Структура земель населеного пункту, які визначаються для розрахунку середньої вартості одного квадратного метра земель села Петропалівка Богодухівськогорайону Харківської області

Таким чином, якщо загальна площа села Петропалівка становить 259,35 га, у тому числі сільськогосподарських угідь – 181,27 га, ліси та інші лісо вкриті площі − 2,25 га, внутрішні води – 5,81 га, землі без рослинного покриву – 0,54 га, болота – 3,13 то оціночна площа становитиме:

Витрати на один квадратний метр становлять:

де Вз – загальні витрати на освоєння та облаштування території н.п.;

Ро – оціночна площа населеного пункту;

Значення коефіцієнта Км₁ є комплексною величною, що розраховується за формулою:

де – коефіцієнт, який характеризує адміністративний статус населеного пункту та його місце у системі розселення України;

– коефіцієнт, який враховує місце розташування населеного пункту у приміських зонах великих міст;

– коефіцієнт, який застосовується для населених пунктів, що мають статус курорту;

– коефіцієнт, що враховує місце розташування населених пунктів у зонах радіоактивного забруднення в наслідок Чорнобильської катастрофи. Значення коефіцієнтів Км₁ для села Петропалівка скаладає 1.

Отже, базова вартість одного квадратного метра села Петропалівка становить:

На підставі даних інженерно-інфраструктурного облаштування території села Петропалівка складено таблицю, де розраховані втрати на освоєння та облаштування території населеного пункту. У результаті розрахунків встановлено, що загальна сума витрат на освоєння та облаштування населеного пункту становить 84583926,28 гривень.

Було також визначено, що базова вартість одного квадратного метра села Петропалівка становить 254,96 гривень.

3.2. Економіко – планувальне зонування території та визначення зональних коефіцієнтів.

У межах населеного пункту базова вартість одного метра квадратного диференціюється в межах економіко-планувальних зон, що встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту з урахуванням таких факторів:

- неоднорідність функціонально-планувальних якостей території;

- доступність до вокзалів, зупинок транспорту, концентрованих місць прикладання праці, місць масового відпочинку, центру населеного пункту;

- рівень інженерного забезпечення та благоустрою території;

- рівень розвитку сфери обслуговування;

- екологічна якість території;

- привабливість середовища, різноманітність місць прикладання праці, наявність історико-культурних пам’яток тощо.

Для об’єднання оціночних районів з метою встановлення економіко-планувальних зон було застосовано експертний метод оцінки, який має відмінності в розрахунках залежно від типу населеного пункту. Для сільських населених пунктів даний метод полягає в наступному:

1. Заповнення анкети експертної оцінки факторів, що впливають на значення комплексного індексу цінності району (табл. 10);

2. Оцінка окремого фактора виконується за п’ятибальною шкалою, при цьому «5» балами оцінюється найкраще значення фактора, а балом «1» − його відсутність або найгірше значення;

3. Визначення суми балів оцінки факторів;

4. Визначення середнього балу по кожному району та середньозваженого балу для населеного пункту в цілому.

5. Розрахунок комплексного індексу цінності для окремого оціночного району здійснюється за наступною формулою:

де, Ii – комплексний індекс цінності оціночного району

Ic – середній бал оціночного району

In – середньозважений бал по населеному пункту

В таблиці восьмій представлена анкета експертної оцінки території.

Таблиця 8