Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характерні особливості Мінойської цивілізації в III-II тис. до н. е





Час виникнення мінойской цивілізації — рубіж III—II тисячоліть до н. е., або кінець епохи ранньої бронзи. До цього моменту Критська культура не виділялася на загальному фоні прадавніх культур Егейського світу. Епоха неоліту, так само як і епоха ранньої бронзи (VI—III тис. до н. е.), що змінила її, була в історії Крита часом поступового, відносно спокійного накопичення сил перед вирішальним стрибком на новий ступінь громадського розвитку. Що ж підготувало цей стрибок? В першу чергу, безумовно, розвиток і вдосконалення продуктивних сил Критського суспільства. Ще на початку III тисячоліття до н. е. на Криті було освоєно виробництво міді, а потім і бронзи. Бронзові знаряддя праці і зброя поступово витісняли аналогічні вироби з каменю. Важливі зміни відбуваються в цей період в сільському господарстві Крита. Його основою тепер стає землеробство нового полікультурного типу, орієнтоване на вирощування трьох головних сільськогосподарських культур, в тому або іншому ступені характерних для усього Середземноморського регіону, а саме: злакових (головним чином ячменю), винограду і оливи. (Так звана середземноморська тріада.) Результатом усіх цих економічних зрушень було зростання продуктивності землеробської праці і збільшення маси надмірного продукту. На цій основі в окремих громадах стали створюватися резервні фонди сільськогосподарських продуктів, за рахунок яких не лише покривалася нестача продовольства в неврожайні роки, але і забезпечувалися харчуванням люди, не зайняті безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, наприклад фахівці-ремісники. Таким чином, уперше зробилося можливим відділення ремесла від сільського господарства і почала розвиватися професійна спеціалізація в різних галузях ремісничого виробництва. Про високий рівень професійної майстерності, досягнутий мінойскими ремісниками вже в другій половині III тисячоліття до н. е., свідчать знахідки ювелірних виробів, посудин, виточених з каменю, що відносяться до цього часу. У кінці того самого періоду на Криті став відомий гончарний круг, що дозволив добитися великого прогресу у виробництві кераміки.
В той самий час відома частина громадських резервних фондів могла використовуватися для міжгромадного і міжплемінного обміну. Розвиток торгівлі на Криті, як і взагалі в Егейському басейні, був тісно пов’язаний з розвитком мореплавання. Не випадково майже усі відомі нам Критські поселення розташовувалися або прямо на морському узбережжі, або де-небудь неподалік від нього. Опанувавши мистецтво навігації, мешканці Крита вже у III тисячолітті до н. е. вступають в тісні контакти з населенням островів Кікладського архіпелагу, проникають в прибережні райони материкової Греції і Малої Азії, добираються до Сирії і Єгипту. Подібно до інших морських народів старовини, Критяни охоче поєднували заняття торгівлею і рибальством з піратством. Економічне процвітання Крита в III—II тисячоліттях до н. е. неабиякою мірою залежало від цих трьох джерел збагачення.
Прогрес Критської економіки в епоху ранньої бронзи сприяв швидкому зростанню населення в найбільш родючих районах острова. Про це свідчить поява безлічі нових поселень, що особливо прискорилася у кінці III — початку II тисячоліття до н. е. Більшість з них розміщувалися в східній частині Крита і на великій центральній рівнині (район Кносса і Феста). Одночасно йде інтенсивний процес соціального розшарування Критського суспільства. Усередині окремих громад виділяється впливовий прошарок знаті. До її складу входять в основному родові вожді і жерці. Усі ці люди були звільнені від безпосередньої участі в продуктивній діяльності і займали привілейоване положення порівняно з масою рядових общинників. На іншому полюсі тієї ж соціальної системи з’являються раби, головним чином з числа захоплених в полон небагатьох чужоземців. У цей же період на Криті починають складатися і нові форми політичних відносин. Сильніші і багатолюдніші громади підпорядковують собі своїх не таких могутніх сусідів, примушують їх платити данину і обкладають всякими іншими повинностями. Вже існуючі племена і племінні союзи внутрішньо консолідуються, набуваючи чіткішу політичну організацію. Закономірним підсумком усіх цих процесів стало утворення на рубежі III—II тисячоліть перших «палацових» держав, що сталося майже одночасно в різних районах Крита.

Як вважають багато учених, на Криті існувала особлива форма царської влади, відома в науці під ім’ям «теократії» (один з різновидів монархії, при якій світська і духовна влада належать одній і тій самій особі). Особа царя вважалася «священною і недоторканною». Навіть споглядання його було заборонене «простим смертним». Так можна пояснити досить дивна, на перший погляд, обставину, що серед витворів мінойського мистецтва немає жодного, який можна було б з упевненістю визнати зображенням царської персони. Усе життя царя і його домочадців було найсуворішим чином регламентована і піднята на рівень релігійного ритуалу. Царі Кносса не просто жили і правили. Вони священнодіяли.

Date: 2016-05-15; view: 1172; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию