Русалочка

«Ніжна і прозора, як пелюстка троянди, з синіми, як море, очима», русалочка жила на дні глибокого моря. Вона – дитя стихії води і символізує собою емоційно-чуттєвий інтуїтивний світ, що розкинувся в глибинах несвідомого. У наших душах багато непізнаних і невидимих емоцій і психічних станів, які поволі керують нашою поведінкою.

Палке прагнення Русалочки відчувати земну любов і провести своє життя не у водних просторах, а на твердій суші можна асоціювати з тим, що невідчутне і невидиме прагне знайти форму, проявитися. Але життя на землі пов'язане у Русалочки з величезним болем. Вона не може повноцінно висловлюватися, так як втратила голос і зазнає непомірних страждань від пекучого болю в ногах при будь-якому русі. Можна сказати, що процес усвідомлення протікає для Русалочки неймовірно болісно. Очевидно, невипадково героїня так і не зуміла здійснити свою мрію – стати коханою і дружиною принца. Коли життя сприймається нами як мука і страждання, ми, несвідомо звичайно, але прагнемо залишити це важке болісне життя.

Здавалося б, Русалонька всією своєю поведінкою заслужила своє щастя: і подолала страх, відправившись до відьми, і добровільно пішла на страждання і жертовність, та все ж таки не отримала того, заради чого покинула рідні морські простори. Чи справедливо влаштоване життя чи несправедливо, але так виходить, що радісні, легкі і безтурботні швидше отримують все те, чого хочуть, а страждаючі, жертовні і печальні – на жаль...

«Русалочка» – одна з тих казок, які викликають смуток і незгоду. У подібних випадках психологи пропонують скласти власну казку на той самий мотив або змінити кінець казки за бажанням. Техніка зміни казок дозволяє більш оптимістично і радісно подивитися на світ. Це особливо важливо для сумних, нерішучих, загальмованих і ослаблених дітей.