Розділ сороковий, у якому карлик Піня мусить вибирати

Уже кілька місяців цирк долав цю велетенську країну, яка простяглася від одного океану до іншого. Маленькі містечка і гігантські мегаполіси однаково тепло приймали цирк «Бухенбах» та його коштовну перлину – найдужчу людину Старого і Нового світу.

Після втрати єдиного спільника карлик Піня впав у тугу.

Він постійно боявся, що Пандорський усе розповість мадам Бухенбах. Тоді його виженуть з цирку і він стане знову нікому не потрібен.

Він часто нишком плакав, а вечорами підходив до вагончика хлопців і через шибку дивився, що робить його мавпочка.

Одного разу під час виступу карлика, коли Беня знову почала його скубти і глядачі хапалися за черево, на арену вибігла маленька пані. Вона почала захищати Піню від мавпочки, але та тільки показувала язика і далі продовжувала дерти карлика за довгі пасма.

– Ах ти ж плотивне! – розсердилася пані і почала лупцювати Беню своєю сумочкою. Тепер від реготу заходилися сльозами не тільки глядачі, але й артисти.

Після виступу войовнича пані рішуче ступила за куліси.

– Де джентльмен, який постлаждав від цієї твалюки? – звернулася вона до Пандорського. Той загадково посміхнувся і показав на вагончик Піні.

Через п’ять хвилин карлик вийшов зі своєї домівки у супроводі категоричної пані. Вона сіла за кермо розкішного червоного авто з відкритим верхом, поруч себе безапеляційно всадовила очманілого Піню, завела двигун і рвонула з місця на очах спантеличеного цирку.

– Мене звати Клокі. Мені – тлидцять. І я хочу заміж, – вона не вимовляла літеру «р». (Може, й деякі інші літери міс Кроні не вимовляла, але поки що ми цього не зауважили).

– Клокі, а куди ми їдемо? – насмілився запитати Піня, якому вітер розтріпав кучері.

– Я не Клокі! Я – Клокі! Лозумієш? – маленька міс надула губки. Карлик нічого не зрозумів, тому вирішив за краще мовчати.

Але Кроні не могла й хвилину сидіти без діла, тому швидко пересердилася.

– У вас таке галне ім’я – Піня, – посміхнулася вона щирою посмішкою. – Головне, що там не має літели «л», – зареготала міс.

Авто котилося просторами прерій.

– Це – наша земля. Гално, плавда? – знову посміхнулася Кроні.

– Гално, – й собі не вимовив літеру «р» Піня.

– Ми їдемо на ланчо мого татуся, – діловито продовжувала міс. – Я хочу, щоби він тебе оцінив.

Карлик обсмикнув на собі доволі поношеного костюма.

– Не бійся. Ми багаті, ‑ відреагувала на це Кроні. – У мене тлиста биків. Уявляєш?

Карлик спробував уявити таке стадо, але не зміг. І взагалі велика рогата худоба його не приваблювала. Йому подобалися маленькі тваринки. Як‑от мавпочка Беня. Карлик важко зітхнув.

– Ти чого? – глянула на нього Кроні. – Чекай, – вона різко загальмувала, так що Піня ледве не вилетів через лобове скло. Далі схопила його двома руками і міцно поцілувала. У карлика аж перехопило подих. Адже він ще ніколи в житті не цілувався.

– Для пелшого лазу – нічого! – задоволено мовила Кроні і завела авто.

Татусь виявився засмаглим ковбоєм у фірмових джинсах, білому капелюсі та в чоботях зі шпорами.

«Як з реклами «Мальборо», – подумав Піня.

– То ви – артист цирку? – запитав татусь Біллі, розливаючи віскі. – Дуже файно!

– А чому таке незвичне ім’я – Кроні? – поцікавився Піня.

– Кроні – це скорочено від «крокодил». Це наш родинний символ, – напнув Біллі груди у картатій сорочці. Від почутого Піня мало не подавився біфштексом.

– Отже, молодий чоловіче, перейдемо до справи, – мовив власник ранчо після вечері, простягаючи сигари. – На жаль, так сталося, що наша єдина дитина народилася дуже маленькою, тому знайти їй чоловіка непросто. Ви Кроні сподобалися. Тепер слово за вами, – Біллі запалив сірника об каблук чобота.

«Ого, – здивувався Піня. – Йому б у цирку виступати».

Біллі запитально мовчав.

Кроні почервоніла й опустила очі.

– Мені треба подумати, – знітився карлик.

– Даю вам місяць, – мовив ковбой, припідняв на прощання капелюха, круто розвернувся і попрямував до коня. – На жаль, ще маю об’їхати ранчо, – донісся крізь стук копит його голос.

Тої ночі Піня вдома не спав. І власне та ніч все вирішила.

Date: 2016-01-20; view: 365; Нарушение авторских прав