Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Рефлексія. Рефлексивне управління
Рефлексія* – одна з найскладніших категорій психології. В історії розвитку психології це поняття тлумачили по-різному. Приведемо деякі з визначень: ª усвідомлення суб’єктом засобів та основ діяльності, їхньої зміни; ª вихід у зовнішню позицію одного суб’єкта діяльності стосовно діяльності іншого суб’єкта; ª процес відображення однією людиною (учителем) "внутрішньої картини світу" іншої людини (учня); ª самоаналіз; осмислення людиною закономірностей, механізмів власної діяльності та існування. Для більш повного проникнення в сутність "рефлексії" необхідно розібрати поняття "перцепція"*, під яким розуміємо всі пізнавальні процеси в єдності з емоціями та мотивацією. Виділяють два рівні педагогічної перцепції. 1. Когнітивний (пізнавальний). 2. Емоційний (емпатія). Рефлексія обумовлює успішне протікання перцепції. Термін "рефлексивне управління" [18] розглядається як невід’ємна характеристика міжособистісного спілкування. Системна рефлексія – переосмислення і перебудова школою свого старого індивідуального досвіду самокерованого розвитку, можливостей свого внутрішнього та зовнішнього середовища. Рівні рефлексивного управління школою: 1. Рівень "зовнішнє середовище – школа". 2. Рівень "школа – компонент школи". 3. Рівень "компонент школи – компонент школи". 4. Рівень "школа – особистість".
Алгоритм рефлексивного управління школою
1. Припинення. Відбувається рефлексивне припинення самокерованого розвитку школи і рефлексивний напрямок її діяльності на себе. 2. Фіксація. Зміна концепції бачення індивідуального досвіду школи. 3. Відсторонення. Школа вивчає себе. Проводиться реконструкція умов та чинників, що вели до проблем. 4. Об’єктивізація. Здійснюється проекція напрямків майбутньої діяльності, переконструювання образу самокерованого розвитку школи. 5. Обертання. Початок діяльності в новому самокерованому напрямку. Рефлексивне управління школою є найважливішою умовою переходу школи із стану екстенсивного самокерованого розвитку в стан інтенсивного самокерованого розвитку та створює умови для рефлексії школою старого індивідуального досвіду з метою перебудови стереотипів своєї життєдіяльності і реалізації власної траєкторії самокерованого розвитку.
Date: 2015-12-13; view: 432; Нарушение авторских прав |