У який колір гемосидерин зафарбовує шкіру при крововиливі ?

жовтий
1114. Садно - це:

- механічне ушкодження поверхневих прошарків шкіри або слизової оболонки; [100]
1115. Як називається рана, при одержанні котрої відбулося розчавлювання і розриви тканин?

розтрощена
1116. Чи бувають поразки шкіри при лейкоплакії?

ні
1117. Які спеціальні методи дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу "кандідозний стоматит"?

- кількісне визначення грибів роду Кандіда [100]
1118. Призначення яких препаратів можна вважати етіотропним при кандідозі?

- амфотерицин В, канестон, капрілат амонію, леворин [100]
1119. Справжній чорний волосатий язик відрізняється від хибного:

- наявністю вираженої гіперплазії ниткоподібних пиптиків [100]
1120. Збільшення губ (особливо верхньої), парез лицьового нерва і складчастий язик характерні для:

- синдрома Мелькерсона-Розенталя [100]
1121. Який розмір фізіологічної рухливості зубів?

- 0,01-0,03 мм [100]
1122. Які морфологічні структури забезпечують амортизуючу функцію періодонта?

судини
1123. Які морфологічні структури забезпечують амортизуючу функцію пародонта?

- проміжна тканинна рідина [100]
1124. Основний механізм фармакологічної дії пентоксилу і метацилу:

- стимуляція лейкопоезу і розмноження клітин [100]
1125. Основний механізм фармакологічної дії пентоксилу і метацилу:

- сприяє виробітку антитіл [100]
1126. Чи підвищують вітаміни А та С усталеність організму до інфекції?

так
1127. Чи володіють вітаміни В1, В2, В6 антигеморрагічною дією?

ні
1128. Потрібно чи диференціювати декубітальну виразку з туберкульозною поразкою?

так
1129. Потрібно чи диференціювати декубітальну виразку із сифілісом порожнини рота?

так
1130. У постановці діагнозу "сифіліс" є головним:

- серологічні реакції [100]
1131. З якою ціллю використовується вакуумна гематома в хворих пародонтитом?

- лікувальною і діагностичною [100]
1132. З якою ціллю використовується вакуумна гематома в хворих пародонтозом?

- лікувальною і діагностичною [100]
1133. Чи можливо сполучення в один день гідромассажу ясен водою, насиченою вуглекислотою і електрофорезу?

так
1134. Ціль використання проби Кулаженко:

- оцінює стійкість капилярів [100]
1135. Які клітини характерні для злоякісної міхурниці?

- акантолітичні клітини [100]
1136. Що є збудником сифілісу?

- бліді трепонеми [100]
1137. Реакція на перкусію зуба в хворого гострим загальним пульпітом:

- може бути незначна болючість [100]
1138. Реакція на перкусію зуба в хворого хронічним фіброзним періодонтитом:

безболісна
1139. Реакція на перкусію зуба в хворого хронічним грануломатозним періодонтитом:

безболісна
1140. Реакція на перкусію зуба в хворого хронічним періодонтитом, що загострився:

- різко болюча [100]
1141. Реакція на перкусію зуба в хворого маргінальним періодонтитом:

- горизонтальна перкусія болісна [100]
1142. Реакція зуба на температурні подразники в хворого гострим гнійним пульпітом:

- різкий біль від гарячого, що довгостроково не проходить, ірадіює по ходу трійчастого нерва [100]
1143. Реакція зуба на температурні подразники в хворого хронічним фіброзним періодонтом:

безболісна
1144. Реакція зуба на температурні подразники в хворого хронічним періодонтом, що гранулює:

безболісна
1145. Зондування дна каріозної порожнини зуба в хворого гострим частковим пульпітом:

- болісно в ділянці рогу пульпи [100]
1146. Хвора, що страждає гіпертонією, під час прийому поскаржилася на головний біль, запаморочення, нудоту, ниючий біль у серці, з'явилася блювота. Пульс 64 пошт. у хв., ритмічний, напружений. АТ 200/150 мм.рт.ст. Пам'ять збережена. Діагноз:

- гіпертонічний криз [100]
1147. На вестибулярній поверхні 1(білі матові плями розміром 0,2 на 0,25 см, податливі при зондуванні, безболісні. Реакція на температурні подразники негативна. Поставити діагноз:

- гострий початковий карієс [100]
1148. Чинники, що носять агресивний характер у виникненні карієсу:

- мікроорганізми порожнини рота, зубної бляшки, вуглеводи їжі [100]
1149. Чи впливає вік на лікувальну тактику гострого початкового карієсу?

ні
1150. Механізм дії місцевої флюоризації:

- активізація процесів ремінерализації, підвищення усталеності тканин зубів до розчинності [100]
1151. Які пасти стимулюють дентиноутворення?

- активізація процесів ремінерализації, підвищення усталеності тканин зубів до розчинності [100]
1152. Основна ознака гострого початкового карієсу:

- наявність на емалі зуба крейдоподібної плями [100]
1153. Основна ознака хронічного поверхневого карієсу:

- наявність пігментованої каріозної порожнини в межах емалі [100]
1154. Чи можлива регенерація дентину?

ні
1155. Чи можлива регенерація емалі?

ні
1156. Який із симптомів є основним у диференціальній діагностиці початкового карієсу і флюорозу?

- сувора симетричність поразки [100]
1157. Метод лікування травматичного пульпіту:

біологічний
1158. Метод лікування хронічного гангренозного пульпіту:

пульпектомія
1159. Метод лікування хронічного простого пульпіту, ускладненого періодонтитом:

пульпектомія
1160. Метод лікування гострого гнійного пульпіту:

пульпектомія
1161. Метод лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту:

пульпектомія
1162. Періодонтальна щілина - це простір:

- між цементом кореня зуба і кістковою стінкою альвеоли [100]
1163. Рентгенологічна картина при хронічному грануломатозному періодонтиті:

- деструкція кісткової тканини правильної форми з чіткими контурами [100]
1164. Рентгенологічна картина при хронічному гранулюючому періодонтиті:

- розрідження кісткової тканини неправильної форми з нечіткими контурами [100]
1165. Яка основна ознака клиноподібного дефекту?

- на вестибулярній поверхні іклів у ділянці шийки зубів є невеличкий дефект у вигляді клину [100]
1166. Гіпоплазія може бути спадковим захворюванням?

так
1167. Гіпоплазія уражає зуби молочного прикусу?

так
1168. При гіпоплазії спостерігаються зміни в дентині зуба?

так
1169. При гіпоплазії спостерігаються зміни в цементі зуба?

так
1170. При гіпоплазії спостерігаються зміни в пульпі зуба?

так
1171. Зуби Гетчинсона. Яка група зубів схильна до цієї аномалії?

- верхні центральні різці [100]
1172. При патологічної стертості зуба спостерігається гіперестезія?

так
1173. Чим краще запломбувати кореневий канал молярів після повної екстирпації пульпи (девітальної)?

- резорцин-формаліновою сумішшю [100]
1174. Чи можна застосовувати фосфат-цемент для постійних пломб?

- можна в молочних зубах [100]
1175. Чи можна застосовувати фосфат-цемент для постійних пломб?

- можна в зубах, що готуються під коронку [100]
1176. Зазначте основну медико-технічну вимогу до матеріалів для прокладок:

- стимуляція репаративних властивостей пульпи [100]
1177. Зазначте основну медико-технічну вимогу до матеріалів для прокладок?

- індиферентність до пульпи [100]
1178. Який інструмент використовується для малотравматичної ампутації пульпи лівого нижнього моляра при вітальному методі у дитини 8 років?

Екскаватор
1179. Яким має бути розчин піромекаїну (у %) для аплікації при біологічному методі лікування пульпіту тимчасових зубів?

- 0,5 [100]
1180. Яка ознака дозволяє відрізнити хронічний гранулюючий періодонтит ІІІ стадії в ділянці першого нижнього моляра у дитини 4,5 років від хронічного гранулюючого періодонтиту ІІ стадії?

- Hа рентгенограмі осередок деструкції кісткової тканини з нечіткими контурами, що вміщує фолікул постійного зуба [100]
1181. Яка нехарактерна ознака гострого гнійного пульпіту, ускладненого періодонтитом, лімфаденітом першого нижнього моляра у дитини 4 років?

- Колір зуба змінений [100]
1182. Які ознаки гострого гнійного періодонтиту постійного сформованого зуба?

- Біль при пальпації в ділянці проекції верхівки кореня причинного зуба,0" [100]
1183. Які ознаки гострого гнійного періодонтиту постійного несформованого зуба?

- Hа рентгенограмі - розширення періодонтальної щілини, біль при пальпації біля верхівки кореня причинного зуба [100]
1184. Яка нехарактерна ознака гострого гнійного періодонтиту постійного сформованого зуба?

- Біль від термічних подразників [100]
1185. Які ознаки гострого серозного періодонтиту верхнього бічного різця у дитини 12 років?

- Усі відповіді правильні [100]
1186. Які винятки із умов біологічного методу лікування пульпіту постійних зубів?

- Тривалість захворювання більше 2 діб [100]
1187. Які показання до вітальної ампутації в постійних зубах?

- Усі відповіді правильні [100]
1188. Які умови проведення вітальної ампутації в постійних зубах?

- Усі відповіді правильні [100]
1189. Що не є показанням до вітальної екстирпації пульпи постійних зубів?

- Hаявність каріозної порожнини на контактній поверхні [100]
1190. Які лікарські препарати застосовуються для зупинки кровотечі при лікуванні пульпіту постійних зубів вітальними методами?

- Усі відповіді правильні [100]
1191. Які пломбувальні кореневі матеріали можна використовувати для вітальної екстирпації пульпи центрального верхнього різця у дитини 10 років?

- Ендодент, фосфат-цемент [100]
1192. Яка межа консервативного лікування хронічних періодонтитів у дітей?

- Усі відповіді правильні [100]
1193. Які етапи лікування періодонтиту за Магидом І.А.?

- Усі відповіді правильні [100]
1194. Після загоєння ерозивного стоматиту:

- слизова оболонка залишається без змін [100]
1195. Поставте діагноз на підставі таких клінічних ознак: гострий початок, підвищення температури, дрібнозернисті бородавки на слизовій оболонці порожнини рота, що виступають над поверхнею слизової порожнини рота

- вірусні бородавки [100]
1196. У хворого підвищення температури, порушення загального стану, гіперемія зіва, набряк мигдалин, сіруваті плівки, що щільно сидять, на мигдалинах і слизовій. Поставте діагноз:

дифтерія
1197. У хворого гостре порушення загального стану, підвищення температури, катаральний стоматит, у дистальних відділах порожнини рота і шкіри висипка, малиновий язик. Поставте діагноз:

скарлатина
1198. У хворого нездужання, підвищення температури, висипка на шкірі. На слизовій піднебіння - енантема, на слизовій щік - плями червоного кольору з опалесцентним відтінком. Поставте діагноз:

кір
1199. У хворого гостре порушення загального стана, підвищення температури, катаральний гінгіво-стоматит, жовтушність піднебіння, нижньої поверхні язика, склер, шкіри. Поставте діагноз:

- хвороба Боткіна [100]
1200. У основу діагностики лишаю, що оперізує, покладені:

- дані клінічного обстеження [100]
1201. Характерні ознаки лишаю, що оперізує:

- локалізація висипань [100]
1202. До якої форми передраку належить лейкоплакія?

- факультативної [100]
1203. Яка з форм лейкоплакії являє найбільшу погрозу в змісті переродження?

- ерозивно-виразкова форма [100]
1204. Чи залишаються рубцеві зміни після руйнації папули?

немає
1205. До якої форми передрака належить червоний плоський лишай?

- факультативної з малою потенційною злоякісністю [100]
1206. До якої групи захворювань належить багатоформна ексудативна еритема?

- інфекційно-алергічних [100]
1207. Який елемент поразки характерний для багатоформної ексудативної еритеми?

- сполучення декількох елементів [100]
1208. Який тип запалення превалює при багатоформній ексудативній еритемі?

ексудація
1209. Основна клінічна ознака багатоформної ексудативної еритеми:

- наявність декількох елементів поразки на слизовій порожнині рота [100]
1210. Чи потребують хворі ексфоліативним хейлітом диспансерного спостереження?

так
1211. До якої форми передрака належить хейліт Магнанотті?

облігатної
1212. Характерні ознаки синдрому Мелькерсона-Розенталя?

- макрохейліт, парез лицьового нерва і складчастий язик [100]
1213. Захворюванням якої природи є червоний вовчук?

- інфекційно-алергічної [100]
1214. Анамнез: після прийому амидопірину хворий відзначив сверблячку, почуття незручності, збільшення в обсязі губи, язика. Об'єктивно: збільшення губи, язика, безболісність при пальпації. Ваш діагноз:

- набряк Квінке [100]
1215. Чи вірно твердження: "Ерозивно-виразкова форма червоного плоського лишаю є облігатним передраком"?

ні
1216. Чи вірно твердження: "Хвороба Боуена є облігатним передраком"?

так
1217. Чи вірно твердження: "Хейліт Манганотті належить до облігатних передракових захворювань"?

так
1218. При гострому афтозному стоматиті афти:

болючі
1219. Раптово виникає глибокий набряк губ, щік, язика, повік.Набряк тримається від декількох годин до 2-3 днів, потім безвісти зникає.Хворі відзначають відчуття напруженості тканин, сверблячку, іноді озноб.Поставити діагноз:

- набряк Квінке [100]
1220. Сіфілитична виразка порожнини рота:

безболісна
1221. Краї сифілітичної виразки:

- рівні, підняті, блюдечкоподібні [100]
1222. При наявності сифілітичної виразки регіонарні лімфатичні вузли:

збільшені
1223. Дно ракової виразки:

- нерівне, горбисте [100]
1224. Які захворювання призводять до мікростомії?

- туберкульозний вовчук [100]
1225. Чим обумовлене виникнення хвороби Верльгоффа?

- порушенням утворення тромбоцитів [100]
1226. Чи можлива малігнізація ділянок поразки в хворих десквамативним глосситом?

ні
1227. Виразка гоїться:

- з утворенням рубця [100]
1228. Чи болюча при доторкуванні декубітальна виразка?

так
1229. Чи супроводжується ерозивний стоматит зміною стану організму?

так
1230. Чи змінюється загальний стан організму при ящері?

так
1231. Болісні ерозії при ящурі?

так
1232. Чи супроводжується загальними змінами епідемічний паротит?

так
1233. Зміни язика, відомі в літературі за назвою "малиновий язик" з'являються при:

скарлатині
1234. Плями Філатова-Копліка з'являються при:

корі

1235. Кіста щелепи - це:

пухлиноподібне утворення
1236. Псевдокіста

позбавлена епітеліальної вистелки
1237. Кісти щелеп можуть бути:

одонтогенними і неодонтогенними
1238. Яка кіста щелепи не належить до одонтогенних?

носопіднебінна
1239. Яка кіста щелепи не належить до одонтогенних?

глобуломаксилярна
1240. Яка кіста щелепи не належить до одонтогенних?

носоальвеолярна
1241. Яка кіста щелепи належить до одонтогенних?

радікулярна
1242. Яка кіста щелепи належить до одонтогенних?

фолікулярна
1243. Яка кіста щелепи належить до одонтогенних?

парадентальна
1244. Яка кіста щелепи належить до одонтогенних?

епідермоїдна
1245. Які кісти щелеп можуть бути апікальними?

радікулярні
1246. Які кісти щелеп можуть бути субперіостальними?

радікулярні
1247. Які кісти щелеп можуть бути резідуальними?

радікулярні
1248. Синонім глобуломаксилярної кісти?

кулеподібно-верхньощелепова кіста
1249. Синонім носопіднебінної кісти?

кіста різцевого каналу;
1250. Синонім носоальвеолярної кісти?

носогубна кіста
1251. Де більш високий тиск - у кісті або в кістці?

у кісті
1252. Яким епітелієм частіше усього вистелена оболонка радікулярної кісти?

багатошаровим плоським епітелієм без його повного зроговіння
1253. Чи може холестерин міститися в оболонці радікулярної кісти?

так, міститься завжди
1254. Симптом парестезії губи при рості радікулярної кісти виявляється при її локалізації:

тільки на нижній щелепі
1255. Валик Гербера - це:

випинання кісти в нижньому носовому ході
1256. Ріст кісти верхньої щелепи убік верхньощелепної пазухи:

не викликає видимої деформації щелепи;
1257. При якій локалізації кісти на нижній щелепі вона викликає деформацію кістки з язичної сторони?

коли кіста походить від другого і третього молярів;
1258. По мірі росту кісти на нижній щелепі чи втягується нервово-судинний пучок у патологічний процес?

не втягується;
1259. Яка умова необхідна для того, щоб виник симптом Дюпюітрена?

наявність кісткового дефекту з протилежної сторони по відношенню до натискаємої ділянки кістки
1260. Конвергенція - це:

зближення коронок поруч розташованих зубів
1261. Дивергенція - це:

розбіжність коренів поруч розташованих зубів
1262. При нагноєнні кісти щелепи не виникає:

фронтит
1263. При загостренні запального процесу в кісті її межі рентгенологічно:

будуть менше чіткими
1264. Періодонтальна щілина кореня причинного зуба в радікулярній кісті:

не контурується
1265. Корінь причинного зуба в радікулярній кісті:

не піддається розсмоктуванню
1266. Субперіостальна кіста виникає при розростанні гранульоми причинного зуба, розташованої:

ближче до зовнішньої поверхні щелепи
1267. Резідуальна кіста щелепи - це:

невидалена (залишкова) кіста
1268. При субперіостальній кісті на рентгенограмі частіше виявляється:

рентгенологічна картина періодонтиту;
1269. Межі верхньощелепної пазухи на рентгенограмі:

інтенсивні, подані у вигляді бухт
1270. Де можна виявити деформацію кістки при розростанні кісти в області різців із боку твердого піднебіння?

із боку дна носового проходу
1271. На якій щелепі частіше усього локалізуються радікулярні кісти в дітей?

на нижній щелепі;
1272. Які зуби частіше усього бувають причиною розвитку радікулярних кіст у дітей?

молочні моляри
1273. При розкритті кістозної порожнини нижньої щелепи в ній помітний рельуф зачатків постійних зубів, покритих кістозною оболонкою. Яка це кіста?

радікулярна
1274. У якому випадку в людей похилого віку в пунктаті радікулярної кісти можна виявити вміст бурого кольору?

при травмуванні тканин знімними протезами
1275. На рентг.ниж.щел.є гомоген.розрідж.(Р)кістк.тк-ни в ментал.відділі з чітк.межами.У зону Р звернені інтакт.зуби.При опер.втручанні,після відшарув.слиз.-окіст.клаптя,у проекції Р вияв.конгломерат фіброз.(рубц.)тканин.Яке захвор.у хв-го?

рарефікуючий періостит
1276. У якому віці частіше зустрічаються фолікулярні кісти?

у дітей і в молодому віці
1277. Розвиток фолікулярної кісти чи пов'язаний з наявністю гангренозного зуба?

не пов'язаний
1278. При фолікулярній кісті "причинний" зуб:

відсутній у зубній дузі
1279. При фолікулярній кісті оболонка прикріплюється до "причинного" зубу:

по шийці зуба
1280. Вміст амелобластоми нижньої щелепи частіше усього буває:

білісуватим, каламутним, тягучим
1281. Вміст остеобластокластоми частіше буває:

кров'янисто - бурим, що не містить холестерин
1282. Остаточний діагноз при диференціальній діагностиці кісти й амелобластоми нижньої щелепи встановлюється на підставі:

патогістологічного дослідження
1283. Корені зубів у зоні остеобластокластоми:

піддаються резорбції
1284. Рентгенографічно амелобластома нижньої щелепи виявляється у вигляді:

як у виді полікістозного, так і однокамерного утворення
1285. Фолікулярні кісти розвиваються з:

зубного мішечка
1286. Періодонт зуба утворюється з:

зубного мішечка
1287. Фолікулярні кісти можуть виникати:

у будь-якому періоді розвитку зуба
1288. У фолікулярній кісті присутні:

рудиментарний або нормально розвитий зуб
1289. Фолікулярна кіста розвивається:

навколо коронки зуба, що не прорізався;
1290. Чи можуть зустрічатися зубонемістячі фолікулярні кісти?

можуть
1291. Частіше усього фолікулярна кіста розвивається (виникає):

після закінчення розвитку зуба
1292. У якій кісті частіше спостерігається зроговіння багатошарового плоського епітелію?

фолікулярній
1293. Чи може розвиватися фолікулярна кіста із понадкомплектного зуба?

може
1294. Чи можуть фолікулярні кісти бути множинними?

можуть, але рідко
1295. На рентгенограмі нижньої щелепи є гомогенне розрідження кістк.тканини округлої форми,розміром до 3 см у діаметрі.Межи розрідження чіткі.У порожнину звернена коронкова частина зуба,що не прорізався.Якому діагнозу відповідає опис?

фолікулярній кісті
1296. Які кісти пов'язані з патологією прорізування зубів?

парадентальні
1297. Чи болісна туберкульозна виразка порожнини рота?

так
1298. Краї ракової виразки:

щільні, підняті, нерівні
1299. Яке з захворювань варто віднести до облігатного передраку червоної облямівки губ?

обмежений гіперкератоз

1300. У залежності від величини розбіжності суглобних поверхонь вивихи нижньої щелепи можуть бути:

повні і неповні
1301. З урахуванням часу, що пройшов від моменту травми, вивихи нижньої щелепи поділяються на:

гострі і застарілі
1302. У залежності від локалізації вивиху вони можуть бути:

односторонні і двосторонні
1303. По механізму виникнення вивихи нижньої щелепи розрізняють:

травматичні, звичні, патологічні
1304. У залежності від напрямку зсуву суглобної голівки вивихи бувають:

передні і задні
1305. Підвивих - це:

неповний вивих
1306. Вивихи нижньої щелепи, обумовлені механічним впливом - це:

травматичні
1307. Періодично повторювані вивихи нижньої щелепи - це:

звичні
1308. Вивихи нижньої щелепи, пов'язані з захворюванням суглоба, що призводить до порушення суглобних поверхонь кісток - це:

патологічні
1309. У нормі суглобна голівка нижньої щелепи розташована:

на задньому схилі суглобного горбика
1310. Чи розривається суглобова капсула при передньому вивиху нижньої щелепи?

не розривається;
1311. При якому вивиху можливе розірвання суглобової капсули?

задньому вивиху
1312. При якому вивиху можливий перелом кісткової стінки зовнішнього слухового проходу?

задньому вивиху
1313. Зазначте клінічну симптоматику заднього вивиху нижньої щелепи:

зведення щелеп, підборіддя усунуте дозаду, нижні різці впираються в слизову оболонку піднебіння, між зубами - антагоністами контакту немає, голівка нижньої щелепи пальпується попереду пипкоподібного відростка
1314. Зазначте клінічну симптоматику двостороннього переднього вивиху нижньої щелепи:

рот широко відкритий, підборіддя висунуте допереду і опущене униз, контактують тільки останні моляри, западіння м'яких тканин попереду козельців вух
1315. Зазначте клінічну симптоматику одностороннього переднього вивиху нижньої щелепи:

рот напіввідчинений, підборіддя висунуте допереду і усунуте в здорову сторону, западіння м'яких тканин у козельця вуха, а під виличною дугою з цієї ж сторони - випинання;
1316. Зазначте клінічну симптоматику переломів суглобового відростка нижньої щелепи:

рот напіввідчинений, підборіддя усунуте дозаду, западіння м'яких тканин попереду козельця вуха немає, при натисканні на підборіддя - різкий біль попереду вух, амплітуда рухів щелепи значна
1317. Знайдіть метод вправлення нижньої щелепи по Гіппократу:

хворий сидить, лікар вводить у порожнину рота великі пальці обох рук і накладає на жувальні поверхні молярів, іншими пальцями охоплюється нижня щелепа, натискає на моляри і піднімає підборіддя знизу нагору, зміщує щелепу дозаду
1318. Знайдіть метод вправляння нижньої щелепи по Блехману:

хворий сидить, лікар у порожнині рота знаходить місце розташування вінцевих відростків, вказівними пальцями натискає на них у напрямку униз і дозаду
1319. Знайдіть метод вправляння нижньої щелепи по Гершуні:

хворий сидить, лікар пальпаторно через шкіру щік нижче виличних кісток визначає положення верхівок вінцевих відростків і натискає на них великими пальцями в напрямку вниз і дозаду
1320. Знайдіть метод вправляння нижньої щелепи по Попеску:

хворий лежить, лікар між молярами вводить тугий марлевий валик, давить на підборіддя знизу нагору, а потім спереду дозаду;
1321. Знайдіть метод вправляння нижньої щелепи по Гепперту:

хворий лежить, лікар накладає пальці на жувальні поверхні зубів по обидва боки, а великими пальцями впирається в нижній край підборіддя, відтягає кут щелепи донизу, а великими пальцями зміщує її дозаду
1322. Знайдіть метод вправляння заднього вивиху нижньої щелепи:

хворий сидить, лікар накладає великі пальці на альвеолярний відросток нижньої щелепи з вестибулярної сторони, інші охоплюють кут і тіло щелепи, великими пальцями зміщує щелепу униз, а іншими пальцями - допереду