Лекція 2. Стан здоров’я населення України. Фізичне здоров’я, його рівні. Біоритми

План

1. Демографічна ситуація в Україні. Показники тривалості життя в Україні та інших країнах світу.

2. Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини.

3. Фактори, які зумовлюють погіршення стану здоров’я

4. Проблеми дитячої інвалідності та соціального сирітства. Законодавча нормативно – правова база України як підстава для реалізації прав дитини на життя і здоров’я

Базові поняття й терміни: основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини; фактори, які зумовлюють погіршення стану здоров’я.

Знати: фактори, які зумовлюють погіршення стану здоров’я, показники тривалості життя в Україні та інших країнах світу.

Вміти: засвоїти методику визначення основних показників фізичного здоров'я дитини.

Набути навички: визначення стану «передхвороби»; дотримання здорового способу життя.

Проблемні питання:

Яка загальна характеристика демографічної ситуації у світі та в Україні? Від чого вона залежить?

1. Демографічна ситуація в Україні.

Демографія населення в Україні у 2014 році

За останнє двадцятиріччя демографічна ситуація в нашій країні демонструє постійні показники скорочення населення. Станом на 01.05.2013 року чисельність наявного населення в Україні становила 45 447 010 мешканців, а за офіційними прогнозами Держкомстату України станом на 01 січня 2014 року громадян України стало ще менше 45 419.8 тис.чол.

У 2012 населення України скоротилося на 80.6 тис.чол., а в 2013 році показники скорочення зросли до 133.2 тис.чол. Незважаючи на ріст загальних показників населення у перші роки незалежності України, сільських мешканців з кожним роком ставало все менше.

За 2014 рік чисельність міського населення скоротилася на 52.5 тисяч чоловік, демонструючи динаміку на рівні - 0.17%, а сільського на 80.7 тис.чол., що в свою чергу становить - 0.57%.

Територіальну структуру динаміки чисельності населення в розрізі областей демонструє наступна тематична карта. Інтерактивні графіки, прив’язані до областей, відображають щоквартальну динаміку чисельності населення за типом розселення сільське-міське.

Географія зміни чисельності населення (у%) станом на 01.01.2014 відносно 01.01.2013

Найбільші темпи скорочення населення належать Чернігівській (-0.96%), Сумській (-0.86%), Луганській (-0.76%), Кіровоградській (-0.75) та Донецькій (-0.73%) областям. Серед міського населення найбільші темпи скорочення у Луганській області (-0.71), а сільського у Чернігівській (-2.11%). Позитивна динаміка серед областей України зафіксована у дев’яти областях, у сімнадцяти – негативна, у Одеській області - стала - чисельність її населення станом на 01.01.2014 відносно 01.01.2013 практично не змінилося.

Найкраща ситуація з динамікою чисельності населення у м. Севастополь (+0.65%), м. Київ (+0.55%) та Закарпатській області (+0.22%). Серед областей найбільші темпи зростання міського населення у Чернівецької (+0.62%), сільського у Закарпатській (+0.28%). Лише в трьох областях України зафіксовано позитивну динаміку сільського населення, окрім Закарпатської, в Рівненській області та АР Крим. За темпами росту сільського населення лідирує Севастопольська міська рада, та чисельність осіб, які мешкають в її селах незначна – 23.9 тис.чол.

Кращі показники динаміки населення у містах, ніж в сільській місцевості, зумовлені не тільки природнім його рухом (різниця між кількістю народжених та померлих), а й міграцією населення з села в місто, особливо це стосується осіб репродуктивного віку.

Динаміка (у %) станом на 01.01.2014 відносно 01.01.2013.

Протягом 2013 року найбільше абсолютне скорочення населення зафіксовано в Донецькій та Луганській областях, в яких стало менше на 31.8 тис. та 17.2 тис. осіб відповідно. Значне абсолютне скорочення також належить Дніпропетровській (-16.1), Чернігівській (-10.4) та Вінницькій областям (-8.4) тис.осіб. Максимальне абсолютне зростання чисельності населення зафіксовано у м.Київ (+15.7), Київській (+3.3) та Закарпатській (+2.6) тис.осіб областях.

Показники зростання чисельності населення в м.Київ та м.Севастополь забезпечені в основному позитивним міграційним приростом, адже за січень-листопад 2013 року в м.Київ та м.Севастополь прибуло на 13289 та 2211 осіб більше, ніж вибуло.

Впродовж 1991-2014 років, громадян України поменшало на 6 млн. 418.7 тис.осіб, з них на міграційне сальдо припало -568.9 тис.осіб. (1991 по 2013 рр.) Скорочення міського населення протягом 1991-2014 років зафіксовано на рівні – 3 млн. 541 тис.чол., а сільського 2 млн. 875.6 тис.чол. Швидшими темпами скорочувалося сільське населення, ніж міське, станом на 01 січня 2014 року відносно 1991 року його поменшало на 16.4%, а міського на 10.71%.

Динаміка чисельності міського та сільського населення 1991-2014 рр.

Україна виражає одні з найвищих темпів скорочення населення серед європейських країн, за прогнозом ООН до 2050 року громадян нашої держави скоротиться до 33 млн.осіб, та в Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ мають іншу позицію, їхній прогноз 36,2-36,3 млн.осіб, який базується на скороченнях темпів депопуляції (зменшення населення) в останні роки.

Здійснений аналіз статистичних показників чисельності населення станом на 01.01.2013 та прогнозу Держстату на 01.01.2014, свідчить про зростання депопуляції у 2013 році в порівнянні з 2012. Вищі темпи зменшення населення у сільській місцевості, ніж в міській, що в свою чергу зумовлене міграціями молоді з села в місто. Найбільші темпи скорочення населення характерні для Луганської, Донецької областей за рахунок негативної динаміки міського населення та Чернігівської, Сумської – найвищих темпів депопуляції в селах.

На початок 2013 року чисельність населення України склала 45,5 млн. осіб, з яких на частку жінок припадає 54%, чоловіків - 46% (тобто на 1000 жінок припадає 856 чоловіків)

За роки незалежності України середня очікувана тривалість життя при народженні зросла з 69,3 років у 1991 році до 71,15 років у 2012 році відповідно до даних Державної служби статистики.

Проте прогрес було досягнуто лише протягом останніх років, оскільки у 1997-2008 рр. тривалість життя залишалася у межах 67,91 - 68,33 роки[9]. Різке погіршення соціально-економічних умов життя суспільства в 90-і рр. призвело до того, що починаючи з 1991 р в Україні спостерігається негативний приріст населення, тобто смертність перевищила народжуваність.Найбільш швидко тривалість життя збільшувалася у 2009-2011 р.р.: з 68,27 до 71,02 років. Причому, тривалість життя чоловіків зросла на 3,4 роки, а жінок – на 1,6 роки. Аналіз показав, що зростання тривалості життя відбулося переважно за рахунок зменшення смертності серед людей працездатного віку та від тих причин смерті, які пов’язані з вживанням алкоголю та тютюну[10].

Сучасний же аналіз перебігу демографічних процесів і даних про стан здоров'я нашого населення свідчить про те, що в країні склалася демографічна криза. Смертність переважає над народжуваністю більше ніж у 2 рази. В даний час народжуваність становить близько 11 осіб на 1000, в радянські часи в Українській РСР народжуваність була в 1,5-2 рази вище і мав місце природний приріст населення. Водночас, за кількістю хірургічних втручань щодо штучного припинення вагітності, Україна займає одне з перших місць у світі в розрахунку на кількість населення.

Демографічну ситуацію в Україні протягом останнього десятиліття характеризують як незадовільну.

Серед причин, що обумовлюють погіршення демографічної ситуації в Україні в 90-х роках, учені відзначають:

• економічну дестабілізацію;

• зниження життєвого рівня переважної більшості населення;

• деградацію соціальної сфери;

• катастрофічне погіршення стану довкілля;

• загострення криміногенної ситуації.

Слід зазначити, що вплив на демографічну ситуацію - в напрямку підвищення народжуваності та зниження смертності населення і особливо смертності немовлят, а також підвищення тривалості життя — є важливою складовою частиною соціальної політики нашої держави.

У доповіді-звіті за результатами роботи над проектом «Українська ініціатива з охорони здоров’я», виконаним фахівцями Міністерства охорони здоров’я в співпраці з Державним комітетом статистики та Національною академією наук в 1996-1997 рр., за участю Кабінету Міністрів України та за сприяння ЮНІСЕФ, Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я пропонуються такі рекомендації щодо поліпшення демографічної ситуації:

1. Забезпечення більшої прив’язки до вирішення демографічних проблем усіх напрямків соціально-економічної політики, в першу чергу в галузі заробітної плати, приватизації, житлової та податкової політики.

2. Посилення соціального захисту материнства та дитинства із запровадженням відповідної допомоги на рівні не нижче вартісної межі малозабезпеченості.

3. Сприяння жінкам у вирішенні проблем працевлаштування для успішного поєднання їх професійної діяльності з материнством.

4. Вжиття заходів, спрямованих на покращання умов утримання та виховання дітей у навчально-виховних закладах.

5. Створення нової моделі дошкільного дитячого закладу в кількох регіонах України (Київ, Харків,Одеса, Чернівці).

6. Створення системи моніторингу безпритульних дітей.