Старший шкільний вік (від п’ятнадцяти років до вісімнадцяти)

У прямій залежності від змісту і форм розумової та практичної діяльності учнів старших класів перебувають особливості їх уваги. Розвивається їх здатність тривало зосереджуватися на пізнаванних об’єктах, переборювати дію сильних і відволікаючих подразників розподіляти й переключати увагу.

У ряді психологічних досліджень показано, що розвиток довільної уваги, її стійкості і зосередженості у старшокласників пов’язаний з формуванням логічного мислення, узагальнених прийомів мислительної діяльності (І.В. Страхов, Є.О. Мілєрян). Від цього залежить дальше вдосконалення їх здатності переключати увагу у зв’язку з урізноманітненням видів діяльності, переходами від одних навчальних і практичних завдань до інших, з потребою підпорядковувати близькі цілі діяльності далеким, перспективним. Переключення уваги є важливим фактором піднесення ефективності праці учнів старших класів, поліпшення її самоорганізації. Удосконалюються у них і здатність розподіляти увагу, що виявляється в одночасному виконанні кількох різних дій (наприклад, слухання вчителя, складання плану, ведення конспекту).

Формування інтересу старшокласників до певних галузей науки і видів діяльності зумовлює зростання вибірковості їх уваги, що сприяє глибшому і міцнішому засвоєнню знань з тих галузей, яким віддається перевага. Про те в деяких випадках вона набуває однобічного характеру і тим самим негативно впливає на їх учіння. Окремі учні з чітко визначеною життєвою перспективою нерідко основну увагу приділяють тільки тим дисциплінам, з якими пов’язані їх майбутня робота або вступні екзамени до вищого навчального закладу, і байдуже ставляться до інших дисциплін, що позначається на якості їх засвоєння і на загальному їх розвитку. У такому випадку потрібна певна виховна робота з метою підвищити свідоме їх ставлення до учіння з усіх дисциплін, розуміння їх життєвого значення.

У старшому шкільному віці зростає роль післядовільної уваги в учбовій і практичній їх діяльності. Довільна увага наче набирає властивості мимовільної, підтримка її відбувається без вольових зусиль. Особливо яскрава така увага виявляється за умови, що учіння спонукається їх спеціальними інтересами. Тривалість її залежить від тривалості й стійкості інтересу до учіння, захоплення ним. Для старшокласників, у яких склалися такі інтереси, все, що є об’єктом їхніх інтересів, стає об’єктом їхньої уваги, зокрема після довільної.

В увазі старшокласників виявляються індивідуальні відмінності, зокрема в її інтенсивності, стійкості й інших властивостях. Спеціальні поради учням, як удосконалювати свою увагу, дають у цьому віці позитивні результати.

Вік дорослості.

Період дорослості у порівнянні з іншими віковими періодами – дощкільним, молодшим шкільним, підлітковим, юнацьким – охоплює значно більший відрізок часу життя людини і тому описання його особливостей є ускладненним.

Традиційно вважалося, що вік дорослості – це стабільний період у житті дорослої сформованої людини і тому ні яких особливих змін у психічному розвитку особистості не відбувається. Французький психолог Е. Киапаред характеризував дораслість як стан психічного “закам’яніння”, коли процес розвитку припиняється. Але більш ретельне вивчення цього вікового періоду змінило думку вчених.

Потенціал розвитку існує протягом всього життя людини. З настанням дорослості процес розвитку дорослості не припиняється і не завершується, йому притаманні протиріччя і гетерохронічність (нерівномірність); виділяються сенсетивні і критичні моменти і психофізіологічний розвиток не є статичним, природа його різноманітна і суперечлива.

На думку Б.Г. Ананьєва вікова періодизація життєвого циклу людини базується: на послідовній зміні станів розвитку, односпримованості й незворотності часу життя людини, тобто на топологічній харектеристиці і на тривалості існування індивіда, яке, в свою чергу, залежить від тривалості життя всіх індивідів данного віку- метричній характеристиці.

Ці характеристики придставлені у схемах вікових періодизацій, прийнятих як міжнародні.[10].

Середній вік: перший період 22 – 35 років чоловіки

21 –35 жінки

другий період 36 – 60 чоловіки

36 – 55 жінки

Люди похилого віку 61 – 74 чоловіки

55 – 74 жінки

Старечий вік 75 – 90 обидві статі

Довгожителі старше 90 років

Обсяг преключення та вибірковіть уваги поступово зростає від 18 до 33 років, а після 34 років починає поступово падати.

В той же час стійкість і концентрація уваги протягом всього періоду дорослості зазнає незначних змін.

У 26 – 29 років увага за своїм розвитком випереджає пам’ять і мислення. Це свідчить про рухливість й гнучуість взаємозв’язків між пам’яттю і увагою. У 30 – 33 роки знову настає високий розвиток уваги, а до 40 років швидкість сприймання інформації, інтенсивність уваги знижується.

Найбільш високий рівень розвитку уваги і найнижчий рівень розвитку пам’яті спостерігається у людей 41 – 46 років, а помітне зниження уваги спостерігається уже після 46 років. Такі показники розвитку уваги підтверджують гетерохронний характер дозрівання, збереження і згасання різних психічних функцій в структурі психіки людини.

Діагностика уваги.

Для впливу на загальну увагу, її обсяг, стійкість, переключення та розподіл ми застосовуємо такі завдання:

А). Завдання для діагностики рівня розвитку довільної уваги та її подальшого розвитку /таблиці для діагностики та розвитку обсягу уваги.

Б). Таблиці для діагностики та розвитку обсягу уваги.

В). Таблиці для визначення та розвитку концентрації уваги і завдання на переключення уваги.

Г). Таблиці Шульте.

Д). Коректурна таблиця для діагностики та розвитку стійкості та концентрації уваги.

Е). Класифікація за певною заданою ознакою /чим схожі та чим розрізняються предмети/.

Є). Знайдення зайвого предмета, знайдення однакових предметів, знайдення деталей, яких не вистачає.

Ж). Візуальні, вільні та спрямовані асоціації у процесі вільного і заданого малювання предметів.

Застосування цих методів дає змогу сформувати в дитини готовність до сприйняття і максимально підвищити чутливість процесів сприймання та розуміння.

Розглянемо деякі з названих методів:

А). Завдання для діагностики рівня розвитку довільної уваги та її подальшого розвитку / методика “Хатка” /.

Психолог (педагог, логопед) пропонує дитині перемалювати хатку, окремі деталі якої складені з елементів великих букв / див. мал. №1/. Коли робота закінчена, дитині дають можливість перевірити, чи все правильно перемальовано. Якщо школяр бачить у своєму малюнку неточність, він може їх виправити, але це повинно бути зареєстровано психологом. У ході виконання завдання необхідно фіксувати відволікання дитини. Робота за цією методикою проводиться індивідуально або в групі з 8-10 дітей.

Опрацювання результатів:

Безпомилкове копіювання малюнка оцінюється в 0 балів. За кожну помилку нараховується 1 бал. Помилками вважаються:

а). Неправильно зображений елемент. Якщо той самий елемент неправильно зображений у всіх деталях (наприклад, неправильно намальовані палички, з яких складається права частина), то один бал нараховується не за кожний елемент, а за всю серію цих елементів. Права і ліва частини паркану оцінюються окремо. Неточно відтворена кількість елементів помилкою не вважається. Не є важливим й те, скільки ліній буде у заштрихованому даху тощо.

б). Заміна одного елемента іншим.

в). Відсутність елемента.

г). Розриви між лініями в тих місцях де вони повинні бути з’єднанні.

Деколи неякісне виконання завдання пов’язане не з поганою увагою, а з тим, що дитина не сприйняла поставленого завдання змалювати точно, за зразком. Про це можна судити з того, як дитина працює: якщо, подивившись на малюнок, вона відразу ж його намалювала, не порівнюючи зі зразком, і віддала роботу, то допущені помилки не можна відносити на рахунок поганої довільної уваги.

Якщо дитина не намалювала окремі елементи, їй можна запропонувати відтворити ці елементи за зразком у вигляді самостійних фігур. Наприклад, за зразком пропонується намалювати різноманітні елементи хатки: коло, квадрат, трикутник тощо. Це робиться для того, щоб перевірити, чи не пов’язаний пропуск цих елементів з тим, що дитина просто не може їх намалювати. Слід також зазначити, що при дефекті зору можливі розриви між лініями в тих місцях, де вони повинні бути з’єднанні.

Б). Таблиці для діагностики та розвитку обсягу уваги.

Дитині пропонують протягом 8 секунд розглянути послідовно 8 карток із зображенням 2-9 крапок (див. мал. 2). Кожна крапка скомпонується двічі, після цього учень за 10-15 секунд повинен на бланку відмітити розташування крапок.

Психолог робить аналіз результатів. Враховується кількість правильно відмічених крапок:

1. Три крапки на двох картках

2. Чотири крапки на двох картках

3. Шість крапок

4. Дев’ять крапок

5. Десять крапок

6. Дванадцять крапок

7. Тринадцять крапок

8. П’ятнадцять крапок

9. Шістнадцять крапок

Рангові місця 1 та 2 свідчать про малий обсяг уваги, 8, 9 – про великий обсяг, проміжні – про середній.

“Обсяг уваги” – це кількість елементів, що одночасно сприймаються як один акт сприймання. Під час зорової експозиції об’єктів протягом до 1 секунди людина може сприймати 5-9 окремих елементів.

В). Таблиця для визначення та розвитку концентрації уваги (тест Перона-Рузера).

Завдання пропонується протягом однієї хвилини. Учень повинен заповнити таблицю з умовою, що у кожний квадрат він ставить “+”, у трикутник “*”, у коло не ставить нічого, у ромб ставить “-“.

Учень повинен заповнити фігури на даному бланку (див. мал. 3).

Психолог підраховує кількість фігур, які заповнює учень. Результати можна оцінити таким чином:

1. 86-100 знаків, 0 помилок.

2. 66 85 знаків, 0 помилок.

3. 63-65 знаків, 1-2 помилки.

4. 60-62 знаки, 1-2 помилки.

5. 56-59 знаків, 1-2 помилки.

6. 51-55 знаків, 2 помилки

7. 50-53 знаки, 2-3 помилки.

8. 46-49 знаків, 3 помилки.

9. 40-45 знаків, 3-4 помилки.

Рангові місця 1 та 2 свідчать про високу концентрацію уваги, 8-9 – про низьку концентрацію уваги, проміжні – про середню. Якщо помилок більше, ніж допускається ключем, ранг знижується на одиницю, якщо менше, ніж допускається – підвищується на одиницю.

Завдання для переключення уваги (проба М.С. Лебединського).

Суть цієї проби – у називанні дитиною по черзі пар слів, що означають живі та неживі предмети. Психолог (вчитель, логопед) фіксує у протоколі слова і час, який потрібен на називання окремих пар, наприклад:

Собака-кінь 2 сек.

Шафа-ліжко 1,5 сек.

Кішка-горобчик 1,9 сек.

Папуга-ворона 1,8 сек.

Книга-пальто 1,6 сек.

Поїзд-трамвай 1,9 сек.

Корова-віслюк 1,9 сек.

Під час дослідження за цією методикою інертність основних нервових процесів виявляється не лише в порушеннях чергування, але й у тому, що дитина обмежується певним колом понять (наприклад, серед живих називає лише звірів або комах, серед неживих – тільки меблі або транспорт) та допускає повторення слів.

Г). Таблиці Шульте.

Таблиці Шульте являють собою набір цифр (від 1 до 25), розміщених у випадковому порядку в клітинках. Досліджуваний повинен показати і назвати у заданій послідовності (як правило, зростаючої від одиниці до двадцяти п’яти) усі цифри. Досліджуваному пропонується підряд чотири-п’ять неідентичних таблиць Шульте, в яких цифри розміщені по різному. Психолог регіструє час, затрачений досліджуваним на показ і назву усього ряду цифр у кожній таблиці окремо. Відмічаються наступні показники: 1) перевищення нормативного (40-50 секунд) часу, затраченого на показ і назву ряду цифр у таблицях

2) динаміка тимчасових показників у процесі обстеження по всім п’яти таблицям.

Таблиці Шульте

1.

2.

3.

4.

За результатами даного тесту можливі наступні виводи про характеристики уваги досліджуваного:

Увага концентрується достатньо – у випадку, якщо на кожну з таблиць Шульте досліджуваний затрачує час, що відповідає нормативному.

Увага концентрується недостатньо – у випадку, якщо на кожну з таблиць Шульте досліджуваний затрачає час, що перевищує нормативний.

Увага стійка – у випадку, якщо не відмічається значних часових відрізнень при підрахунку цифр у кожній з чотирьох-п’яти таблиць.

Увага нестійка – у випадку, якщо відмічаються значні коливання результатів за даними таблиць без тенденції до збільшення часу, затраченого на кожну наступну таблицю.

Увага виснажувальна – у випадку, якщо відмічаються тенденції до збільшення часу, що затрачує досліджувальний на кожну наступну таблицю.

Методика “ червоно – чорна таблиця “

Методика призначена для оцінки переключення уваги. Піддослідні повинні знаходити на запропонованій їм таблиці червоні і чорні числа позмінно і записати тільки букви, що відповідають цим числам, причому, червоні числа потрібно знаходити в порядку спадання, а чорні – в порядку зростання. Піддослідним зачитується відповідна інструкція.

Інструкція

Вам буде запропонована таблиця з червоними і чорними числами. Ви повинні відшукати червоні і чорні числа позмінно, причому, червоні в порядку спадання, від 25 до 1, а чорні в порядку зростання – від 1 до 24. Записувати потрібно тільки букви, що стоять біля чисел. Час роботи – 5 хвилин.

Наприклад, червона цифра 25, пишемо букву Р, потім чорна цифра 1, пишемо букву В, дальше, червона цифра 24 пишемо букву И, чорна цифра 2, пишемо букву Н. Таким чином на листку з відповідями отримуємо ряд букв:

Методика оцінюється по кількості правильно відтворених пар букв.

Методика “ Розстановка чисел “

Методика призначена для оцінки довільної уваги. Рекомендується використовувати при професійному відборі на спеціальності, де потрібний хороший розвиток функції уваги.

Інструкція: “ На протязі 2-ох хвилин Ви повинні розкласти у вільних клітинах нижнього квадрату бланку в довільному порядку в 25 клітинках верхнього квадрату бланку. Числа розписуються полінійно, ніяких поміток у верхньому квадраті робити не можна.”

Оцінка виводиться за кількістю правильно записаних чисел. Середня норма 22 і вище. Методика для групового обслідування. Групове обслідування рекомендується проводити в присутності експериментатора.[3].

Стимульний матеріал Бланк для заповнення