Тип логічний-етичний

"Логічні" прекрасно розбираються в об’єктивних законо­мірностях навколишнього світу, легко виділяють у будь-якій справі головне і другорядне. Погано розбираються у стосунках людей, їхніх почуттях і емоціях. Власні почуття та емоції для них загадка, оскільки живуть голосом розуму. Про свої почуття вони говорити не вміють і не люблять. Людей оцінюють за принципом "розумний – нерозумний", "діловий – не діловий". Люблять доказувати доцільність або недоцільність дії.

"Етичні" – це люди, що вміють дружити з навколишніми, емпатійні. Сміливо маніпулюють своїми і чужими почуттями. Будь-які емоції (позитивні та негативні) мають для них цінність: через ці емоції вони сприймають світ. В області об’єктивних взаємовідносин з об’єктами і предметами матеріального світу почувають себе непевно. Ропочавши справу, застряють у деталях і другорядних питаннях. Людей оцінюють з позиції "гарний – поганий". Люблять умовляти людей.

Тип раціональний-ірраціональний

"Раціональні" люди до того, що відбувається, ставляться продумано, із наявністю готової думки. Реагують на емоції – емоціями, на вчинок – вчинком, розумно, продумано, з урахуванням особистого досвіду. Здаються суворими і рішучими. Люблять планувати свою діяльність, продумують характер поведінки. Живуть за принципом "Свобода є усвідомлена необхідність". Губляться в ірраціональному середовищі.

"Ірраціональні" починають діяти тільки тоді, коли їх охоплює якесь почуття. Їхня реакція – творче пристосування до ситуації. Почувають себе незручно в колективі, організованому раціональним порядком.

У типології Юнга прийнято називати психологічні типи за абревіатурами (ESFP, INTP...). Проте такі умовні позначення погано запам’ятовуються і важко вимовляються. Тому, крім канонічних назв (логіко-сенсорний екстраверт...), для зручності ввели систему псевдонімів, зручних для запам’ятовування. Існує декілька таких систем: одна належить професору Каліфорнійського університету Девіду Кейрсі, друга – фундатору соціоніки А.Аугустінавічуте, третя – Київській школі психоінформатики. Всі існуючі системи псевдонімів абстрактні і далекі від ідеалу.

Типологія пропонує три основні методи ідентифікації соціотипу:

ª за допомогою основних ознак типу;

ª за допомогою характеристик соціотипів;

ª за допомогою ідентифікаційних тестів.

Таблиця 13