Визначення зон прояву локальних факторів та значень локальних коефіцієнтів

Основною таксономічною одиницею для визначення грошової оцінки земель населеного пункту прийнято квартал певної економіко-планувальної зони. У межах кварталу оцінюються всі землі залежно від їх функціонального використання та місця розташування.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки визначається за формулою:

де – вартість 1 м² в економіко-планувальній зоні, грн;

– коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

– коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Добуток пофакторних (локальних) оцінок не перевищував 1,50 і був не нижче 0,50.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Загальні правила застосування локальних коефіцієнтів, що присвоюється кожному фактору, такі:

1. Наявність фактора та величина коефіцієнта для кожного населеного пункту визначається та обґрунтовується у грошовій оцінці земель населеного пункту з відображенням на карті розповсюдження локальних факторів;

2. Значення коефіцієнта для кожного фактора є фіксованим, виключається кілька значень коефіцієнта для одного й того ж населеного пункту;

3. Загальний сукупний коефіцієнт К_м3 визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які проявляються на цій земельній ділянці.

В сільських населених пунктах грошову оцінку одного квадратного метра забудованих земель приведено в додатку Б.