Литературна група «Гарт» (1923 р.). Сидять зліва направо: В.Сосюра, В.Блакитний, В.Поліщук, М.Йогансен. Стоять: М.Хвильовий, В.Коряк, В. Радиш 13 page

1979. Педченко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1980. Педченко – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

1981. Пеко – керівник партизанського загону, що воював з німцями (1918 рр.).

1982. Пелипенко – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1983. Пентанова – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1984. Перевозник – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1985. Перевозніков – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1986. Перевознікова – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

1987. Переяславець Леонтій – підпрапорний, у 1739 р. маєток с. Левківка.

1988. Переяславцев Аполлон Якимович (1780 р.н.) – унтер-офіцер Харківського драгунського полку з 1797 р., маєток сл. Левківка.

1989. Переяславцев Яким Трофимович – підпоручик, маєток у с. Купчинівці (з братом Федором, колезьким асесором), також з 1785 р. у Левківці – рибні ставки на озерах Білому, Глибокому, Лозуватому.

1990. Перлик – один з ватажків повстанського руху на Ізюмщині, мав загін у 26 шабель, розгромлений влітку 1921 р.

1991. Перов – ізюмський повитовий ісправник на 1867 р.

1992. Перша Євдикия Мокіївна – на поч. ХХ ст. власниця бакалійного магазину, с. Маяки.

1993. Пестич Михайло – осавул Ізюмського полку на 1711 р.

1994. Пестов Профірій Порфирійович – статський радник, директор Ізюмського реального училища на 1887 р.

1995. Петерс Петро Яковлевич – селянин, власник хут. Бички в Прелестненській волости Ізюмського повіту. В 1894 р. побудував власний паровий млин.

1996. Петраков – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

1997. Петрекеєв – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

1998. Петренко Михайло Миколайович (1817, Слов’янськ Ізюмського повіту – †1862, Лебедин) – походив з роду збіднілих дворян, що мешкали на околиці Слов’янська. Прапрадід – Данило Петрович Петренко (1687 р. н.) був козаком торської сотні Ізюмського козацького полку. Виріс в українському оточенні, з дитинства слухав розповіді про історичне минуле України, козаччину, набіги турок і татар, сам почав писати вірші українською мовою. У 1836 – 1841 рр. навчався у Харківському універсітеті на юридичному факультеті. Серед його викладачів – П.П. Гулак-Артемовський, М.І. Костомаров, І.І. Срезневський, А.Л. Метлинський. Останній у листі до Срезневського зазначив ”тут з’являється поет істинний, не рівня нам, без роду і племені, такий собі Петренко...”. У матеріалах справи Кирило-Мефодієвського товариства прізвище Петренка згадується поруч прізвища Т.Шевченка, з яким ізюмський поет знайомий був особисто. З 1841 р. і до смерті він – на державній службі. Приймав участь у Кримській війні 1853-1856 рр., нагороджений медаллю.

1999. Петренко Михайло – колезький реєстратор, чиновник у м.Ізюм на 1810 р.

2000. Петренко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

2001. Петренко – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

2002. Петров – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

2003. Петров – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

2004. Петров – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

2005. Петров – міщанин м. Ізюм на 1890 р. (прізвище зустрічається 2 рази)

2006. Петров – член ізюмського ревкому (поч. 1920 р.), одночасно – повіткому КП(б)У

2007. Петрова Марія – дружина губ. секретаря, поміщиця, сл. Барвінкова Ізюмського повіту.

2008. Петрорушенко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2009. Петрушенко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2010. Пештич Іван Михайлович – підпрапорний, маєток с. Ольховий Ріг (За: «Перепись слободских полков гвардии майора Хрущева 1732 года»).

2011. Пештич Микола Петрович – поміщик, похований в с. Ольховий Рог Ізюмського повіту.

2012. Пештич Михайло Іванович – осавул Ізюмського полку. На поч. XVIII ст. заснував с. Ольхович Ріг на р. Сіверський Дінець. У 1745 р. побудував тут церкву Архістратига Михаїла. Дружина Марія Федорівна (другий чоловік майор Федір Кирилов), діти: прапорщик Петро (діти колезький реєстратор Андрій, вахмістр Дмитро і Анастасія), сотник Іван.

2013. Пештич Федір – маєток с. Балакліївка (За: «Перепись слободских полков гвардии майора Хрущева 1732 года»).

2014. Пештич Яков – поручик, на 1828 р. маєток сл. Вербівка. Син Володимир.

2015. Пивоварав Іван Олександрович – міщанин, член Управи м. Слов’янськ на 1887 р.

2016. Пивоваров Костянтин Максимович – Петровське, церква Преображенська Ізюмський 3-й округ 1908 псаломщик

2017. Пивоваров Михайло Іванович – на поч. ХХ ст. власник бакалійного магазину, сл. Білянська.

2018. Пивоваров – купець міста Слов’янськ згідно 9 ревізії від 22.10.1850 р.

2019. Пилипенко – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р. Гласний міської Думи на 1845 р.

2020. Пипновський Андрій – мешканець сл. Маяки. У 1740 р. подарував маяцькій Покровській церкві напрестольне Євангеліє. Дружина Ганна.

2021. Писаренко – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

2022. Писаренко – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2023. Підколодна – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2024. Підлужня – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

2025. Пікуль – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

2026. Піхтірєва – казенна селянка, мешканка м. Ізюм на 1890 р.

2027. План Лазар Мойсейович – на поч. ХХ ст. власник аптеки у Ізюмі.

2028. Плетньов Степан Петрович – колезький секретар, на 1885 р. управляючий акцизними зборами м. Ізюм

2029. Плешань – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

2030. Плєщеєв Іван Іванович – титулярний радник, почесний мировий суддя Ізюмського повіту на 1887 р.

2031. Плещеєв Іван Петрович – колезький асесор,поміщик, с. Богодарово Ізюмського повіту на 1858 р. (нині Барвінківщина), де 1852 р. побудував на власні кошти (з поміщиков В. Г. Фідлером) храм Св. вмч цариці Олександри. Ікони храму малював академік М. А. Майков, тут зберігалась колекція монет І. П. Плещеєва, книги «Синопсис» (1617 р.) і «Опис Чорногорського народу» (1776 р.) та срібний ковш – подарунок імп. Єлизавети. Мав кам’яний палац у класичному стилі, великий парк, у маєтку с. Богданівське мав на 1845 р. 2000 мериносних овець. Дружина Олександра Федорівна, діти: Анна (1821 р. н.), Неоніла (1824 р. н.), Олександр (1824 р. н.), Віра (1827 р. н.), Федір (1827 р. н.), Петро (1830 р. н.), Іван (1836 р. н.), Андрій (1838 р. н.), Софія (1839 р. н.).

2032. Плещеев Петро Іванович – в 1905 р. маєток в с. Богодаровка Ізюмського повіту.

2033. Плішань – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2034. Плішанєв – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2035. Плинда – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

2036. Плоскоголовий – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

2037. Плюхін – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2038. Побединський – міщанин Ізюмського повіту на 1884 р.

2039. Повєткін – власник пекарні (поч. ХХ ст.).

2040. Погребняк – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2041. Погребнякова – міщанка м. Ізюм на 1890 р.

2042. Погорєлов Павло Іванович – на поч. ХХ ст. власник водяного млина, с. Маяки.

2043. Погорілов – казенний селянин, мешканець м. Ізюм на 1890 р.

2044. Погорлевський Іоасаф (1740 – †1814) – протоієрей, предстоятель Преображенського собору у 1783 – 1814 рр. Син салтівського священника, за відмінне навчання у Харківському колегіумі отримав прізвище Погорлевський. З 1770 р. служив на місці батька, по тому переведений до Білгорода до кафедрального собору. У 1783 р. став соборним протоієреєм у Ізюмі, очолив Духовне правління, відкрив школу при соборі.

2045. Подгурський Олександр Іванович – на 1906 р. маєток у с Богданівка (834 дес.).

2046. Подзоров П. Т. – інціціатор встановлення пам’ятного знаку борцям за революцію на Крем’янці у 1924 р.

2047. Подколзін Андріян – з 1746 р. – сотник Кам’янської сотні Ізюмського полку.

2048. Подольська – міщанка міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

2049. Подольский – ротмістр Ізюмського гусарського полку, з листопада 1917 останній керівник полку у Імператорській армії.

2050. Подольский Іван Фортунатович (1842 р.н.) – губернський секретар, пристав 3 стану Ізюмського повіту з 1881 р., з дворян. С 1872 р. закінчив Харківське ветеринарне училище, з 1874 р. дільничний доглядач м. Харкова, колезький реєстратор. Одружений на доньці купця Катерині Дмитрівні. Діти: Олександр (27.08.1881), Микола (9.08.1883), Володимир (1.12.1885).

2051. Подушко Зиновій (1887, Очеретин, Ізюмський пов., Харківська губ. - †1963, Лодзь, Польща), маляр-пейзажист, закінчив Київ. Художнє Училище і Петербурзьку Академію Мистецтв (у майстерні Я.Ціонґлінського). З 1919 р. живе в Польщі (у м. Лодзі). Твори: «Вітряк», «У степу», «Гайдамаки вечеряють», «Захід сонця», «Лани збіжжя», «Оранка», «Старий млин» та ін.

2052. Познанський Василь (? – †1738 р.) – священник Миколаївської церкви, помер від чуми 1738 р.

2053. Поклонський Олександр Григорович – дворянин, бухгалтер Ізюмського земства на 1887 р.

2054. Поколодний – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

2055. Покровський – міщанин м. Ізюм на 1890 р.

2056. Полішун – міщанин міста Ізюм згідно 9 ревізії від 26.10.1850 р.

2057. Полницький Павло Іванович – Пашковка, церква Івано-Предтечевська Ізюмський 4-й округ 1908 священик

2058. Полтавцев Василь Павлович – Петровське, церква Преображенська Ізюмський 3-й округ 1908 священик.

Полтавцев Костянтин Васильович – Студенок, церква Введенська Ізюмський 2 -й округ 1908 диякон.