Теорія мотивації А.Маслоу

Перелік запитань до екзамену

з навчальної дисципліни «Сучасні напрямки психології особистості»

Спеціальність: Практична психологія

Теорія мотивації А.Маслоу.

А. Маслоу визначав, що поведінка особистості мотивована певною системою потреб, що виникають у певній послідовності й ієрархічно впорядковані. Для того щоб вищі потреби заявили про себе, спочатку мають бути задоволені потреби, що розташовані на нижчих рівнях ієрархії. Порядок домінування потреб особистості такий: фізіологічні потреби; потреби у безпеці та захисті; потреби належності та любові; потреби самоповаги; потреби самоактуалізації, або потреби особистого самовдосконалення.

Ієрархія потреб функціонує за певними закономірностями. Якщо людина потрапляє в ситуацію вибору між нижчими і вищими потребами, вона надає перевагу нижчим. Принципово важливим є те, що хоча нижчі потреби є визначальними для виживання та психічного здоров'я, але максимум психічного здоров'я та благополуччя досягається тільки задоволенням вищих потреб.

А. Маслоу писав: життя людини характеризується тим, що люди майже завжди чогось бажають. Він припустив, що всі потреби людини - вроджені або інстинктивні та організовані в ієрархічну систему пріоритету або домінування. Ієрархію потреб, згідно з Маслоу, утворюють:

- фізіологічні потреби;

- потреби в безпеці;

- потреби в любові і прихильності;

- потреби у визнанні та оцінці;

- потреби в самоактуалізації - реалізації здібностей і талантів.

За Маслоу, це послідовне розташування основних потреб в ієрархії е головним принципом, який лежить в основі організації мотивації людини. Слід зазначити: неважливо, наскільки високо просунулася людина в ієрархії потреб - якщо потреби нижчого рівня перестануть задовольнятися, людина повернеться на цей рівень і залишиться там, поки ці потреби не будуть достатньою мірою задоволені. Маслоу зазначає, що мотивація до розвитку слабше ніж фізіологічні потреби і потреби в безпеці, повазі. Процес самоактуалізації може бути обмежений:

- негативним впливом минулого досвіду і звичками, які виникли в результаті цього, що замикають нас у непродуктивній поведінці;

- соціальним впливом і груповим тиском, який діє часто проти наших смаків і суджень;

- внутрішніми захистами, які відокремлюють нас від самих себе.

А. Маслоу запропонував нам картину свого бачення найвищих досягнень людського досвіду, порівнюючи життя дефіцитарне (Д-життя) і буттєве (Б-життя).

Д-життя - це в основному прагнення задовольнити існуючий дефіцит або вимоги оточення. Таке життя характеризується рутиною та одноманітністю, прагненням займатися речами нескладними, але приємними, відмовою ставитися до чогось серйозно. Люди, які живуть так, нудні й живі тільки наполовину. Щастя для них полягає в тому, що вони переживають відчуття безпеки і задоволення. Вони надають перевагу помірним досягненням, які не потребують багато сил, над честолюбними цілями, які б вимагали від них повністю розкрити себе.

Б-життя А. Маслоу визначає як ривок або зусилля, коли людина використовує всі свої здібності в повну силу. Воно включає найбільш щасливі та хвилюючі моменти людського існування, а також моменти найбільшої зрілості, індивідуальності й наповненості. Концепція Маслоу про "пік переживання" (вершинні переживання) підходить до життя метамотивованих людей. Взагалі вершинні переживання - це особливо радісні та хвилюючі миті в житті кожної людини; вони можуть бути викликані сильним почуттям любові, сприйняттям твору мистецтва, переживанням виняткової краси природи, інтенсивними, піднесеними подіями. Пік переживання в найбільш широкому розумінні слова - це моменти, коли ми глибоко захоплені, схвильовані світом і пов'язані з ним; це характеристика найкращих хвилин буття людини, найщасливіших моментів життя, переживань екстазу, блаженства, найбільшої радості, благодаті.