Період „смути” в історії князівства (1205 – 1238 рр.)

Створена Романом Мстиславичем Українська держава трималася переважно на сильній особистості князя і вже цим була приречена на розпад. Ні малолітні сини Данило й Василько, ні вдова Романа Мстиславича Ганна зі своїми прибічниками й нечисленною дружиною не могли встояти проти галицької боярської олігархії з її невгамовним ба­жанням відділитися від Волинського князівства.

На запро­шення галицьких бояр і з відома угорського короля Андрія II у 1206 р. Галич захопили сини героя «Слова о полку Ігоревім» новгород-сіверського князя Ігоря. Ганна із синами мусила тікати спочатку до м. Володимира, а потім під захист польського короля. Галщько-Волинське князівство розпалося на Галицький, Звенигородський та Володимир-ський уділи.

Почалася міжусобна боротьба бояр і князів. Ігоревичі знищили до 500 місцевих бояр, а решта з допомогою угорських та польських військ у 1211 р. скинула їх з престолу й стратила. Галицька й волинська землі спливали кров'ю, а нащадки Романа Мстиславича поневірялися на чужині. Хоч польсь­кий князь і угорський король нібито визнавали право Данила на батьківський престол і надавали йому притулок, але на­справді намагалися заволодіти західноукраїнськими земля­ми. Угорський король Андрій II посадив на галицький пре­стол свого малолітнього сина Коломана, а польський князь Лешко Краківський заволодів Перемишлем і прицілювався на решту волинських земель. Щоб послабити позиції угор­ського короля, він скористався з невдоволення галичан сва­віллям угрів у Галичі й запросив на галицький престол новгородського князя Мстислава Удалого. На чолі загарто­ваної кінної дружини Мстислав Удалий у 1219 р. з допо­могою міщан вигнав угорський гарнізон з Галича.

З появою Мстислава Удалого на західноукраїнських зем­лях створилися сприятливі умови для об'єднання Галицького й Волинського князівств у боротьбі проти експансії Польщі. Тим більше, що 18-річний Данило одружився з дочкою Мстислава Удалого Ганною.

Спираючися на волинське бо­ярство, молодий князь у 1219 році самотужки визволив від польських феодалів Берестейщину і Забужжя й збирав сили для цілковитого визволення Волині від загарбників. У 1225 р. Данило відвоював у поляків Луцьк і Пересопницю з окру­гами й розпочав боротьбу з ворожою йому галицькою олі­гархією за Галицьке князівство. Кілька разів він брав і ви­мушено залишав Галич, аж доки в 1238 р. не утвердився в ньому остаточно. Тоді ж Данило посадив на київський престол свого намісника воєводу Дмитра.