Землі природно-заповідного, рекреаційного та історико-культурного призначення

Протягом останніх століть територія району зазнала значного антропогенного впливу. В результаті чого в їх площі відбулись заміни природних біоценозів на антропогенні.

Першочерговим завданням стало збереження видів флори і фауни, що стали рідкісними та зникаючими на теренах району; окремих ландшафтів, гідрологічних об’єктів і геологічних утворень, які увійшли до природно-заповідного фонду.

Важливим елементом формування сучасної структури землекористування в районі є землі природно-заповідного та рекреаційного призначення частка яких у структурі землекористування станом на 01.01.2014 р. становить 9,1 %. Найбільші масиви цієї категорії земель знаходяться на території Шепітської (6955 га.), Плосківської (470 га.) і Усть-Путильської (306.7 га.). На зазначені сільські ради припадає 96,5 % усієї площі земель природоохоронного призначення. Рекреаційні землі займають площу 13.404 га [20].

З покращенням матеріального становища населення зростає кількість відпочиваючих. Для відпочинку населення використовуються ліси, долини річок, кемпінги, будинки відпочинку. Національний природний парк «Черемоський» охоплює Путильський район Чернівецької області та займає площу 7117,5 га. З точки зору туристичної привабливості цікавими є природні об’єкти: ландшафтний заказник «Буковинські водоспади», Озеро «Гірське око», геологічні пам’ятки «Кам’яна багачка», про яку старожили розповідають цікаву легенду, камінь «Жаба», водоспад «Гук Сучавський» та ін. На території парку знаходиться найбільша вершина Буковинських Карпат – гора Яровиця, висота якої 1574 м. Маршрут, який веде до вершини, проходить через перевали: Шурдин, Плоска, Джоголь. До об’єктів показу маршруту можуть бути включені: водоспад «Гук Сучавський», Іллінська церква в селі Шепіт (1898 р.) Пам’ятка є одним із найстаріших на Буковині зразків одно купольної культової будівлі.

Також тут було створено природний парк 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів. До території національного природного парку «Черемоський» погоджено в установленому порядку включення 7117,5 гектарів земель, у тому числі 4699 гектарів земель Державного підприємства «Путильське лісогосподарське підприємство», 857 гектарів земель Карпатського державного спеціалізованого лісгоспу АПК, які вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку у постійне користування, і 1561,5 гектара земель Карпатського державного спеціалізованого лісгоспу АПК, що включаються до складу національного природного парку без вилучення у зазначеного лісгоспу.

Серед важливих факторів, що, в залежності від ситуації, можуть негативно або позитивно впливати на стан довкілля області, є стан розвитку сільського зеленого туризму. Розвиток туристичної інфраструктури сприятиме використанню територій та об'єктів природно - заповідного фонду у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних, освітньо-виховних цілях. Позитивним наслідком буде розробка нових туристичних маршрутів та тематичних екскурсій, закладання екологічних навчальних стежок, проведення природоохоронних акцій, розвиток сільського зеленого туризму, організація тематичних екологічних таборів для дітей та молоді.

ВИСНОВКИ:

У роботі розглянуто комплекс питань, пов’язаних із територіальними відмінами, умовами формування та структурою земельних ресурсів на території Путильського району.

У результаті дослідження отримано такі висновки:

Специфіка впливу природно-географічних, соціально-економічних та еколого-географічних чинників, у різних їх поєднаннях, сформувала значні територіальні відміни в структурі сучасного землекористування Путильського району. Констатовано наявність безпосереднього впливу орографічних особливостей певної його території, а саме розміщення в рівнинній передгірській і гірській частинах.

Проведено дослідження компонентної структури земельного фонду Путильського району дає можливість стверджувати що домінуючим видом землекористування є землі лісогосподарського призначення які займають 59859 га., або 67.7 % від його загальної площі. Другим у структурі земельних ресурсів займають землі сільськогосподарського призначення частка яких становить близько 30 % від загалу. На зазначені два види землекористування припадає майже 98 % усіх земель. Частка земель водного фонду становить 1.3% а під житловою забудовою зайнято майже 0.8 %.

На основі проведених досліджень внесено й обґрунтовано пропозиції щодо оптимізації землекористування та вдосконалення механізмі управління земельними ресурсами. Основні з них такі: реорганізація існуючої системи управління земельними відносинами, розв’язання проблем належного фінансування в галузі землеустрою, насамперед, стратегічно важливих її аспектів та реальне завершення земельної реформи в районі. Реалізація цих заходів створить передумови для вдосконалення відносин у землевпорядній галузі та раціональне використання земельних ресурсів.