Розділ 1. Теоретичні основи дослідження системи органів досудового розслідування

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження системи органів досудового розслідування 4

1.1. Поняття, значення і завдання досудового розслідування. 4

1.2. Слідчий апарат, його структура. 9

1.3. Система органів досудового розслідування в Україні 12

Розділ 2. Особливості організації системи органів досудового розслідування в Україні 15

2.1. Дізнання як форма досудового розслідування. Органи дізнання. 15

2.2. Слідство як форма досудового розслідування. Органи слідства та їх повноваження 23

Розділ 3. Взаємодія органів дізнання та досудового слідства. 34

Висновок. 37

Список використаних джерел. 39

Вступ

У перехідних умовах розвитку державності та вирішення завдань побудови правової держави особливе значення має продуманість та обгрунтованість перетворень у всіх галузях життєдіяльності держави, і передусім у сфері правоохоронної діяльності, покликаної забезпечувати надійний правовий захист усім членам нашого суспільства.

Конституція України заклала важливі правові підвалини розвитку суспільства і держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь, гідність, недоторканність та безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Через зміст Конституції проводиться надзвичайно актуальна і гуманна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, є відповідальною перед нею за свою діяльність, а не навпаки.

МВС України, усвідомлюючи свою особливу відповідальність за реалізацію вимог Конституції щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки в країні, постійно веде пошук шляхів до підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ, посилення боротьби з небезпечними злочинними проявами.

Особливе значення має швидке й повне розкриття злочину та притягнення осіб, що винні в його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охорона від необгрунтованого притягнення осіб, не причетних до вчинення злочину; вжиття заходів до відшкодування шкоди, завданої злочином; виявлення причин вчинення злочину та умов, які цьому сприяли і вжиття заходів до їх усунення. Всі ці завдання стоять перед досудовим розслідуванням.

Називаючи розслідування досудовим, законодавець тим самим вказує на співвідношення з основною частиною судового розгляду – слідством.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження системи органів досудового розслідування

1.1. Поняття, значення і завдання досудового розслідування

Забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності розгляду кримінальної справи в суді та її вирішення по суті потребують об'ємної і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому згідно зі ст. 111 КПК України переважна більшість кримінальних справ має "пройти" стадію досудового розслідування.

Досудове розслідування — друга стадія кримінального процесу, в ході якої відповідно до кримінально-процесуального закону здійснюється діяльність спеціально уповноважених осіб органів дізнання і досудового слідства із всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи з метою повного і швидкого розкриття злочинів (суспільно небезпечних діянь), викриття винних, вжиття заходів до запобігання і припинення злочинів та забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди і можливої конфіскації майна.

У свій час Н.В. Жогін, Ф.Н. Фаткул, висловлювали свою думку стосовно досудового розслідування так: "Під попереднім розслідуванням (з 2014 року попереднє розслідування як ми уже знаємо, називається досудовим розслідуванням) розуміється встановлений інститут кримінально-процесуального права, який об'єднує процесульні норми, які регламентують порядок провадження дізнання і поперенього слідства як частини кримінального процесу." А також під попереднім розслідуванням, вони розуміють діяльність уповноважених законом органів і осіб по розкриттю злочинів і підготовці умов для розгляду справи у суді. [13;с.32]

Карев Д. писав, що в стадії попереднього розслідування повинні бути досліджені всі обставини справи, вирішенні всі протиріччя, установлена подія злочину, степінь участі кожного із обвинувачених, мотиви злочину, його наслідки, причини, що сприяли його вчиненню.[ 14;с.130]

На думку І.С. Галагана, Д.С. Сусло попереднє розслідування - це діяльність органів прокуратури, дізнання і попереднього слідства по виявленню, закріпленню, перевірці і оцінці доказів з метою розкриття злочину і викриття осіб, що його заподіяли. [11;с.99]

За висловлюванням А.Я. Дубинського попереднє розслідування - це регламентована кримінально-процесуальним законом діяльність органів дізнання і попереднього слідства по виявленню обставин вчиненого злочину, забезпеченню справедливої відповідальності винних у вчиненні злочину, а також по попередженню і припиненню злочинів.[12;с.5]

В.М. Тертишник дає таке поняття цього терміну. Досудове розслідування - це здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.[8;с.419]

Слушною і заслуговує на увагу думка вчених-процесіалістів, а саме: "називаючи розслідування досудовим законодавець тим самим вказує на його співвідношення з основною частиною судового розгляду - судовим слідством, бо тільки на основі тих доказів, які були розглянуті там, суд вирішує справу (ч.2 ст.323 КПК). При цьому суд може не погодитись з оцінкою органів досудового розслідування зібраних ними у справі доказів, доповнити ними доказовий матеріал, як за власною ініціативою, так і з ініціативи учаксників судового розгляду. Та це не означає, що стадія досудового розслідування зовсім позбавлена самостійного характеру. Вона має:

- чітко визначені межі в системі кримінального процесу - від постанови про порушення кримінальної справи до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування;

- свою процесуальну форму та свій зміст, що визначають її завдання.[15;с.202]

Для стадії досудового розслідування характерні такі ознаки:

1) суворе нормативне регулювання кримінально-процесуальної діяльності;

2) здійснення діяльності спеціально уповноваженими суб'єктами;

3) обмежене коло засобів доказування;

4) пізнання має ретроспективний характер (за винятком пізнання причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, що можуть існувати і на момент провадження досудового слідства);

5) встановлення обставин вчинення злочину часто відбувається в умовах протидії з боку заінтересованих учасників досудового слідства.

Важливими завданнями досудового розслідування, які становлять єдине ціле, систему і суть цієї стадії кримінального судочинства є: 1) охорона прав та законних інтересів громадян, суспільства;

2) швидке і повне розкриття злочинів;

3) встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі;

4) викриття винних;

5) притягнення винних у здійсненні злочинів до кримінальної відповідальності як обвинувачених;

6) недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб;

7) реабілітація осіб, необгрунтовано притягнутих до кримінальної відповідальності і забезпечення відшкодування заподіяного їм збитку;

8) визначення необхідності кримінально-правового впливу або можливості обмежитися застосуванням заходів суспільного впливу;

9) забезпечення відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином;

10) виявлення й усунення причин злочинів і умов, що сприяли їх здійсненню;

11) створення необхідних передумов для правильного вирішення кримінальних справ судом;

12) забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист;

13) виховання громадян в дусі неухильного додержання конституції і законів України.

У сукупності всі ці елементи складають загальне завдання досудового розслідування.

Під охороною прав та законних інтересів громадян у досудовому слідств розуміють обов'язки органу дізнання і слідчого в своїй роботі з розкриття розслідування злочинів додержуватися норм Конституції України кримінально-процесуального закону щодо реалізації кожній особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, її законних прав.

Швидке й повне розкриття злочинів, викриття винних - це завдання не тільки всього кримінального судочинства, а й стадії досудового розслідування. Викриття винних - діяльність, пов'язана зі збиранням доказів і пред'явленням їх підозрюваному чи обвинуваченому. [7; с.270]

У стадії досудового слідства викритою вважається особа, якій пред'явлено обвинувачення. Викриття особи здійснюється як до пред'явлення обвинувачення, так і після. Воно продовжується і в ході розгляду справи в суді. Остаточно викритою вважається особа, щодо якої винесено обвинувальний вирок, що набрав чинності.

Зі вступом вироку в законну силу практично всі завдання кримінального судочинства вирішені й ні про яке викриття винного не може йти мова.

Отже, викриття винних - це самостійне завдання кримінального судочинства взагалі та стадії досудового розслідування зокрема.

Притягнення винного у вчиненні злочинів до кримінальної відповідальності як обвинуваченого забезпечує процесуальне закріплення попереднього висновку про розкриття злочину і викриття винних. З моменту притягнення до кримінальної відповідальності особа набуває особливого, врегульованого законом процесуального статусу. Основою притягнення особи до кримінальної відповідальності як обвинуваченого є доведена наявність конкретного злочину, ним завершеного.

Якщо особу необгрунтовано притягнуто до кримінальної відповідальності, то вона на будь-якій стадії кримінального процесу повинна бути реабілітована. Реабілітований має право на відшкодування збитку, заподіяного внаслідок необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності. Це право виникає за умови постановлення виправдувального вироку; припинення кримінальної справи за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина в здійсненні злочину.

Встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі має важливе значення. М. С. Строгович щодо цього зазначав: „Мета кримінального процесу - це передусім встановлення фактичних обставин справи відповідно до повного і точного встановлення предмета доказування, тобто встановлення у справі істини".[9; с.202] Об'єктивна істина в стадії досудового розслідування встановлюється шляхом всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин, що підлягають доведенню по кримінальній справі.

Значення цього завдання важко переоцінити, оскільки тільки встановлення об'єктивної істини в ході розслідування дозволяє ухвалити правильне рішення про подальший напрям кримінальної справи.

Відповідно до статті 23 КПК при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини та умови, що сприяли вчиненню злочину. Якщо орган дізнання або слідчий не виконають ці вимоги закону по кримінальній справі, прокурор у порядку здійснення нагляду може повернути таку справу на додаткове розслідування. [4; 49]

Слід також зазначити про створення необхідних передумов для правильного вирішення кримінальної справи судом, що передбачає правильне, таке, що відповідає вимогам закону, фіксування доказової інформації і додержання процесуальної форми при провадженні розслідування. Ігнорування будь-кого з цих елементів не дозволить або ускладнить розгляд кримінальної справи судом.

Серед завдань досудового розслідування слід згадати і таке, як охорона інтересів суспільства, прав і свобод громадян. Не важко помітити, що тут фактично позначено два завдання: охорона інтересів суспільства та охорона прав громадян.

Згідно з положеннями КПК суд, прокурор, слідчий і особа, що провадить дізнання, зобов'язані роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їхні права і забезпечити можливість їх реалізації (стаття 53КПК).

Відповідно до статей 43 і 43-1 КПК обвинуваченому і підозрюваному забезпечується право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий і прокурор зобов'язані забезпечити обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом способами від пред'явленого йому обвинувачення і забезпечити охорону його особистих і майнових прав.

Отже, сутність досудового розслідування полягає у провадженні державними органами в передбаченній законом процесуальній формі дій та заходів для з'ясування обставин суспільно-небезпечного діяння.

Діяльність органів досудового розслідування забезпечує встановлення істини у кримінальній справі, сприяє зміцненню законності. Органи досудового розслідування виконують мету кримінального процесу; забезпечують повне, всебічне і об'єктивне розслідування кримінальної справи.

Важливе значення досудового розслідування те, що без нього не можливі як боротьба із злочинністю, так і здійснення правосуддя у кримінальних справах.

1.2. Слідчий апарат, його структура

Слідчий апарат правоохоронних органів складається зі слідчих, старших слідчих, слідчих з особливо важливих справ та старших слідчих з особливо важливих справ.

Так, у Генеральній прокуратурі України є Головне слідче управління, яке складається з: 1) Управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури; 2) Управління з розслідування особливо важливих справ; 3) Управління криміналістики. До складу Управління з розслідування особливо важливих справ входять слідчі відділи, де працюють слідчі з особливо важливих справ і старші слідчі з особливо важливих справ, які призначаються Генеральним прокурором України.

У прокуратурах обласного рівня функціонують слідчі управління й відділи, в яких працюють старші слідчі і слідчі з особливо важливих справ, які призначаються на посаду і звільняються з неї прокурором відповідної прокуратури.

У прокуратурах районів і міст є слідчі і старші слідчі, які призначаються на посаду і звільняються з неї прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя.

У Міністерстві внутрішніх справ України створено Головне слідче управління, де працюють слідчі з особливо важливих справ і старші слідчі з особливо важливих справ.

В обласних і прирівняних до них управліннях Міністерства внутрішніх справ створені слідчі управління, в яких працюють старші слідчі та слідчі з особливо важливих справ.

У міських і районних відділах (управліннях) внутрішніх справ є слідчі групи і слідчі відділення, де працюють слідчі і старші слідчі.

Керівництво слідством в органах прокуратури, МВС, СБУ й податкової міліції здійснюють начальники слідчих підрозділів. Відповідно до ст. 39 нового КПК вказані посадові особи отримали процесуальний статус керівника органу досудового розслідування, на якого покладається обов'язок організовувати досудове розслідування. Зокрема, керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених КПК; 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, та ін.

Щодо концептуальних засад побудови системи органів досудового слідства в Україні є дві протилежні точки зору: одна передбачає консолідацію слідчих у межах окремого державного органу, який би спеціалізувався виключно на проведенні досудових розслідувань; інша відстоює децентралізацію слідчих апаратів з підпорядкуванням їх різним за статусом і сферою відання правоохоронним органам.

Засади першої позиції були визначені Концепцією судово-правової реформи 1992 р., якою було передбачено створення єдиного слідчого апарату, оскільки вважалося, що таке об'єднання органів досудового слідства усуне "розпилення" сил, паралелізм у роботі, сприятиме повнішому технічному оснащенню слідчих, посилить їх взаємодію з органами дізнання, що в результаті підвищить рівень досудового розслідування в цілому. Побічно вона випливає і з п. 9 Перехідних положень Конституції України, яким передбачається сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Існує й протилежна позиція, яка обґрунтовує доцільність розгалуженості слідчого апарату. Вона сформульована в Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні, затвердженій Указом Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 р., згідно з якою органи досудового слідства будуть реформовані в систему досудового слідства, до якої мають належати: 1) національна поліція; 2) фінансова поліція; 3) військова поліція; 4) слідчий підрозділ Служби безпеки України; 5) спеціально утворений орган досудового розслідування корупційних правопорушень (анти корупційний орган). Передбачається, що компетенція органів, що здійснюють досудове слідство, має бути розмежована законом з урахуванням предметної, персональної, територіальної та за зв'язком справ підслідності.

Фактично на сьогодні у правову систему України впроваджено ідею диференціації слідчих підрозділів. Наступний крок у напрямі їх реформування пов'язаний із утворенням Державного бюро розслідувань України, передбаченим новим КПК.

1.3. Система органів досудового розслідування в Україні

Органи досудового розслідування, їх система, завдання і компетенція

Відповідно до ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:

1) органів внутрішніх справ;

2) органів безпеки;

3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

4) органів державного бюро розслідувань.

При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Стаття 216 КПК установлює підслідність, тобто віднесення того чи іншого складу злочину до компетенції певного органу досудового розслідування. Так, слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Таким чином, підслідність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ є найширшою.

Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, контрабанди, тероризму та ін.

Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування таких злочинів, як: незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), доведення до банкрутства та ін.

Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, учинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до і-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

Слідчі органів прокуратури продовжують здійснювати досудове розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), окрім розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрати документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422 КК), а також кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів, до дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше 19 листопада 2017 р. (п'яти років із дня набрання чинності новим КПК).

Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Слідчі працюють у тісному контакті з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. Останні для надання допомоги органам досудового розслідування за письмовим дорученням слідчого, прокурора здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.