Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розділ останній, у якому нічого не залишається, як попрощатися⇐ ПредыдущаяСтр 42 из 42
З Америки цирк «Бухенбах» відпливав уже не в повному складі. На причалі циркачам довго махали рукою дві маленькі фігурки. Це була міс Крокі та її наречений – карлик Піня. Попри все, розлучення було важким. Адже всі розуміли, що в історії цирку настає новий період. Аби Піня не сумував, Іван віддав йому мавпочку. Та ж відразу застрибнула карлику на голову и почала його скубти. Всі засміялися. – Вибачте, якщо я комусь зробив боляче, – зі сльозами на очах прощався Піня. Особливо сердечно він обіймався з Пандорським. Той, як завжди, загадково посміхався. Подорож до Європи тривала кілька днів, і в один із вечорів мадам Бухенбах зібрала циркачів у своїй каюті вищого класу. – Кохані мої, ‑ урочисто мовила вона, наливши всім шампанського. – Нам треба обговорити наше нове життя. – У нас з Ренатою все без змін, – першим бадьоро озвався Фандіго. – У мене теж, – задумано крутнув вуса Пандорський. – Друзі! ‑ Іван Сила підвівся. – Ми з Мілкою вирішили одружитися. – Ура! – гримнуло над океаном, так що чайки перелякано злетіли з пароплава. – Але це ще не все, – підняв він руку. – Ми вирішили піти з цирку. Стало чутно, як цокає настінний годинник. ‑ І куди ж ви подастеся? – першим отямився Пандорський. – Поїдемо до мене в гори. Я так скучив за маминими галушками… Усі розвеселіли. – А ти, Міхо? – запитала Рената. – Ми з Бобі – перші свідки на весіллі найсильнішої людини світу, – усміхнувся Голий. – А там буде видно. Може, стану начальником вокзалу. Циркачі засміялися і звернули погляди на мадам Бухенбах. Вона була сумна і, здавалося, от‑от розплачеться. – Що ж, – вона підняла келих шампанського. – Давайте вип'ємо за мій цирк, який припиняє існування на вершині своєї слави. Каюта завмерла. – Так‑так, любі мої, ‑ продовжувала пані Аделія. – Дванадцять років після смерті свого коханого чоловіка я тягнула справу його життя. Але бачу, що всьому є початок і кінець. – Я виходжу заміж, – раптом крізь сльози мовила вона. Здивування сягнуло піку. ‑ І хто цей щасливець? – запитав Пандорський. – Ви його знаєте. Це мсьє Фрасьє. Уже півроку він чекає моєї згоди. Відразу стало гамірно. Товариство загуло, як вулик. – Але це ще не все, – продовжувала інтригувати пані Аделія. – Я дарую нашим нареченим своє авто. Хай воно нагадує їм цирк «Бухенбах» і… мене. – Ура! – знову гримнуло над океаном. – Якщо Пандорський, Фандіго і Рената хочуть продовжувати виступи, – мадам Бухенбах сьогодні годі було спинити, – то я даю їм у безоплатне користування циркове майно. – Ура! – втретє пролунало в каюті. Тут у двері постукали. – У вас все гаразд? – це був капітан пароплава у білосніжній формі і з люлькою в руці. – Краще не буває, ‑ відповіла за всіх пані Аделія, змахуючи сльозу. Ніч окутала мороком океан, і тільки світло маленької каюти падало на темні хвилі майже до ранку. Ніхто не знав, як складеться його доля завтра. Як ніхто не знав, що у французькому порту їх чекає відомий проповідник Фікус (у миру – агент Фікса) із сотнями своїх прихильників, аби виголосити своє нове вчення про Добро і Зло, Вічне і Минуще, Здобуте і Втрачене.
КІНЕЦЬ Date: 2016-01-20; view: 344; Нарушение авторских прав |