Молодший шкільний вік (з семи до десяти років)

У першокласників увага мимовільна. Вони активно реагують на все нове, яскраве і незвичайне. Їм важко довільно керувати своєю увагою. Мимовільна увага відіграє позитивну роль в учбовій діяльності учнів цього віку, але вона недостатня для досягнення успіхів. Якщо вчителі не дбають про розвиток довільної уваги в учнів, то вона може відіграти й негативну роль.

Слабкість довільної уваги ї занадто розвинута мимовільна увага в молодших школярів можуть спричинитися до лінощів і слабовілля. Розвиток уваги молодшого школяра все більше й більше характеризується довільністю. Довільна увага спостерігається, особливо в учнів другого-третього класів, тоді, коли безпосередній інтерес не захоплює дітей. Якщо для дошкільника потрібні сильні емоційні фактори, щоб зосередитися на певній діяльності, то для більш старших достатньо буває інколи тільки усвідомлення важливості завдання. З цього, звичайно, не можна робити висновку про те, що не слід турбуватися про емоційні фактори під час організації діяльності учнів цього віку. Слід зважати й на загальну нестійкість, легке відволікання їх уваги, яке спостерігається тим більше, чим менше цікавий об’єкт, на якому концентрується увага. Молодший школяр може довільно зосередитися на нецікавій роботі, але вона не може його на довго захопити.

За даними досліджень (М.Ф. Добриніна, М.С. Горбач, І.В. Страхова та ін.), розвиток довільної уваги молодших школярів здійснюється досить успішно, якщо створюються умови для їх цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються керуватись самостійно поставленою метою. Розвиток довільної уваги в дітей йде від керування цілями, які ставлять дорослі, до реалізації цілей, які ставлять самі учні, від постійного контролю дій учня вчителем до контролю дитиною своїх однокласників, а потім і до самоконтролю.

З віком учнів початкових класів зростає обсяг і стійкість їх уваги. Деяким першокласникам важко одночасно читати по складах і розуміти прочитане, оскільки самий процес читання потребує мобілізації всіх їх сил. Недостатня стійкість їх уваги є однією з причин того, що вони збиваються в читанні, перескакують на інший рядок, допускають помилки в обчисленнях, письмі, не можуть вчасно відповісти вчителеві.

Учні другого і особливо третього класу завдяки збільшенню обсягу і стійкості уваги, формуванню вміння її переключати з одних дій на інші уникають більшою мірою цих недоліків у своїй навчальній роботі.

Увага молодших школярів тісно пов’язана із значущістю для них навчального матеріалу (М.Ф. Добринін) усвідомлення учнями необхідності, важливості його засвоєння, інтерес до його змісту є умовою стійкості їх уваги. Увага залежить від доступності навчальних завдань, поставлених перед ними. Діти із захопленням працюють над тим, що є нелегким, але доступним для них.

Нестійкість уваги є однією з причин невстигання учня в школі. Причиною нестійкості уваги в молодшого школяра буває недостатня його розумова активність, зумовлена як недосконалими методами навчання, так і рівнем його готовності до учбової діяльності, не перебореними труднощами в навчанні, станом здоров’я тощо.

Увага молодших школярів значною мірою залежить від вміння вчителя організовувати їх учбову діяльність у класі так, щоб охопити нею всіх учнів. Заклики вчителя до учнів бути уважними не досягають мети, якщо вони не підкріплюються їх діями.