Розділ 3. Взаємодія органів дізнання та досудового слідства

Переходячи на більше низький рівень можна розглядати взаємодію органів внутрішніх справ так, як це робить наука ОРД:

Взаємодія - діяльність, що здійснюється в найбільше доцільному виборі й реалізації організаційних і тактичних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для рішення завдань боротьби з злочинністю шляхом здійснення впорядкованих і взаємопов'язаних дій двох або більше суб'єктів. Ще більше конкретизуючи поняття й залишаючись у рамках науки ОРД можна вивести що: Взаємодія органів дізнання й досудового слідства це заснована на законі, погоджена по цілям, місцю й часу, діяльність даних суб'єктів, здійснювана з метою попередження, розкриття й розслідування злочинів, а також розшуку злочинців.[4] Там же приводяться форми взаємодії вищевказаних органів.

Даний нормативно-правовий акт хоча й не дає визначення взаємодії, але визначає його основні принципи як то:

- дотримання законності, конституційних прав і воль громадян;

- комплексне використання чинностей і коштів органів внутрішніх справ;

- персональна відповідальність слідчого, керівників оперативних підрозділів і начальників міліції громадської безпеки за проведення й результати слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

- самостійність слідчого в прийнятті рішень, за винятком

випадків, передбачених карно-процесуальним законодавством;

- самостійність співробітників оперативних підрозділів в виборі коштів і методів оперативно-розшукової діяльності а рамках

чинного законодавства;

- погодженість планування слідчих дій і оперативно - пошукових заходів;

Конкретність зазначених принципів у відмінні від наведених раніше, що й не дивно, оскільки безпосередньо закон, як регулятор практичної діяльності ОВС повинен бути більше конкретним ніж загальнотеоретичні наукові викладення. Крім того зі списку, установленого законом зникають деякі принципи: принцип науковості, принцип рівноправності суб'єктів (Дійсно, КПК установлює деяке підпорядкування органів дізнання органам досудового слідства. Так, наприклад органи слідства вправі давати доручення органам дізнання для проведення ними окремих слідчих і оперативно-розшукових дій, які орган досудового слідства сам зробити не в змозі. У практичній діяльності постійно відбувається перевищення слідчими своїх повноважень, у вигляді винесення доручень, виконання яких можливо й повинне провадиться органами досудового слідства, у взаємодії з іншими службами, наприклад привід підозрюваного не з'явився по повістці повинен здійснюватися слідчим разом із черговими частинами, на практиці це найчастіше не так), і т.д. Крім принципів закон визначає основні завдання взаємодії:

- забезпечення невідкладних слідчих дій і оперативно - пошукових заходів при здійсненні злочинів;

- всебічне й об'єктивне розслідування злочинів, своєчасне викриття й залучення до карної відповідальності осіб, що скоїли злочин, а також розшук що зникли злочинців;

- здійснення заходів, спрямованих на відшкодування матеріального збитку, заподіяного громадянам і організаціям поза залежністю від форм власності злочинними діями винних осіб.

Хотілося б відзначити що якщо два перші завдання вирішуються в теперішній час органами внутрішніх справ на досить високому рівні, те третє завдання, а конкретніше відшкодування матеріального збитку в сучасних умовах є майже недосяжною. Юридична наука виділяє також форми такої взаємодії:

1. Обмін інформацією

2. Спільне планування

3. Спільний аналіз і оцінка оперативної обстановки

4. Спільне навчання й розбір реалізованих справ

5. Спільна робота на місці події Як буде видно з подальшого матеріалу дані форми виведені наукою знайшли своє відбиття в нормативній базі діяльності ОВС практично без змін, а в завершення загальної характеристики взаємодії дізнання й досудового розслідування хотілося б привести нормативно-правову основу даного взаємодії:

- Конституція України;

- карне й карно-процесуальне законодавство України;

- законодавство в сфері оперативно-розшукової діяльності;

- міжнародні договори України з питань взаємодії правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю;

- Інструкція з організації взаємодії підрозділів і служб органів внутрішніх справ у розслідуванні й розкритті злочинів, відомчі й міжвідомчі нормативні акти. [8, c.63]

3. Взаємодія органів дізнання та досудового слідства в розслідуванні й розкритті злочинів.

Якщо класифікувати взаємодія органів дізнання й досудового слідства по умовних стадіях діяльності цих органів те виділяється:

1. Взаємодія в розслідуванні й розкритті злочинів

2.. Взаємодія при реалізації оперативних матеріалів і розгляді матеріалів дослідчої перевірки

3. Взаємодія протягом всієї діяльності вищевказаних органів.

Висновок

Отже, підводячи підсумок даної курсової роботи слід зазначити, що всебічність, повнота й об'єктивність розгляду кримінальної справи в суді та її вирішення потребують великої і кваліфікованої підготовчої роботи органів дізнання та слідства. Тому за законом переважна більшість кримінальних справ повинна проходити стадію досудового слідства.

Сьогодні проблематикою досудового розслідування займаються фахівці різних міністерств, відомств, установ, десятки разів доопрацьовувалися, корегувалися нормативні та підзаконні акти, які регулюють процес розслідування кримінальних справ.

Час поставив перед органами внутрішніх справ завдання: докорінно переглянути ставлення працівників міліції до звернень громадян, практику реагування на заяви і повідомлення про злочини, яка існувала раніше, а також сам процес досудового слідства. За кожним розглядом справи ми бачимо не лише цифру у статистичному звіті, а й конкретну людину, з її болем і проханням про допомогу, і це є запорукою чіткого виконання положень статті 40 нашої Конституції.

Водночас, як життя не стоїть на місці, так само нормативне забезпечення боротьби зі злочинністю потребує систематичного вдосконалення, пошуків нових форм і методів для ефективнішої протидії криміналітету. І тут першочергового значення набуває кримінально-процесуальне законодавство, його адекватність тим процесам, які відбуваються на сучасному етапі в суспільстві.

Досліджуючи інститут досудового розслідування хотілось би відмітити, що процес удосконалення і оновлення безпосередньо дізнання та слідства, подолання проблем, які пов'язані з їх діяльністю є вкрай важливою і актуальною темою на даний час. Вирішення поставлених питань дасть можливість чітко і ефективно, забезпечуючи законність, виконувати ними свої службові обов'язки на благо держави і українського народу.

Узагальнюючи вищесказане слід зазначити, що зміст цієї курсової роботи дає можливість з'ясувати суть дізнання та слідства як двох форм досудового розслідування, а також ряд проблем з якими вони зустрічаються і шляхи їх вирішення, що є вкрай важливими і актуальними для побудови такого кримінального процесу, який би забезпечував на високому рівні норми і принципи Конституції України.