РОЗДІЛ 1.Система показників статистики рослинництва

ПЛАН

Вступ……………………………………………………………………..

Розділ 1.Система показників статистики рослинництва……………..

Розділ 2.Статистична оцінка показників продукції рослинництва та факторів, що їх формують…………………………………………………………

2.1 Статистичні групування та їх види………………………………..

2.2 Ряди розподілу та їх графічне зображення. Аналіз рядів розподілу.

ВСТУП

Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі. Оволодіння методами статистичного вимірювання й аналізу складних суспільних явищ – невід’ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів і менеджерів. Надмірна централізація статистики в минулому сприяла формуванню відомчої монополії на збір і обробку інформації, позбавляла статистичні органи аналізу та контролю.

Сільське господарство є однією з найголовніших галузей народного господарства, тому для забезпечення подальшого оптимального розвитку цієї галузі необхідно здійснювати статистичні дослідження та проводити їх аналіз. В статистиці сільського господарства виділяють статистику рослинництва, адже рослинництво є однією з основних галузей сільського господарства, що пов’язано з обробкою землі і вирощуванням сільськогосподарських рослин. У зв’язку з цим є особливо важливим здійснення економіко-статистичного аналізу, який передбачено у даній курсовій роботі. При цьому аналізі застосовують ряд статистичних методів. Для аналізу даних у статистиці широко застосовують метод групувань. Основою будь-якого групування є ряд розподілу. Для вивчення впливу окремих факторів (в нашому випадку підвищення рівня спеціалізації та фондозабезпеченості на окупність витрат) широко застосовують аналітичні групування.

При визначенні впливу різних факторів застосовуються кореляційний аналіз. При цьому використовують не прості, а багатофакторні моделі кореляційного аналізу. Оволодіння даними методами статистичного аналізу має дати студенту перші навички самостійної роботи з масовими статистичними даними у майбутній практичній чи науковій діяльності

Статистика — суспільна наука, яка вивчає кількісний бік якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру та розподіл, розміщення у просторі, напрям і швидкість змін у часі, тенденції та закономірності перебігу, щільність взаємозв’язків і взаємо-залежностей. Кількісний бік будь-якого суспільного явища нерозривно пов’язаний з його якісними аспектами, бо кількісна розмірність не існує без якісної визначеності. Завдання статистичного дослідження полягає у відшуканні узагальнюючих показників і встановленні закономірностей суспільного життя, які виявляються лише в певній множині.

Явища суспільного життя динамічні, їм притаманні безперервні зміни і розвиток. Протягом певного періоду змінюються розміри явищ, співвідношення і пропорції. Усе це означає, що кількісний бік суспільних явищ статистика вивчає в конкретних умовах простору і часу.

Дана курсова робота присвячується вивченню урожайності озимого ячміню та факторів, що на неї впливають. Так об’єктами мого дослідження виступають: урожайність озимого ячміню, якість ґрунту та внесення мінеральних добрив. Метою даного курсового проекту є показати взаємозв’язок урожайності озимого ячміню від кількості внесених мінеральних добрив та якості ґрунту. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему статистичних показників являється завданням даного курсового проекту.

РОЗДІЛ 1.Система показників статистики рослинництва

Сільське господарство є однією із найважливіших галузей народного господарства України. Частка сільського господарства становить 15% ВВП, більше 20-ти% національного доходу, в аграрній сфері працює понад 20% зайнятого населення, використовується 25% основних засобів. В аграрному секторі виробляються продукти харчування для населення, сировина для переробної промисловості, забезпечуються інші потреби суспільства. Попит населення на товари народного споживання на 75% покривається за рахунок цієї галузі економіки.

Рослинництво – одна із основних галузей сільськогосподарського виробництва, що зайнята вирощуванням, переробкою та зберіганням сільськогосподарських культур. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, крім того, ця галузь є джерелом кормової бази для тваринництва, а також виробництва промислової і лікарської сировини. Важливим напрямом розвитку рослинництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку селекції, впровадження нових форм господарювання та організації виробництва, поглиблення, освоєння передового досвіду та прогресивних технологій вирощування, поліпшення агрономічної роботи і технологічного обслуговування. В успішному розвитку рослинництва важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно відображати стан і розвиток цієї галузі.

Діяльність керівників і спеціалістів рослинницьких галузей пов¢язана із збиранням, розробкою і аналізом статистичних матеріалів. Залежно від розв¢язуваних завдань і умов виробництва керівники і спеціалісти найчастіше вивчають внутрішньогосподарські сукупності і явища. Об¢єктом їх спостереження можуть бути результати грунтів, підсумки роботи трудових колективів, дані використання виробничих потужностей. Для прийняття управлінських рішень треба систематично вивчати внутрішньогосподарські сукупності, своєчасно виявляти відхилення від планових завдань, вживати заходів для забезпечення нормального ходу господарських процесів.

Предметом статистики сільського господарства загалом і статистики рослинництва зокрема є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів в сільському господарстві у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною.

Головними завданнями статистики рослинництва є:

- створення системи натуральних і вартісних показників галузі на основі первинного обліку і вибіркового спостереження;

- визначення оптимальних співвідношень між посівими площами і урожайністю культур;

- виявлення резервів збільшення виробництва продукції і підвищення ефективності галузі;

- вивчення впливу форм господарювання на розвиток виробництва;

- характеристика стану рослинництва по різних господарствах, районах, регіонах;

- збір даних про стан і розвиток рослинництва;

- оцінка виконання планів і програм розвитку рослинництва;

- вивчення динаміки показників рослинництва;

- аналіз факторів і результатів розвитку сільського господарства;

- публікація статистичних даних про стан і розвиток рослинництва;

- вдосконалення статистичного інструментарію.

Для того, щоб проводити статистичне дослідження, треба мати певний план, який допомагав би у процесі дослідження. Для цього у статистиці застосовується методологія (комплекс методів і засобів). Метод статистики ґрунтується на поєднанні синтезу і аналізу: з одного боку, вивчає окремі частини явища, а з іншого - узагальнює дані по всіх частинах.

Будь-яке статистичне дослідження проходить чотири етапи:

1.Збір первинної інформації шляхом реєстрації фактів.

2.Систематизація і групування даних.

3.Перехід до показників у формі відносних чи середніх величин.

4.Аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей.

У статистиці розглядаються такі методи:

a. Методи вивчення варіації;

b. Методи диференціації й сталості;

c. Методи швидкості й інтенсивності розвитку;

d. Регресійні моделі;

e. Узагальнюючі індекси.

Урожайність визначають як по окремих культурах, так і по групах їх, наприклад, зернових, овочевих.

По групах однорідних культур (зернових, овочевих та ін.) визначають середню зважену урожайність за формулою:

= де, - — площа посіву і урожайність окремих культур;

По групах різнорідних культур (технічні), а також по всіх культурах разом обчислюють середній вихід продукції з 1 га посіву у вартісному вираженні за формулою валового збору урожаю з площі насаджень у плодоносному віці на площу насаджень у цьому самому віці:

,

де - вихід продукції з 1 га посіву груп культур у грошовому виразі, який дорівнює врожайності , помноженій на ціну одиниці продукції тобто

; причому використовуються порівнянні ціни; , - площа посіву і питома вага окремих груп культур у загальній площі посіву. Динаміку натуральних показників продукції рослинництва вивчають на основі побудови і аналізу відповідних рядів динаміки. Для побудови і аналізу рядів динаміки посівних площ сільськогосподарських культур потрібні щорічні дані, а посівних площ багаторічних насаджень, урожайності і їх валового збору, а також урожайності і валового збору всіх сільськогосподарських культур — щорічно і середні за рік. Ряди динаміки наведені у статистичних збірниках.

На основі таких рядів динаміки обчислюють:

1)Абсолютний приріст - являє собою різницю між двома рівнями, один з яких взято за базу порівняння. Він показує, на скільки одиниць кожен даний рівень відрізняється від рівня, взятого за базу порівняння. Абсолютний приріст може мати додатний або від'ємний знак. Якщо наступний рівень ряду динаміки більший за попередній, то абсолютний приріст буде мати знак "плюс", якщо менше - знак "мінус".

Формула базисного абсолютного приросту:

, де – базисний період;

Формула абсолютного ланцюгового приросту:

; ,

де - базисний період, , - данні звітного періоду;

2) Темп (коефіцієнт) зростання (К) - це відношення двох рівнів, один з яких взято за базу порівняння. Темп зростання характеризує відносну швидкість зміни явища і показує у скільки разів кожний даний рівень більший або менший рівня, який взято за базу порівняння. Він може бути виражений у вигляді коефіцієнтів або процентів. Темп зростання, виражений у процентах, називають процентом зростання. Величина темпу зростання буде більшою від одиниці, якщо рівень щодо бази порівняння зростає, і меншою за одиницю, якщо рівень щодо бази порівняння зменшується.

; ;

3) Темп приросту – це показник ряду динаміки, який показує на скільки % змінився поточний рівень показника, порівняно з попереднім або базовим періодом. Формула ланцюгового темпу приросту:

Формула базисного темпу приросту:

,

де , ю

Так само розраховується показник середньорічних темпів приросту, лише у формулі коефіцієнти зростання замінюються коефіцієнтами приросту.

Для оцінки змін величин натуральних показників продукції рослинництва за тривалий період застосовують:

1) прийом укрупнення періодів – його суть полягає в тому що середні рівні ряду динаміки за короткі інтервали (рік, місяць,день), що зазнають випадкових коливань замінюють узагальненим (зазвичай середнім значенням) за тривалий період:

2) згладжування за допомогою ковзної середньої – також ґрунтується на укрупненні періодів і він полягає в тому,що суть визначення ковзних середніх полягає в тому що склад періоду постійно змінюється, тобто відбувається зсув на одну дату при збереженні постійного інтервалу.

При аналізах динаміки або виконання плану посівних площ, валового збору і урожайності широко застосовують індексний метод. Статистичні індекси – це відносні величини, які одержують результаті порівняння складових економічних явищ утворених з різнорідних об'єктів, що не підлягають безпосередньому підсумуванню.

При ньому використовують індекси:

1)індивідуальні – індекси,що виражають співвідношення простих одиничних показників;

2)загальні – індекси,що характеризують зміну певного показника вцілому по будь-якій складній сукупності;

3)агрегатні – індекси які є узагальнюючими показниками динаміки і співвідношення рівня показників.

4)середніх величин - знаходиться як співвідношення середніх величин поточного і базисного періодів.

Зміни посівних площ, валового збору і урожайності по окремих культурах вивчають за допомогою індивідуальних індексів.

Індекс середньої урожайності в процесі аналізу розкладають на середній індекс урожайності Iy, який характеризує зміну середньої урожайності за рахунок зміни урожайності окремих культур або в окремих господарствах, і на індекс структури посівів Id, який характеризує зміну середньої урожайності за рахунок змін структури посівних площ, тобто;

Зміни валового збору в абсолютному виразі .з внаслідок зміни загальної площі посівів обчислюють за формулою:

,

середньої урожайності:

Зауважимо, що = + внаслідок зміни урожайності кожної культури або в кожному господарстві.

Для визначення абсолютних і відносних розмірів валового збору по групі однорідних культур або окремої культури по групі господарств можна застосувати таку систему взаємозв'язаних індексів:

Індекс = Індекс валового збору урожайності * структури посівів * розмірів загальних посівів.

Зміни валового збору у відносному вираженні за рахунок того чи іншого фактора визначають обчисленням відповідного індексу, а абсолютні величини змін валового збору за рахунок даного фактора — як різницю чисельника і знаменника відповідного індексу.