 6).

Підрахунки показали:

a=Уу/n=85763,9/10=8576,3; b=Уyt/nt²=219305,5/330=664,5.

Підставляємо у формулу прямої лінії, отже

ỹt= 8576,3+664,5t.

Як видно, рівень урожайності за останні 10 років мав тенденцію до зростання урожайності озимої пшениці.

На урожайність сільськогосподарських культур впливає цілий ряд і інших факторів. Використаємо кореляційний аналіз для встановлення взаємозв’язку урожайності стратегічної культури господарства – озимої пшениці з наступними факторами, що на неї впливають:

Х₁- кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посіву;

Х₂- якість грунтів у балах;

Х₃- затрати праці;

Х₄- опади;

Х₅- кількість внесених органічних добрив.

Отже, на основі одержаних результатів обробки можна зробити висновок, що лінійне рівняння множинної регресії має вигляд:

Y_x = 53,74+18,71_X2+2,48_X3+13,29_X4+2,84_X5

Коефіцієнт множинної кореляції становить 0,96, що говорить про тісний зв’язок між урожайністю озимої пшениці і п’ятьма вибраними факторами.

Щоб перевірити його на достовірність звернемо увагу на критерій Студента. Оскільки фактичне значення Т перевищує теоретичне, то можна зробити висновок про вірогідність коефіцієнта множинної кореляції.

Коефіцієнти регресії в рівнянні показують, на скільки змінилася урожайність культури при зміні відповідного фактора на одиницю при умові, що інші фактори, включені в рівняння, знаходяться на середньому рівні. Так, при середніх значеннях всіх інших факторів збільшення кількості внесених мінеральних добрив на 1 га посіву на 1 ц NPK сприяє підвищенню урожайності озимої пшениці на 18,71 ц/га; збільшення якості грунтів в балах веде до підвищення урожайності на 2,48 ц/га; зменшення затрат праці сприяє підвищенню урожайності на 13,29 ц/га; збільшення опадів в оптимальному розмірі веде до зростання урожайності на 0,2 ц/га; збільшення кількості внесених органічних добрив веде до підвищення урожайності на 2,82 ц/га.

Отже, урожайність в цілому зернових в СБК “Дружба” повільно зростає, але це, перш за все, за рахунок дотримання технологій вирощування, уміле керівництво при глибокій кризі, що склалась в агропромисловому комплексі в останні роки, а також малій увазі держави до проблем господарств і населення.

Date: 2016-05-23; view: 1851; Нарушение авторских прав