Збирання редуктора

Перед складанням внутрішню порожнину корпусу редуктора ретельно очищають і покривають маслостійкою фарбою.

Збірку виконується у відповідності зі складальним кресленням редуктора, починаючи з вузлів валів:

на провідний вал насаджують мазеудержівающіе кільця і ​​ шарикопідшипники, попередньо нагріті в маслі до 80-100 оС;

в ведений вал закладають шпонку 18 х 11 х 70 і запресовують зубчасте колесо до упору в бурт вала; потім одягають розпірну втулку, мазеудержівающіе кільця і ​​установлюють шарикопідшипники, попередньо ретельно нагріті в маслі.

Зібрані вали укладають в основу корпуса редуктора і Надівають кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягують болти, що кріплять кришку до корпуса.

Після цього на ведений вал надягають розпірне кільце, в підшипникові камери закладають пластичну мастило, ставлять кришки підшипників з комплектом металевих прокладок для регулювання.

Перед постановкою наскрізних кришок в проточки закладають войлочні ущільнення, просочені гарячим маслом. Перевіряють обертанням валів відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріпляють кришки гвинтами.

Далі на кінець відомого вала в шпонкову канавку закладають шпонку, встановлюють зірочку і закріплюють її торцевим кріпленням: гвинт торцевого кріплення стопорять спеціальною планкою.

Потім ввертають пробку маслоспускного отвору з прокладкою і жезлових масловказівником.

Заливають в корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою з технічного картону; закріплюють кришку болтами.

Зібраний редуктор обкатують і піддають випробуванню на стенді за програмою, яка встановлюється технічними умовами.