Розстрочення та відстрочення податкових (грошових) зобов’язань та податкового боргу

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному у Податковому кодексі України (120% від облікової ставки НБУ за кожен день користування). Встановлення розміру процентів, який дорівнює розміру пені, що нараховується на суму непогашеного у строк податкового зобов’язання, є компенсацією втрат відповідного бюджету від несвоєчасного надходження сум податкових зобов’язань.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. При цьому платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

– переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

– аналізу фінансового стану;

– графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

– розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з Переліком обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, затвердженим КМУ відповідно до Податкового кодексу України, підставами для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, зокрема, є такі:

1. Загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі – підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, який проводиться контролюючим органом;

2. Сезонний характер виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг) заявником – підтверджується документом, який посвідчує, що в загальному обсязі доходу від реалізації частину доходу отримано в результаті провадження видів діяльності, включених до Списку сезонних робіт і сезонних галузей;

3. Виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, яка призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду, – підтверджується документами, які посвідчують здійснення заявником такої реорганізації з розрахунками її впливу на ефективність виробництва та рівень його прибутковості.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Відповідно до Постанови КМУ від 27.12.10 р. № 1235 підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана надзвичайними погодними умовами та стихійним лихом (буревій, буря, повінь тощо) або непередбаченими ситуаціями, які відбуваються незалежно від волі та бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками, починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який затверджує рішення про розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше строку закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

Ø Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - без обмежень суми;

Ø Головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів д- Центральний офіс з обслуговування великих платників податків – на суму не більше 3 млн гривень;

Ø Державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, об'єднані державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників податків - на суму не більше 300 тис. гривень.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу приймається у такому порядку:

Ø стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником контролюючого органу (його заступником);

Ø стосовно місцевих податків і зборів – керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення).

За результатами розгляду керівник (заступник керівника) контролюючого органу державної протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного контролюючого органу;

- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі за відсутності відповідних підстав та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених в нормативно-правових документах.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається контролюючим органом вищого рівня, контролюючий орган за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу контролюючого органу вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Таке рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для контролюючого органу. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) приймається контролюючим органом вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для контролюючого органу за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу)), третій - для контролюючого органу, який приймає рішення.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення контролюючий орган за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Строк дії договору починається з дати його підписання.

Договори про розстрочення, відстрочення можуть бути достроково розірвані:

1. з ініціативи платника податків – при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов’язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов’язання або податкового боргу, щодо яких була досягнена домовленість про розстрочення, відстрочення;

2. з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

Ø з’ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою;

Ø платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов’язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

Ø платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу.

З метою гарантування можливості погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу майно платника податків перебуває в податковій заставі.

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Питання для самоперевірки:

1. Що являє собою податкова звітність?

2. Хто може здійснювати податкову звітність?

3. В якому вигляді та якими способами може подаватись податкова звітність і до яких органів?

4. Назвіть звітні податкові періоди та терміни подання податкової звітності.

5. За яких умов податкова звітність вважається прийнятою контролюючим органом?

6. Які вимоги висуваються до підтвердження даних податкової звітності?

7. Охарактеризуйте шляхи внесення змін до податкової звітності.

8. Що розуміють під розстроченням та відстроченням податкових (грошових) зобов’язань?

9. Назвіть підстави для розстрочення та відстрочення податкових (грошових) зобов’язань.

Рекомендована література: [11; 19; 23; 34; 37; 38].