Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення

3.1. Вплив різних джерел карбону на ріст на загальну антиоксидантну здатність у дріжджів S. cerevisiae штаму YPH₂₅₀

Як нам відомо, всі аеробні та анаеробні організми, що ростуть піддаються впливові оксидативному / карбонільному стресу, який виникає за дії частково відновлених форм молекулярного кисню (АФК) чи за дії АКС. Тому, щоб себе захистити, у різних організмів виникли різні механізми захисту. Ці механізми захисту було названо антиоксидантною системою (D.J. Jamieson, 1998), (V.I. Lushchak, 2002),(M. Pollak, C. Leeuwenburgh, 1999). Антиоксидантна система S. cerevisiae залежить не тільки від різних чинників навколишнього середовища, а й від фізіологічного стану самої клітини та середовища росту, в якому перебувають дріжджі. Тому ми вирішили порівняти загальну антиоксидантну здатність у дріжджів S. cerevisiae в присутності росту різних джерел карбону (2% глюкоза; 2% фруктоза; 1% етанол та 1% гліцерол).

Рисунок 1. Загальна антиоксидантна здатність S. cerevisiae штаму YPH250 за росту в присутності різних джерел карбону. Вірогідно відмінне від відповідних значень, отриманих у присутності ^глюглюкози i ^фруфруктози з Р < 0,05, n = 6-10.

Як бачимо на Рис. 1 загальна антиоксидантна здатність дріжджів S. cerevisiae була достовірно вищою у клітин, які росли у присутності глюкози та фруктози, порівняно з клітинами, які росли у присутності етанолу та гліцеролу. Як нам добре відомо, в дріжджів у загальній антиоксидантній системі переважають низькомолекулярні антиоксиданти. Це є загальний вміст тіолів, виснаження яких спостерігається за росту клітин в присутності етанолу та гліцеролу (A. Balcerczyk 2003)