Гроші: становлення і еволюція

На ранніх етапах розвитку людства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Гроші стали найважливішим винаходом в історії людської цивілізації. Перші гроші не були схожі на сучасні. Набагато пізніше з’явилися металеві гроші. Монети почаливперше чеканити в VII ст. до Р.Х. в Лідії (тер. сучасної Туреччини).

Монета – зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, що узаконений державою як засіб обігу.

Білонна монета - розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку.

Паперові гроші -це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на їхнє виготовлення незначні, але мають купівельну спроможність.

Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична концепція пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів. Вона панувала до XVIII ст.

Еволюційна концепція, яка вперше буласформульована А. Смітом і Д. Рікардо, а потім розвинута К. Марксом виглядає більш переконливо. Вони аргументовано довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва, обміну і послідовної зміни форм вартості (проста або одинична, повна або розгорнута, загальна, грошова).

Теорії грошей. Деякі теорії грошейзародилися ще уXVII-XVIII ст. Основні з них – металева, номіналістична і кількісна.

Металева полягає у тому, що золото й срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну. Представники: Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе.

Номіналістична. Дж. Берклі, Дж. Стюарт вважали гроші суто умовними знаками, номінальними одиницями розрахунків, що встановлені державною владою.

Засновники кількісної теорії - Дж. Локк, Д. Юм, Ш. Монтеск’є - стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу.

Сучасні окремі західні економісти визначають сутність грошей, виходячи з їхніх функцій. Вони стверджують, що грошима може бути все, що визначене людьми за гроші та виконує їх функції (К. МакКоннелл, С. Брю).

Функції грошей.

Для того, щоб бути універсальним платіжним засобом, гроші повинні виконувати 5 важливих економічних функцій:

1. Гроші є мірою вартості – стандарт, через який виражається вартість всіх інших товарів і послуг.

2. Гроші - засіб обігу. При натуральному або бартерному обміні бажаючий укласти угоду має знайти того, хто не просто хоче взяти товар, але і готовий в обмін запропонувати саме те, що потрібно (Т-Т). В умовах же грошового обігу можна продати товар будь-якому бажаючому, а потім купити необхідне у будь-якого продавця, це стає можливим завдяки використанню грошей (Т-Г-Т).

3. Гроші як засіб платежу. Полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

4. Гроші як засіб нагромадження скарбів. Гроші, що виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній «плоті» (паперові, металеві гроші, а також ювелірні вироби, предмети розкоші, золото).

5. Світові гроші. Полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, що пов’язані з розрахунками за зовнішньо-торгівельними операціями та ін. угодами. Спочатку цю функцію виконувало тільки золото, потім ЕКЮ, в сучасних умовах Євро та американські долари. Але золотовалютні резерви має кожна країна.

Гроші - законний платіжний засіб. Грошима може бути будь-як товар (загальний еквівалент), що приймається як оплата за товари і послуги на території всієї країни.

Грошовий обіг - головна система економіки, від успішного функціонування якої залежать господарська активність, економічне зростання, благополуччя суспільства тощо.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем ринкових цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

де КГ - кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ - сума цін товарів, реалізованих протягом року; К - сума цін товарів, про даних у кредит; П - платежі за кредити минулого року; ВП - платежі, які взаємно погашаються; О - швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

Американський економіст І. Фішер запропонував так визначати грошову масу:

MV = PQ,

де M – маса грошей в обігу; V – середня швидкість обігу грошей; P – середні рівень цін на товари та послуги; Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

Сучасні види грошей. Фінансова статистика виділяє два види грошового обігу - готівковий та безготівковий.