Сутність та особливості інноваційно-інвестиційних процесів у фармації

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА.

Сутність та особливості інноваційно-інвестиційних процесів у фармації.

Ефективна діяльність фармацевтичних підприємств в довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їх розвитку і підвищення конкурентоспроможності можливі лише на базі науково-технічного прогресу, який на рівні підприємства реалізується у вигляді інновацій. Тривала відсутність нововведень означає застій виробництва, зниження якості і конкурентоспроможності продукції, а відтак – падіння економічних результатів діяльності.

Будучи стрижнем науково-технічного прогресу, інновація являє собою техніко-економічний процес, який завдяки практичному використанню продуктів розумової праці – ідей і винаходів, приводить до створення кращих за властивостями, нових видів продукції та нових технологій. З'явившись на ринку, ці нововведення, як правило, забезпечують додатковий дохід і створюють умови до подальшого розвитку підприємств.

У відповідності з міжнародними стандартами інновація визначається „як кінцевий результат» інноваційної діяльності, який втілився у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринок, нового або удосконаленого технічного процесу, що використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.

Виходячи з сутності нововведення, можна виділити такі його типи:

· Технологічні;

· Технічні;

· Продуктові;

Критерій новизни нововведень дає змогу розподілити їх в основному за двома типами: радикальні нововведення (тобто базові) та модифікаційні. Види продукції, які раніше не випускалися, принципово нові види технологій, впровадження яких тягне за собою розроблення і використання нової техніки, а також нові принципи організації та управління виробництвом належать до радикальних. Цей тип нововведень з'являється рідко, зберігаючи суспільну та економічну значущість протягом тривалого часу.

Модифікаційний тип нововведень пов'язаний із вдосконаленням наявних технічних засобів та адаптацією до вимог, що змінилися.

Виділяють п'ять типів інновацій:

1. Випуск нового продукту або відомого продукту нової якості.

2. Упровадження нового, досі не відомого в даній галузі методу виробництва.

3. Проникнення на новий ринок збуту відомий чи невідомий.

4. Отримання нових джерел сировини чи напівпродуктів.

5. Організаційна перебудова, зокрема створення монополії чи її ліквідація.

На думку О.В.Посилкіної з точки зору розробки інноваційно-інвестиційної стратегії для хіміко-фармацевтичних підприємств має класифікація інновацій за глибиною передбачуваних змін:

· Інновації першого порядку, які передбачають локальне оновлення окремих елементів системи (наприклад, підвищення кваліфікаційного рівня, розробка нової упаковки лікарського засобу);

· Інновації другого порядку, які передбачають зміну кількісних властивостей системи. До цього рівня інновацій належать інновації, що спрямовані на збільшення продуктивності або кількісної інтенсивності процесів, а також пов'язані із впровадженням у виробництво добре відомих генеричних лікарських засобів, які вже виробляються іншими вітчизняними фармацевтичними підприємствами;

· Інновації третього порядку, які передбачають перегрупування складових частин системи з метою покращення її функціонування (розробка нових форм, розширення фармакологічної дії, впровадження нових методів аналізу існуючих лікарських засобів).

· Інновації четвертого порядку, які передбачають адаптивні зміни елементів системи з метою забезпечення їх оптимальної взаємодії (наприклад, удосконалення організаційної структури підприємства, впровадження інформаційних технологій, маркетингових, логістичних підходів в управління).

· Інновації п'ятого порядку, які передбачають якісні зміни, що виходять за межі простих адаптованих змін; при цьому первісні ознаки системи не змінюються, хоча відбувається суттєве покращення і розширення її корисних властивостей (наприклад впровадження нових принципів технологічних процесів з метою поліпшення фармакологічного ефекту лікарських засобів; освоєння генеричних препаратів нового покоління; створення підприємством власної товаропровідної мережі, що забезпечує вихід на нові ринки або ринкові сегменти);

· Інновації шостого порядку, які передбачають якісні зміни первісних властивостей системи без зміни функціонального принципу (наприклад, розробка і впровадження у виробництво оригінальних ЛЗ, при виробництві яких використовуються традиційні технологічні принципи; реорганізація виробництва у відповідності з вимогами WMP, WCP, WLP і стандартамиISO, освоєння нових для фармацевтичних підприємств видів виробництва: харчових домішок, ветеринарних препаратів);

· Інновації сьомого порядку, які передбачають вищі зміни у функціональних властивостях системи і її функціональних принципах (розробка і впровадження у виробництво оригінальних препаратів із використанням принципово нових технологічних підходів);

Інновації 1-5 порядку належать до модифікаційного типу 6-7 порядку до радикального типу.

Стосовно до визначення обов'язкових властивостей інновацій, характерних для фармації, слід виділити такі:

· Науково-технічна новизна;

· Виробнича застосовність;

· Соціально-економічна затребуваність;

· Ефективність.

А Краснокутським і А.Лагуновою запропоновані класифікації у фармацевтичному секторі:

1. Інновації, пов'язані з терапевтичними перспективами:

· Нові ефективні методи лікування (нові лікарські засоби; нові показання для існуючих лікарських засобів);

· Суттєве поліпшення і модернізація лікарських засобів (високий показник ефективності лікування; загальна економія коштів);

2. Інновації, пов'язані з технічними властивостями:

· Удосконалення технології виробництва лікарських засобів;

· Покращення системи виробництва лікарських засобів (економія на витратах; підвищення безпеки).

Інноваційний процес – це процес, пов'язаний зі створенням, освоєнням і розповсюдженням інновацій. Це більш широке поняття ніж „інноваційна діяльність». В загальному вигляді інноваційний процес можна представити так:

Фундаментальні (теоретичні) дослідження > прикладні дослідження (які обов»язкові включають маркетингові, патентно-інформаційні дослідження і техніко-економічне обґрунтування) > розробки > розробки > проектування > будівництво > освоєння > промислове виробництво > маркетинг > збут.

Науковий ефект – це ефект, одержаний внаслідок створення наукової продукції в процесі наукової праці і пов'язаний з приростом наукової інформації.

Науково-технічний ефект відбивається в нарощуванні науково-технічної інформації і його найважливішими рисами і новизна, теоретичний рівень і можливість реалізації.

Технічний ефект – це ефект, який пов'язаний із розвитком виробництва на базі впровадження дослідно-конструкторських розробок.

Внаслідок особливостей фармацевтичного сектору людей інноваційного процесу можна характеризувати процес розробки і впровадження оригінального лікарського засобу (ОЛЗ) і генеричного лікарського засобу (ГЛЗ).

Модель розробки і впровадження оригінального препарату може бути представлена:

Наукові дослідження > Стадія розробки, яка включає в себе етапи попередньої розробки;

· Технологічні і біофармацевтичні дослідження;

· До клінічні дослідження;

· Клінічні дослідження (І, ІІ, ІІІ фаза);

> освоєння > промислове виробництво > маркетинг > збут > пост маркетингові дослідження (ІУ фаза клінічних досліджень).

Модель розробки і впровадження генеричного лікарського препарату має вигляд:

Розробка включає такі етапи: технологічні і біофармацевтичні дослідження; спрощені до хімічні дослідження; обмежені хімічні дослідження (або доведення біоеквівалентності) > освоєння > промислове виробництво > маркетинг > збут.

Більш детальна структура кожного із етапів розробки та впровадження ОЛЗ і ГЛЗ представлено на рис.1.1.

V

V