Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Прикметникові синоніми в поезіях Ліни Костенко





Однією з визначальних рис творчості Ліни Костенко є свіжість та оригінальність у вживанні лексико-стилістичних засобів української мови.

Висока стилістична майстерність Ліни Костенко проявилася, зокрема, у використанні лексичної синоніміки української мови.

У даній роботі розглянемо найбільш розгалужені та вживані прикметникові синонімічні ряди в поезії Ліни Костенко, визначимо їх стилістичну функцію та сферу вживання.

Найбільшим за обсягом у поезіях Л.Костенко є синонімічний ряд прикметників, який групується навколо стрижневого слова гарний у значенні: „красивий”, „такий, що дає насолоду своїм зовнішнім виглядом, формою чи внутрішнім змістом”.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять,

В сімнадцять гарних, неповторних літ!

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Вона ридає, але все як слід.

 

Синонім гарний та прикметники, які групуються навколо нього(чарівний, красивий, дивовижний, прекрасний, розкішний, вродливий), одночасно диференціюється і емоційним забарвленням, і значеннєвими відтінками, семантичним обсягом. Усі вони об’єднані одним основним значенням - цілком позитивний за своїми якостями і властивостями. Синонімічний прикметник прекрасний передає високу міру позитивної ознаки й емоційної забарвленості:

 

Він був старий і плакав не про нас.

Той голос був як з іншої акустики.

Але губив під люстрами романс

Прекрасних слів одквітлі вже пелюстки.

Глибоким емоційним забарвленням і разом з тим великою мірою позитивної ознаки характеризується синонім чарівний „той, що захоплює неповторною красою”. Вказує на те, що предмет привабливий, принадний, такий, що зачаровує своєю якістю:

 

А по ідеї: жінка ж - тільки жінка.

Смаглява золота віолончель.

Справляло б тіло пристрасті обжинки

Колисками і лагодом ночей.

Була б така чарівна лепетуха,

Такі б ото улучила слова,

що як по змісту, може, й вянуть вуха,

а ж по формі - серце спочива.

 

Прикметник дивовижний вживається письменницею у значенні „надзвичайно гарний, особливий” для змалювання неповторної краси неба, фантастичного видовища:



Прокотить вересень громи.

Ось наші ночі серпень вижне,

І вродить небо дивовижне,

Скляними зорями зими.

Синонім вродливий є обмеженим за сферою вживання, бо переважно вживається лише для означення зовнішньої краси людини:

 

Вечірній сон закоханого літа

І руки, магнетичні уночі.

Вродлива жінка, ласкою прогріта,

Лежить у літа осінь на плечі.

Для означення вродливості людини значно частіше використовується пикметник красивий „з приємним зовнішнім виглядом”:

 

Красива жінка - істина відносна.

Найперша міс на конкурсі оман.

Порадниця духовним альбіносам,

Коли вчиняють вірші чи роман.

 

Прикметник розкішний теж виступає як синонім до гарний. У народно­розмовній мові слово розкішний широко вживається в значенні „прекрасний, винятковий за своєю якістю”.

 

І знову мчиш, як метеор ти.

І довго світяться в душі

Оті розкішні натюрморти

Уздовж доріг на спориші.

 

Негативну ознаку предмета Ліна Костенко визначає прикметниковими синонімами, потворний, кошмарний. Прикметник потворний в поезії характеризує оточуючий світ, його неприязнь до людини і безпосередньо означає „поганий, страхітливий, який викликає огиду і осуд”:

А що, як він між нами ходить, геній?

Вивозить з бруду цей потворний час.

Що, як за це вже зараз в наших генах

Нащадки наші зневажають нас?!

Прикметник кошмарний має більш сильне емоційне забарвлення і означає „сповнений кошмарів; гнітючий та страшний”:

 

 

Він був кошмарний, як з Агати Крісті,

Блакитним шлейфом в спальні заповзав.

Він їх будив, він лоскотав їм ніздрі.

- Просніться, люди! - Так він їм казав.

 

Письменниця вживає прикметникові синоніми неслушний та недоцільний для вираження різних ступенів неприйнятності певних дій у певних ситуаціях, невідповідності між зовнішнім виявом та внутрішнім станом предмета:

 

Що ж, авторучка - це не шабля з піхов.

Ворожа кров не бризне з-під пера.

І лиє дону гетьман не приїхав.

Неслушний час. І все-таки пора.

Я не зійшла, посіяна в бетон.

Не прийнялась, морозами прибита.

Я недоцільна - наче камертон.

 

Костенко вживає прикметникові синоніми славний та гучний, які пішли від стрижневого слова відомий, для означення значимості, відомості минулих часів, їх героїчного наповнення:

Минають фронди і жіронди,

Мина все славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

Вона ніколи не мине.

Прикметникові синоніми безмірний та безмежний належать до ідеографічних синонімів, бо вони означають те саме поняття, але різняться між собою додатковими значеннєвими відтінками. Прикметник безмежний має ознаку простору без меж, безмірний - простір або якесь явище, якому немає міри:

Важкі повіки... стежечка сльози...

І жаль безмірний однієї втрати:

„В мистецтві я пізнав лише ази.

Лише ази! Як шкода умирати…”

В пустелі сизих вечорів,

В полях безмежних проти неба



О, скільки слів, і скільки снів

 

Ряд понятійно-стилістичних синонімів скажений, дикий, біснуватий, шалений використовується письменницею для надання різних відтінків стану неспокою людської душі та природи. Кожен з прикметників по своєму характеризує вияв почуттів людини та прояв природних сил. Вживаючи прикметник скажені, в значенні „ нестримні; ті , що перебувають у стані шаленства і неспокою, діють за власною волею” для характеристики звучання струн інструменту, поетеса хоче передати несамовитість звучання цих струн, поривчастість мелодії:

 

Хто ж натягнув такі скажені струни На цю, таку струнку, віолончель,

Що їй футляр - усі по черзі труни Вготованих для музики ночей?!

 

Прикметник біснуватий вживається у значенні „божевільний, психічно хворий, збуджений” для характеристики поведінки головного героя, його вчинків:

Ти, Дон Кіхоте, може, біснуватий?

Що в тебе є? Печаль і далина:

Тобі не досить - просто існувати?

Ти хочеш побороти чаклуна?!

 

Прикметниковий синонім шалений „нестримний, несамовитий; незвичайний” застосовано для вираження бачення поетесою звичайного, на перший погляд, природного явища - зливи:

Мені страшно признатись: я щаслива.

Минають роки, а ти мені люб.

Шаліє любові тропічна злива –

Землі і неба шалений шлюб.

 

Синонімічний ряд прикметників, що групуються навколо слова дивний, у значенні „той, що викликає подив; чудний, незрозумілий”, об’єднує значна кількість слів: чудернацький, чудний, химерний, предивний. Усі вони належать до ідеографічних синонімів:

 

Страх мимовільний боров:

Химерна була глибина,

І сам корабель - немов

Потвора морського дна.

Наснився мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі.

 

Земля пером. Чудний був чоловік.

Душа понад межею витривалості.

Щоб так шукати, і за цілий вік -

Лише ази! - ні грама досконалості.

 

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.

Сьоме небо своє причиняє собі суєта.

При майстрах якось легше. Вони - ж Атланти. Держать небо на плечах. Тому і є висота.

 

Ці прикметники урізноманітнюють мову поезії та додають певних значеннєвих відтінків кожному зі слів для конкретнішого уявлення явища чи предмета, про який йдеться у поезії.

Так само до ідеографічних прикметникових синонімів належать слова кривавий, пурпуровий, червоний.. Кожен з цих прикметників вносить до поезії особливе значення, підкреслює певну, неповторну рису. Кривавий - „той, що має колір крові; червоний; пов’язаний з пролиттям крові, жертвами”. Пурпуровий - „той, що має колір пурпуру; темно-червоний; багряний”:

 

За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня,

Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня.

Коли на мене звіра нацькують,

О, я впізнаю ту непроторе

Глупоту вашу, вашу мстиву лють!

Воно в мені, святе моє повстання.

Дивлюся я в кривавий ваш туман.

Так що ж ти, схоже на шуліку, у тебе вітер в голові,

Малюєш обрій споконвіку такий червоний у крові?!

 

 

За допомогою ідеографічних синонімів щасливий, веселий, радісний Л.Костенко наділяє неживу природу рисами людської емоційності, характеризує людські почуття:

Я спокійна.

Я щаслива з другим.

Я тебе нітрохи не люблю.

А якщо заплачу і руками

Я торкну ясне твоє чоло,

- Нас не бачать леви біля брами:

Левам очі снігом замело.

Гуде вогонь - веселий сатана,

Червоним реготом вихоплюється з печі...

А я чолом припала до вікна,

І смуток мій бере мене за плечі.

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.

Бляшанний звук води, веселих крапель кроки.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

На білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.









Date: 2015-12-12; view: 202; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2018 year. (0.012 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию