Соціально-економічні чинники формування земельного фонду

Путильський район розташований в південно-західній частині Черніве­цької області. На півдні район межує з Румунією, на заході з Верховинським районом Івано-Франківської області, на північному сході з Вижницьким ра­йоном Чернівецької області.

Протяжність району з півночі на південь рівна 58 км, а з заходу на схід - 24 км. Загальна площа – 88426 га, що складає 9,1% площі Черніве­цької області. Селище міського типу Путила – адміністративний центр району, розміщена в долині р. Путила, за 45 км від залізничної станції Вижниця і в 177 км від обласного центру м. Чернівці [13].

Кількість наявного населення станом на 1.01.2014р. становила 25715 осіб. За кількістю населення з-поміж сільських рад найбільш заселеними є Селятинська 2163 осіб, Довгопільська 2140 осіб, Киселицька 2115 осіб, Розтоківська 2068 осіб, Сергіївська 2035 та Дихтинецька 2031 осіб сільські ради, найменш заселеними територіями є Плосківська (1032 особи), Усть-Путильська (1074 особи), Шепітська (1102 особи), та Яблунецька (1116 осіб) сільські ради. Станом на 1 січня 2001 року щільність населення в районі на 1 км² становило 29,1 особи.

Рис. 2.2.1 Порівняльна діаграма щільністі населення в розрізі місцевих рад Путильського району(осіб/км²)

На процеси народжуваності в області впливає комплекс соціальних, економічних та екологічних чинників. Із-поміж яких передусім, рівень добробуту, умови працевлаштування, незабезпеченість житлом, переважання малозабезпечених сімей, що в свою чергу визначаються складністю соціально-економічної ситуації в районі [14].

Путильський район – відносно одно-етнічний. За даними перепису 2001 р. на території району проживають представники 4 національностей та народностей. корінним насе­ленням району є українці: 99,3% від постійно проживаючого населення. Друга за чисельністю національність району – росіяни (0,4%), на третьому і четвертому місці за чисельністю є румуни (0,1%) та молдавани (0,1%).

У січні – травні 2011 року в середньому було зайнято у різних галузях господарства району 4,6 тис. осіб (35,4% до загальної кількості працездатного населення), в тому числі:

- у сфері освіти – 1,0 тис. осіб, або 21,7% до загальної кількості зайнятих;

- у сфері медицини – 0,4 тис. осіб, або 8,7%;

- у сфері культури – 0,1 тис. осіб, або 2,2%;

- у державній службі – 0,8 тис. осіб, або 17,4%;

- зареєстровані суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які здійснювали діяльність – 0,7тис.осіб, або 15,2%;

- за договорами цивільно-правового характеру для роботи залучалося близько 0,1 тис. осіб, або 2,2%;

- решта – 1,5 тис. осіб (32,6%)– працюють на підприємствах та в організаціях.

Інша частина працездатного населення в силу певних причин не може або не хоче працювати. Це:

- безробітні, які зареєстровані у районному центрі зайнятості – 0,7 тис. осіб;

- мами, які виховують дітей до виповнення ними 3-х років – 1,2 тис. осіб;

- особи, які здійснюють догляд за хворими та престарілими – 0,2 тис. осіб;

- домогосподарки та члени особистих селянських господарств;

- особи, які перебувають на заробітках за кордоном.

На підставі викладеного можна розрахувати показник навантаження на одного працівника, в залежності від частки населення зайнятого продуктивною працею, який показує, що одна особа, зайнята продуктивною працею, повинна зробити матеріальні блага для 57 осіб [15].

Наслідком деформованої структури зайнятості населення є практично всі наші соціально-економічні проблеми, такі як мізерні доходи, висока вартість товарів і послуг, низька конкурентно-спроможність товарів, катастрофічне зношення основних фондів, плачевний стан фінансування медицини, освіти, науки, а також відсутність інвестування.

Основне заняття населення краю як і колись, так і тепер – тваринництво, лісове господарство, народні ремесла. Особливістю тваринництва є відгінний випас худоби на високогірних пасовищах – полонинах з травня по вересня.

Складний гірський рельєф дозволяє розвивати переважно тваринництво, лісопереробну і харчову промисловість. Деревообробна промисловість є однією з провідних галузей господарського комплексу Путильського району.

В районі переробляється біля 50 відсотків заготовленої деревини, решта реалізується як сировина для меблевих та целюлозно-паперових підприємств України та експортується.

Район багатий на цегельно-черепичну сировину, поклади мармуру, джерела мінеральних вод, родовища яких виявлені в селі Довгопілля, смт Путилі та в селі Сарата.