Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Роль і місце земельного фонду Путильського району в землекористуванні Чернівецької області
Путильський район посідає третє місце з-поміж одиниць адміністративно-територіального устрою за величиною території. Загальна площа земельного фонду станом на 1.01.2014 року становила 88426 гектарів. Район має складну орографічна будову та різноманітні кліматичні умови зумовлені його розташуванням в гірській частині буковинських Карпат. Зазначені характеристики є основними природно-географічними чинниками які вплинули на процеси ґрунтоутворення та формування сучасної структури земельного фонду. Основним видом землекористування є землі лісогосподарського призначення які займають 59859 га., або 67,7 % від його загальної площі. Другим у структурі земельних ресурсів займають землі сільськогосподарського призначення частка яких становить близько 30,0 % від загалу. На зазначені два види землекористування припадає майже 98,0 % усіх земель. Частка земель водного фонду становить 1.3% а під житловою забудовою зайнято майже 0,8 %. Лісогосподарське землекористування становить 23,3 % від загальної площі лісів Чернівецької області це один із найвищих показників. У розподілі земель лісового фонду по території району спостерігається чітка територіальна диференціація. До найбільш заліснених відносяться територія Усть-Путильської (84,7 %), Шепітсткої (81,1 %) та Яблунецької (80,0 %) сільської ради. На три зазначені сільські ради припадає 44,6 % площ земель лісогосподарського призначення. Найменша лісистість на території Дихтинецької (34,4 %), Довгопільської (40,6 %) та Підзахаричівської (49,7 %) сільської ради. Менша залісненість території трьох останніх сільських рад пояснюється їх розташуванням у низькогір’ї Карпат та широкій долині річки Черемоша та Путилки. У структурі сільськогосподарського землекористування переважають традиційно природні сіножаті та пасовища на які припадає понад 67,7 % сільськогосподарських угідь. Найбільша частина земель сільськогосподарського призначення притаманна територіям Дихтинецької (59.6 %), Довгопільської (57,6 %) та Конятинської (47,6 %) сільських рад. Найменше значення показник 13.6 % на території Усть-Путильської сільської ради. За площею земель сільськогосподарського призначення район посідає десяте місце в області при частці 5,5 %. Важливим елементом формування сучасної структури землекористування в районі є землі природоохоронного та рекреаційного призначення частка яких у структурі землекористування становить 9,1 %. Найбільші масиви цієї категорії землі знаходиться на території Шепітської, Плосківської і Усть-Путильської. На зазначені сільські ради припадає 96,5 % усієї площі земель природоохоронного призначення. Рекреаційні землі займають площу 13,404 га (Таблиця 3.1.1 та 3.2.1). Інші категорії земель а саме житлової та громадської забудови промисловості транспотру та зв’язку не займають суттєвої частки загальної структури земельного фонду. На перші припадає 0,79 % на другі 0,26 %. У кожному адміністративному районі досліджуваної області, як яскраво видно з поданих табличних матеріалів, сформувався свій своєрідний природно-ресурсний комплекс, пізнання якого відкриває перспективи вдосконалення регіонального природокористування. Проаналізувавши сучасну структура землекористування в районі можна зробити висновок про те, що вона для даної території є майже оптимальною. У перспективі необхідно врахувати рекреаційно-ресурсний потенціал при тому збільшити частку земель природно-охоронного та рекреаційного призначення, з огляду на те що вони можуть стати основою розвитку туристичної діяльності у перспективі. Однією із проблем, що має екологічні наслідки є дотримання умов чинного законодавства стосовно охоронних зон малих та середніх річок які практично відсутні і використовуються часто під забудовою та стихійним сміттєзвалищем.
Таблиця 3.1.1 Розподіл земельного фонду в межах сільських рад в землекористуванні Путильського району Таблиця 3.2.1
Порівняльна таблиця структури земельного фонду адміністративно-територіальних одиниць в Чернівецькій області Date: 2016-05-13; view: 456; Нарушение авторских прав |