Які чинники сприяють розвитку патологічної стертості зубів? 1 page

Біол. неповноцінність тв. тканин зубів, зумовл. поруш-ям обміну реч-н в орг-мі, нейродистрофіч. і ендокрин. захвор-ми; перевантаження зубів, зумовл. частков. втратою зубів або гіперф-цією жувал.м'язів, проф.шкідливостями, умовами зовніш.середовищ
186. Назвіть класифікацію патологічної стертості зубів по А.Л.Грозовському:

Горизонтальна, вертикальна, змішана
187. Які види незнімних протезів застосовують у клініці для відшкодування дефектів зубних рядів?

Незнімні мостоподібні протези, незнімні консольні протези
188. Які бувають види мостоподібних протезів по засобу з'єднання проміжної частини з опорними елементами:

Паяні, безпаяні, суцільнолиті
189. Який із компонентів матеріалів незнімних протезів варто обмежувати або виключати при захворюванні слизової оболонки?

Припой
190. Визначите види "оклюзії":

Центральна, передня, бічні /права, ліва
191. Які відбиткові матеріали показані для одержання функціонального відбитка при помірно-податливій слизовій оболонці?

Будь-який відбитковий матеріал
192. Методи усунення завищення ц.о

Зняти зуби н/щ, визначити з фіксацією ц.о., постановка зубів із наступною перевірко
193. Які зуби краще ставити в бюгельному протезі:

Порцелянові, тому що вони менше стираються
194. Визначте аномалії зубів і прикусу, що сприяють захворюванню тканин пародонта

Аномалії положення, скупчене положення, глибокий прикус, прогнатія
195. Від чого залежить поява травматичного синдрому /оклюзії/:

Від форми захворювання, дефектів зубних рядів, характера оклюзійних взаємовідносин
196. Визначте місцеві лікувальні міроприємства при захворюванні тканин пародонту:

Терапевтичні, хірургічні, ортопедичні міроприємства
197. Визначте класифікацію шин:

Тимчасові, постійні, знімні, незнімні
198. Визначте мету тимчасового шинування:

Проводиться на період консервативної і хірургічної терапії пародонта, після видалення зубів на час загоєння рани, як ретенційні апарати
199. Перерахуйте парафункції, що сприяють захворюванню тканин пародонта:

Бруксизм: утримування, ссання язика, утягування слизової оболонки губ, щік, тиск язиком на зуби
200. Що лежить в основі вторинної травматичної оклюзії:

Дистрофічні зміни в тканинах пародонта
201. Визначте мету шинування при захворюванні тканин пародонту:

Об'єднання зубів у блок при допомозі апаратів, що сприяють зменшенню рухливості зубів, розподілу жувального навантаженн
202. Методи усунення травматичної оклюзії:

Вибіркове зішліфовування, ортодонтичне лікування прикусу, положення зубів, раціональне протезування, шинуванн
203. Лікувальні міроприємства при первинній травматичній оклюзії:

Зішліфовування твердих тканин зубів
204. Лікувальні міроприємства при вторинній травматичній оклюзії:

Комплексне лікування терапевтичних, хірургічних, ортопедичних мероприємст
205. Які лікувальні міроприємства використовують під час зішліфовування твердих тканин:

Фізіотерапевтичні, медикаментозні міроприємства
206. Як запобігти стоматитові при знімному протезуванні:

Дотримання режиму полімеризації пластмас, виключення травми слизової, урахування соматичного стану
207. У якому віці дітям доцільно проводити ортопедичне й ортодонтичне лікування:

34 роки
208. Які конструкції протезів доцільні у віці молочного прикусу:

Часткові пластинкові знімні протези
209. Строки заміни часткових знімних протезів у віці змінного прикусу:

По мірі погіршення усталеності протезу до 10 років через 68 місяців, із 11 до 15 років через 1 рік
210. Як лікують відкритий прикус у віці молочного прикусу:

Профілактичним методом: ліквідація етіологічного фактора, призначення міогімнастики
211. Лікування мезіального прикусу у віці молочного прикусу

Профілактичне лікування: усунення етіологічного чинника, міогімнастика
212. Яким апаратом усувають піднебінне положення зубів, ускладнене глибоким прикусом із наявністю місця в зубному ряду?

Капа знімна на н/щ із похилою площиною у фронтальній ділянці
213. Яким орт. апаратом усувають діастему в межах 5-6 мм?

Знімним ортодон. апаратом із рукоподібними активаторами, базисом у ділянці діастеми
214. У якому віці лікують діастему комбінованим /компактостеотомія з ортодон. лікуванням/ методом?

У дорослих після закінчення формування зубощелепно-лицевої системи
215. Якій апаратурі, однощелепній або двощелеповій, віддаєте перевагу при лікуванні аномалії в дорослих?

Однощелепній
216. У чому перевага однощелепної апаратури?

Можливість користуватися апаратом навіть під час фахової діяльності, цілодобово
217. У чому перевага постійного перебування в порожнині рота протеза з активними елементами апарата?

Виключення рецидиву, переміщення зубів із фізіологічною рухливістю
218. Чи можливі рецидиви при комбінованому методі лікування в дорослих

Рецидиви виключені
219. Чи доцільно проводити ортодонтичне лікування аномалій прикусу в дорослих?

Доцільно і результативно
220. Як впливає ортодонтичне лікування на функцію пародонту і жувальних м'язів?

Нормалізує функцію пародонту і жувальних м'язів
221. Що відбудеться з зубами із оголеним коренем при використанні під опору незнімного протеза?

уб передчасно загубиться через перевантаження, пов'язане із захворюванням тканин пародонту
222. Які анатомо-фізіологічні утворення тканин порожнини рота сприяють виникненню пародонтопатії?

Низька перехідна складка, сильно розвинені вуздечки губи і щічно-ясневі складки
223. Які з аномалій прикусу є головними у виникненні пародонтопатії?

Вертикальні аномаліїглибокий прикус і глибоке перекриття фронтальних зубів
224. Характеристика дефектів зубних рядів по протяжності:

Все перераховане вірно
225. Показання до застосування часткових знімних протезів:

Всі згадані відповіді вірні
226. Методи визначення висоти центральної оклюзії:

Всі згадані відповіді вірні
227. Що таке прикусний валик?

Прототип зубного ряду
228. З якою ціллю використовуються пластмаси, що швидкотверднуть?

Всі згадані відповіді вірні
229. Який рекомендований термін користування знімними протезами?

1 рік
230. Які зуби використовуються для виготовлення часткових знімних протезів?

Пластмасові, порцелянові, іноді металеві
231. Види постановки штучних зубів у знімних протезах:

На штучних яснах, на приточці
232. Доцільність залишення протезів на ніч:

Все перераховане вірно
233. Що відбувається з тканинами пародонту зубів, що не мають антагоністів?

ахворювання тканин пародонту без своєчасного ортопедичного лікування
234. Яка форма деформації характерна для дитячого віку?

Дентоальвеолярна форма
235. Сутність хірургічного методу вирівнювання деформації з/щ системи:

Видалення зубів, іноді з частковою резекцією альвеолярного паростка в ділянці деформації
236. Хірургічний метод вирівнювання деформації застосовують:

Різко вираженій деформації, ускладненій ретракцією ясен у межах біфуркації або апікальної частини кореня зуба
237. Причина блювотного рефлексу під час одержання відтиску в/щ:

Довга ложка може дратувати слизову оболонку м'якого піднебіння і крилощелепові складки
238. Які відтиски одержують індивідуальними ложками при частковій відсутності зубів?

Анатомічні /орієнтовані/, функціональні відтиски
239. Що таке анатомічний відтиск?

Відтиск, що не відбиває функціонального стана рухливої оболонки порожнини рота
240. Що таке функціональний відтиск?

Відтиск, що відбиває функціональний стан рухливої слизової оболонки порожнини рота
241. Яке значення кісткових виступів, розташованих із вестибулярної сторони альвеолярного паростка

Як елементи анатомічної ретенції забезпечують усталеність часткових знімних протезів
242. Коли виникають декубітальні виразки по перехідній складці?

При подовженні або укороченні стоншеного або потовщеного краю протеза
243. У чому полягає профілактичний аспект ортопедичного лікування?

Профілактика дисфункцій СНЩС, захворювань пародонту, порушення артикуляційної рівноваги, зберігання природних зубів
244. Чим забезпечується рівновага повного знімного протеза?

Гарним прилипанням, функціональним присмоктуванням, правильною постановкою зубів

245. Чинники, що визначають тактику лікаря при повторному протезуванні хворих знімними протезами

Атрофія альвеолярного паростка, звуження альвеолярної дуги, форма старого протеза, його товщина, постановка зубів
246. Який характер носять патологічні зміни в слизовій оболонці при впливі знімних пластмасових протезів?

Індивідуальний характер і можуть бути запального /стоматити/, незапального / дисфункції рецепторного апарата/, поєднаного характеру
247. Функція і роль захисної піднебінної пластини:

Відновлює дефекти твердого і м'якого піднебіння
248. Що означає термін "реабілітація" щелепно-лицевих хворих?

Виготовлення протезів із повним відновленням усіх функцій щелепно-лицевої ділянки
249. Що означає термін "мікростомія"?

Звуження ротової щілини
250. Як підрозділяються щелепно-лицеві апарати по лікувальному призначенню?

Основні і допоміжні
251. З яких матеріалів готують захисні піднебінні платівки?

З акрілової пластмаси або целулоїду
252. Перевага клаптевих операцій:

усунення патологічних зубо-ясенних кишень
253. Переваги кріодеструкції:

простота методики проведення і відсутність грубих післяопераційних рубців
254. Який найбільше часто метод знеболювання застосовується в хірургічному лікуванні пародонтозу?

місцеве застосування анестетиків пролонгованої дії
255. Для лікування гіпертрофічного гінгівіту ІІ і ІІІ ступеня основним є:

санація порожнини рота і хірургічне лікування
256. Основні методи лікування атрофічного гінгівіту:

стимулятори регенерації і ремінерализації (вітамінотерапіяС, В, В6, алое, фібс і ін.)
257. Методи лікування фіброматозу ясен:

хірургічне лікування
258. Засоби (методи знеболювання), застосовувані під час проведення операції гінгівотомії:

місцеве знеболювання
259. Вид ортопедичного лікування, доцільний у хворих на пародонтит:

знімне
260. Безпосереднє протезування хворих на пародонтит - це:

виготовлення протеза перед видаленням і фіксація його відразу після видалення зубів
261. Скільки ступенів рухливості зубів розрізняють?

три
262. Прилад, що дозволяє виявити електрозбудливість пульпи зуба:

електроодонтодіагност
263. Зондування використовується для:

визначення чутливості і консистенції тканин зубів
264. Ціль рентгенографічного дослідження щелепно-лицевої ділянки:

визначення структури тканин щелепно-лицевої ділянки
265. Пальпацію використовують для:

виявлення болючої реакції, тургору і ступеня рухливості лімфатичних вузлів
266. Перкусію використовують для:

виявлення болючої реакції
267. Послідовність розділів анамнезу:

анамнез даного захворювання, анамнез життя хворого, скарги і суб'єктивний стан хворого, сімейний анамнез

268. Чи правильно розподіляти засоби обстеження хворого на суб'єктивні й об'єктивні?

правильно
269. Секреторна функція шлунка при поганому опрацюванні їжи в роті протягом тривалого часу:

зменшується
270. Методи лікування в пародонтології:

комплексний
271. Що входить до складу пародонту?

ясна, зуб, періодонт, альвеолярна кістка
272. Глибина зубо-ясневої кишені в нормі:

для кожного індивідуально, але, у середньому, у межах 0,5-1,5 мм
273. Розмір фізіологічної рухливості зубів у нормі:

0,01-0,03 мм
274. Трофічна функція пародонту:

здійснення харчування тканин пародонту
275. Значення сенсорної функції періодонта:

регуляція фізичного навантаження періодонта, рефлекторної сили скорочення жувальних і скроневих м'язів
276. Морфологічні структури, що реалізують амортизуючу функцію періодонта:

кругова зв'язка зуба, судини, проміжна і тканинна рідина, колагенове й еластичне волокно періодонта
277. Фіксуючу функцію періодонта забезпечують:

колагенове, еластичне волокно періодонта і кругової зв'язки зуба
278. Патологічний прикус це:

прикус, при якому порушена функція жування, промови й естетичний оптимум
279. Види прикусів:

фізіологічні, патологічні, аномальні
280. Фізіологічні види прикусів:

ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогенія, фізіологічна опістогнатія
281. Патологічні види прикусів:

глибокий, відкритий, перехресний, прогнатія, прогенія
282. Фізіологічний прикус це:

вид змикання зубних рядів, що забезпечують повноцінну функцію жування, промови й естетичний оптимум
283. На який період накладають тимчасову шину хворому пародонтитом?

на місяць

284. Ортогенічний і ортогнатичний прикус є:

фізіологічним
285. До патологічного прикусу варто віднести:

прогнатичний, прогенічний, глибокий
286. Терміни прорізування першого молочного зуба:

6-8-й місяць
287. Терміни прорізування четвертого молочного зуба:

16-20-й місяць
288. Закінчення формування другого молочного зуба:

до 2-го року
289. Закінчення формування п'ятого молочного зуба:

до 4-го року
290. Терміни початку розсмоктування першого молочного зуба:

з 5-го року
291. Терміни початку розсмоктування четвертого молочного зуба:

з 8-го року
292. Терміни закладання фолікула четвертого постійного зуба:

у 2 роки
293. Терміни закладання фолікула сьомого постійного зуба:

у 3 роки
294. Терміни закладання фолікула восьмого постійного зуба:

у 5 років
295. Терміни прорізування центрального постійного різця:

6-8-й рік
296. Терміни прорізування постійного ікла:

10-11-й рік
297. Терміни прорізування першого премоляра:

9-10-й рік
298. Терміни прорізування першого постійного моляра:

6-й рік
299. Терміни прорізування другого постійного моляра:

12-13-й рік,
300. Терміни прорізування зуба мудрості:

різноманітні
301. Терміни формування кореня постійного різця:

10-й рік
302. Терміни формування кореня постійного ікла:

13-й рік
303. Терміни формування коренів другого постійного моляра:

15-й рік
304. Кількість сегментоядерних нейтрофілів у мазку крові [на 100 клітин] дитини віці двох років:

30 %
305. Кількість лімфоцитів у мазку крові здорової дорослої людини (на 100 клітин):

20-30%
306. Кількість еозинофілів у мазку крові здорової дорослої людини (на 100 клітин):

0-5%
307. Кількість сегментоядерних нейтрофілів крові здорової дорослої людини (на 100 клітин):

45-70%
308. Кількість моноцитів крові здорової дорослої людини (на 100 клітин):

3-10%
309. Кількість еритроцитів у здорових людей (х10 в 12 ступені у 1л) складає:

4,5-5
310. По якій величині визначають масу еритроцитів, що циркулюють у крові:

по гематокритній величині
311. Кількість гемоглобіну в крові здорових дітей (у ммоль/л):

1,6 до 2,8
312. Вміст гемоглобіну в здорових дорослих людей (у ммоль/л):

1,9 до 2,7
313. У нормі кольоровий показник дорівнює:

0,8-1,0
314. Яка з ознак може бути більш несприятливою при анеміях:

пойкілоцитоз
315. Анулоцити розвиваються з:

гіпохромних еритроцитів
316. Період життя еритроцитів:

біля 120 днів
317. Кількість тромбоцитів у здорових людей (х10 в 9 ступені у 1 л) складає:

180-320
318. Тривалість життя тромбоцитів:

від 7 до 12 днів,
319. Який відсоток тромбоцитів депонується в селезінці:

від 25 до 30%
320. Чи може тромбоцитопенія бути обумовлена аутоімунною агресією?

так

321. При цирозі печінки чи можлива тромбоцитопенія?:

так
322. При ДВЗ-синдромі чи можлива тромбоцитопенія?:

так
323. Променева хвороба чи може викликати тромбоцитопенію?:

так
324. Анемія чи може викликати тромбоцитопенію?:

так
325. Антигенна система тромбоцитів відповідає такій у:

еритроцитів
326. При ауто - або ізоімунних тромбоцитопеніях переливання тромбоцитів:

марні
327. Період життя нейтрофілів:

до 14 днів
328. Проекція, при котрій центральний рентгенівський промінь спрямований зверху донизу на кінчик носа стосовно плівки під кутом 75 град, відкритим до переду:

аксіально-підборідкова
329. Укладки голови для рентгенографії виличної кістки:

бічна, носопідборідкова, оглядова рентгенографія в прямій проекції
330. Оптимальна рентгенологічна проекція для вивчення виличних дуг:

оглядова черепа
331. Оптимальні методи рентгенологічного дослідження скронево-нижньощелепових суглобів:

по Шюллеру, ортопантомографія, по Пордесу
332. Рентгенодіагностичні методи, найбільше часто застосовувані в хірургічній стоматології:

внутрішньоротова, оклюзійна рентгенографія (вприкус)
333. Рентгенодіагностичні методи, найбільше часто застосовувані в щелепно-лицевій хірургії для діагностики онкозахворювань щелеп:

екстраоральна рентгенографія або томографія
334. Рентгенографічні методи, застосовувані для діагностики онкозахворювань слинних залоз:

сіалографія
335. Для рентгенографії захворювань верхньощелепної пазухи застосовують проекції:

підборідково-носову або лобно-носову
336. При яких проекціях виявляються передні і задні стінки верхньощелепної пазухи:

бічній оглядовій;
337. Рентгенографію підрядних порожнин носа в носопідборідковій, прямій, бічний проекціях варто проводити:

у вертикальному положенні хворого
338. Проекції й укладки, застосовувані для рентгенодіагностики захворювань нижньої щелепи:

бічна рентгенограма
339. Проекції й укладки, застосовувані для виявлення патологічних процесів в області гілок нижньої щелепи:

оглядова в прямій і бічній проекціях, бічна рентгенографія
340. Проекції й укладки, застосовувані для виявлення слинних конкрементів піднижньощелепних і під'язичних слинних залоз:

оклюзійна рентгенографія (вприкус) або бічна рентгенографія
341. Яка кількість рентгенконтрастної речовини вводитися в привушну залозу при сіалографії?:

1,5-2 мл
342. Яка кількість рентгенконтрастної речовини вводитися в піднижньощелепну залозу при сіалографії?:

1-1,5 мл
343. Для рентгенконтрастного дослідження привушної залози застосовуються:

бічна проекція;
344. Для рентгенконтрастного дослідження піднижньощелепної залози застосовуються:

бічна проекція
345. Термографічні ознаки хронічного періодонтиту, що загострився:

гіпертермія
346. Термографічні ознаки хронічного періодонтиту, що загострився:

відповідає вогнищу

347. Термографічні ознаки хронічного періодонтиту, що загострився:

Т - біля 1 град С
348. Термографічні ознаки хронічного періодонтиту, що загострився:

структура однорідна
349. Термографічні ознаки гострого періоститу:

гіпертермія
350. Термографічні ознаки гострого серозного періоститу:

відповідає вогнищу
351. Термографічні ознаки гострого серозного періоститу:

Т - дорівнює 1-2 град С
352. Термографічні ознаки гострого серозного періоститу:

структура однорідна
353. Термографічні ознаки гаймориту:

гіпертермія
354. Термографічні ознаки гаймориту:

відповідає вогнищу
355. Термографічні ознаки гаймориту:

Т - від 1 до 3 град С
356. Термографічні ознаки гострого остеомієліту:

гіпертермія;
357. Термографічні ознаки гострого остеомієліту:

перевищує розміри вогнища
358. Термографічні ознаки гострого остеомієліту:

Т - від 1,5 до 3 град С
359. Термографічні ознаки хронічного запального процесу м'яких тканин:

гіпертермія;
360. Термографічні ознаки хронічного запального процесу м'яких тканин:

відповідає розмірам вогнища
361. Термографічні ознаки хронічного запального процесу м'яких тканин:

Т - менше 1 град С
362. Термографічні ознаки гострого серозного лімфаденіту:

відповідає розмірам вогнища
363. Термографічні ознаки гострого серозного лімфаденіту:

Т - від 1,5 до 3 град С
364. Термографічні ознаки гострого серозного лімфаденіту:

гіпертермія
365. Термографічні ознаки фурункулів і карбункулів:

гіпертермія
366. Термографічні ознаки фурункулів і карбункулів:

перевищує розміри вогнища
367. Термографічні ознаки фурункулів і карбункулів:

структура неоднорідна;
368. Термографічні ознаки фурункулів і карбункулів:

Т - від 2 до 5 град С
369. Термографічні ознаки тромбофлебіту вен обличчя:

гіпертермія;
370. Термографічні ознаки тромбофлебіту вен обличчя:

відповідає ходу вени
371. Термографічні ознаки тромбофлебіту вен обличчя:

Т - від 1,5 до 2,5 град С
372. Термографічні ознаки флегмони:

гіпертермія
373. Термографічні ознаки флегмони:

перевищує розміри вогнища
374. Термографічні ознаки флегмони:

контури нечіткі
375. Термографічні ознаки флегмони:

Т - від 2 до 3 град С
376. Термографічні ознаки одонтогенного медіастиніту:

гіпертермія
377. Термографічні ознаки одонтогенного медіастиніту:

іпертермія локалізується в надключичній області і яремній ямці (Т - від 0,5 до 1,5 град С);
378. Термографічні ознаки одонтогенного медіастиніту:

Т - від 0,5 до 2 град С
379. Термографічні ознаки абсцесу:

гіпертермія;
380. Термографічні ознаки абсцесу:

відповідає розмірам вогнища
381. Термографічні ознаки абсцесу:

структура однорідна
382. Термографічні ознаки абсцесу:

Т - від 1,5 до 3 град С
383. Термографічні ознаки ускладненого перелому нижньої щелепи:

гіпертермія
384. Термографічні ознаки ускладненого перелому нижньої щелепи:

перевищує розміри вогнища
385. Термографічні ознаки ускладненого перелому нижньої щелепи:

Т - від 1 до 2 град С
386. Термографічні ознаки неускладнених переломів нижньої щелепи:

нормотермія (ізотермія
387. Термографічні ознаки неускладнених переломів нижньої щелепи:

відповідає розмірам вогнища
388. Термографічні ознаки неускладнених переломів нижньої щелепи:

Т - 0 град
389. При уведенні водорозчинних рентгенконтрастних речовин у слинну залозу при сіалографії оптимальний тиск становить:

180-200 мм рт. ст
390. Які клітини крові можна назвати "прикордонними військами" - першими вступають у боротьбу з мікроорганізмами:

нейтрофільні лейкоцити;
391. Клітини - "санітари" крові:

моноцити
392. Клітини крові - продуценти антитіл:

лімфоцити;
393. При гострих запальних процесах спостерігається:

нейтрофільний зсув уліво
394. Ознака сприятливого плину раневого процесу (по цитологічним даним) характеризується появою:

еозинофілів
395. Цитологічна ознака повільного загоєння рани характеризується появою:

плазматичних клітин
396. Цитологічна ознака, що вказує на застосування на рану сильних антисептиків або наявності в рані стороннього тіла (шовкової лігатури) характеризується появою:

гігантських багатоядерних клітин
397. На яку добу лікування рани спостерігається перехід від макрофагальної фази до фібробластичної:

4-5 доба
398. Сіалографічна ознака розростання в паренхімі слинної залози сполучної тканини:

звуження протоків на всьому протязі
399. Сіалографічна ознака наявності поразки протоку слинної залози:

розширення і звуження протоку
400. Сіалографічна ознака лімфогенного паротиту характеризується скупченням рентгенконтрастної маси в паренхімі залози у вигляді:

чорнильної плями
401. Сіалографічна ознака паренхіматозного паротиту характеризується скупченням рентгенконтрастної маси в паренхімі залози у вигляді:

"грон винограду
402. Сіалограма помилкового паротиту Герценберга:

без змін
403. Лейкоцитоз спостерігається при захворюваннях:

гнійно-запальних процесах
404. Лейкопенія частіше зустрічається при:

грипі, корі, краснусі, хворобі Боткіна
405. При застосуванні сульфаніламідних препаратів чи може виникнути лейкопенія?:

так
406. Зсув лейкоцитарної формули вліво:

це підвищення вмісту юних (паличкоядерних) форм нейтрофілів;
407. Зсув лейкоцитарної формули вправо:

це підвищення вмісту сегментоядерних (зрілих форм) нейтрофілів
408. Токсична зернистість лейкоцитів вказує на:

на прогресування і несприятливий кінець процесу
409. Нейтрофільоз розвивається при:

запальних захворюваннях, інтоксикаціях

410. Еозинофілія зустрічається при:

алергічних і паразитарних захворюваннях
411. Еозинопенія зустрічається при:

піогенних інфекціях, шоці, еклампсії, зниженні опірності організму
412. Лімфоцитоз розвивається при:

мононуклеозі, туберкульозі, сифілісі
413. Чи зустрічається лімфоцитоз у практично здорових людей?

так
414. Лімфопенія спостерігається при:

лімфогрануломатозі, гострих інфекціях, імунодефіцитних станах
415. Моноцитоз спостерігається при:

інфекційному мононуклеозі
416. Моноцитопенія зустрічається при:

апластичній анемії
417. Моноцитоз чи можна розцінювати, як показник розвитку захисних процесів в організмі?: